Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/8277/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2021 р. Справа № 520/8277/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, повний текст складено 15.06.21 року по справі № 520/8277/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивачка, ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила суд: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (9118 грн. 81 коп.); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 з 19.03.2021 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018- 2020 роки в сумі 9118 грн. 81 коп. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року у справі № 520/8277/21 адміністративний позов задоволений частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 з 19.03.2021 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 роки. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року у справі № 520/8277/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове рішення яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачем зазначено, що пенсія позивачці обчислена з додержанням вимог чинного законодавства, тому позовні вимоги є необґрунтованими. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, та їй була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». 19.03.2021 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2018 - 2020 роки. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 4887-7710/Х-02/8-2000/21 від 28.04.2021 року, позивачці було повідомлено через те, що відповідно до заяви від 19.03.2021 року її переведено на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з додаванням додатково відпрацьованого стажу. Пенсію обчислено при страховому стажі 42 роки 1 місяць 11 днів із середньомісячного заробітку за період роботи з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.01.2005 року, який складає 14164,46 грн. (3764,40 грн. * 1,17* 1,11 * 1,11 * 2,61019), де 3764,40 грн. - середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосовуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки, позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при обрахунку позивачці пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 Закону № 1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного. У відповідності до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV). У відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону №1058-IV, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17 (2-а/314/33/2017) та від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17, від 01.03.2021 року у справі №488/1409/16-а. З матеріалів справи встановлено, що позивачка під час звернення 19.03.2021 року до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», отримувала пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». Таким чином, колегія суддів вважає, що при зверненні із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, позивачка набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону № 1058-IV, а на призначення пенсії за віком на загальних підставах з її обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням вона звернувся вперше 19.03.2021 року. Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного суду від 04.02.2021 року у справі №509/3080/16-а, від 17.04.2018 року №348/2271/16-а, від 23.10.2018 року №334/2653/17 (2-а/334/361/17), від 03.10.2018 року №428/450/17. Крім того, у постанові від 29.11.2016 року у справі № 133/476/15-а, Верховним Судом України була висловлена правова позиція, згідно із якою нормами ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Тому, якщо особі було призначено пенсію відповідно до Закону України № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при досягненні пенсійного віку така особа виявила бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, слід вважати що за призначенням такої пенсії особа звертається вперше, і має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший. Отже, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а не той, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Зазначена правова

позиція Верховного Суду України підтверджена також висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 876/5312/17 (провадження № 11-731апп18), викладеними в постанові від 31.10.2018 року. За результатами аналізу положень ч. 1 ст. 9, ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 45, п.п. 2, 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 року у справі № 133/476/15-а обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV. Великою Палатою Верховного Суду визначено, що частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV дійсно встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку призначення іншої пенсії за іншим законом має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком). Аналогічних правових позицій Верховний Суд дійшов також у постановах від 14.09.2018 року у справі № 127/18159/17, від 26.03.2019 року у справі № 335/13242/16-а, та інших. Приписами частини 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в призначенні позивачці пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та виплату позивачці з 19.03.2021 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 роки. Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів законність та обґрунтованість своїх дій, що є предметом оскарження у цій справі. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року у справі № 520/8277/21 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 по справі № 520/8277/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський Я.М. Макаренко