Постанова 4851 № 520/10105/2020
від 29.11.2021 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2021 р. Справа № 520/10105/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 (головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В.) по справі № 520/10105/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила: - визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та рішення №2 від 30.04.2020, які полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років в розмірі 90 відсотків, призначеної згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, відповідно до заяви від 14.04.2020 на підставі довідки прокуратури Харківської області від 14.04.2020 №18-531; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та в подальшому перераховувати і виплачувати пенсію за вислугу років, передбачену ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001, на підставі постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури і довідок (інформацій) прокуратури області, у тому числі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури", якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 та підвищено посадові оклади і змінено розмір надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури, виходячи із розрахунку 90 відсотків від щомісячної заробітної плати, з урахуванням посадового окладу, надбавки за класний чин, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливої роботи, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, щомісячних премій, суми відпускних, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення під час щорічної відпустки, індексації без обмежень її максимального розміру, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити перерахунки пенсії та її виплати, виплачуючи різницю в пенсії за минулий час; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою з урахуванням довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 позов задоволено частково. Визнано незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та рішення №2 від 30.04.2020, які полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років в розмірі 90 відсотків, призначеної згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, відповідно до поданої заяви від 14.04.2020 на підставі довідки прокуратури Харківської області від 14.04.2020 №18-531. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 передбачену ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001, на підставі постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури і довідок (інформацій) прокуратури області, у тому числі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури", якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 та підвищено посадові оклади і змінено розмір надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури, виходячи із розрахунку 90 відсотків від щомісячної заробітної плати. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією однією сумою з урахуванням довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України не було прийнято нормативно-правового акту, яким би було визначено умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як того вимагають положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», у зв`язку з чим відсутні підстави вважати дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу протиправними, та, відповідно, покладати на пенсійний орган обов`язки не передбачені законодавством. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що до цього часу отримує пенсію з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження її розміру, а тому твердження апелянта про передчасність вимог , з посиланням на те, що пенсія не виплачувалась з обмеженням її максимального розміру., відповідач не відмовляв у здійсненні перерахунку, є абсурдними. Зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та застосовані норми матеріального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 є пенсіонером та з 2010 р. отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати. Позивач, з підстав підвищення розмірів посадових окладів працівників органів прокуратури та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019, отримала довідку від 14.04.20 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, видану прокуратурою Харківської області та звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (а.с. 14-15). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.04.2020 № 2 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що положення ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв`язку з підвищенням заробітної плати з дня набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, тобто з 15.07.2015, втратили чинність (а.с. 17). Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з протиправності дій та рішення відповідача щодо відмови здійснити позивачу перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 90 %, призначеної згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, на підставі довідки про заробітну плату від 14.04.2020, оскільки позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Також суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для виплати позивачу різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією однією сумою. Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. На час призначення позивачу пенсії (2010 р.) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (до 15 липня 2015 року) (далі - Закон № 1789-ХІІ). Відповідно до ч. 1 цієї статті Закону № 1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Згідно із ч. 12 вказаної статті Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ). До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. 14 жовтня 2014 року ухвалено Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ). У первинній редакції частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Отже, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Прийняття зазначеного Закону, як вбачається із пояснювальної записки до його законопроекту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики. Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру». Законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України. Судом встановлено, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. 13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, яким: - визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; - положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Зазначене Рішення КСУ стало підставою для звернення позивача, який отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальної довідки про заробітну плату та в подальшому до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Так, чинна з 13 грудня 2019 року норма частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII визначає умови перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати працівникам прокуратури. Адже грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року, при цьому розмір пенсії позивача не перераховано. Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону № 1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України. Така бездіяльність уряду була предметом розгляду в судах. Верховний Суд в постанові від 24 квітня 2019 року (справа № 826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом № 1697-VІІ покладено саме на уряд. Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ, та зобов`язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Проте рішення суду Кабінетом Міністрів України виконано не було. Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органом ПФУ перерахунку у тому числі і пенсії позивача. Реалізація його права була забезпечена саме Рішенням КСУ № 7-р(ІІ)/2019. Доводи апелянта про те, що для реалізації позивачем права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону № 1697-VІІ (у редакції, чинній з 13 грудня 2019 року), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного Рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці чинних працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. Така нерівність має усуватись ПФУ шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року. 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівникам прокуратури» (далі по тексту - постанова КМ України від 30.08.2017 № 657), яка є чинною, та підлягає застосуванню до спірних відносин, як рішення уряду, що є фактично рішенням про «підвищення заробітної плати працівників прокуратури». З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивача наявність підстав для зобов`язання здійснити перерахунок її пенсії згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), на підставі довідки про заробітну плату, виданої прокуратурою Харківської області 14.04.2020. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.01.2021 по справі № 560/2120/20, яка є обов`язковою для врахування в силу ч.5 ст.242 КАС України. Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставне зобов`язання судом відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 90%, колегія суддів зазначає наступне. Так, як зазначалось вище, ключовим правовим питанням у даній справі є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови КМ України від 30.08.2017 №
657. Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Колегія суддів зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив у перерахунку пенсії лише з мотивів невизначення механізму перерахунку пенсії. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних. Натомість суд першої інстанції не звернув уваги на зазначене, а тому передчасно задовольнив позов в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача виходячи з 90 відсотків заробітної плати, а тому в цій частині в задоволені позову слід відмовити. Щодо доводів скаржника про помилковість висновків суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача провести виплату різниці суми між нарахованою, після перерахунку пенсією та фактично виплаченою, однією сумою. Згідно зі ст.46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми не отриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Таким чином ст. 46 Закону №1058-IV передбачає виплату недоплаченої пенсії однією сумою лише в тому разі, якщо пенсія належала пенсіонеру, однак, не була отримана ним вчасно з власної вини. Разом з тим, ця норма не містить приписів, які б визначали спосіб дій органу Пенсійного фонду щодо виплати суми пенсії, що утворилася з вини органу Пенсійного фонду, зокрема, внаслідок перерахунку за рішенням суду. Отже спосіб виконання дій, які має вчинити суб`єкт владних повноважень за рішенням суду, не визначений у спірних відносинах нормативно. Колегія суддів зазначає, що належним способом виконанням судового рішення про перерахунок та виплату пенсії буде вважатися як перерахування присудженої суми одним платежем, так і кількома платежами, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці. При цьому, кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення. Натомість, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим помилково зобов`язав відповідача здійснити виплату різниці з пенсії однією сумою. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. На виконання положень п.1, п. 4 ч.1 ст.317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести позивачу перерахунок пенсії із розрахунку 90 відсотків від щомісячної заробітної плати та здійснити виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією, однією сумою , підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про часткове задоволення позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі № 520/10105/2020 - скасувати в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 передбачену ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001, на підставі постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури і довідок (інформацій) прокуратури області, у тому числі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури", якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 та підвищено посадові оклади і змінено розмір надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури, виходячи із розрахунку 90 відсотків від щомісячної заробітної плати, здійснити виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією однією сумою з урахуванням довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії. Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 " Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" ( з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури") та довідки прокуратури Харківської області від 14.04.2020, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити. В іншій частині задоволення позову рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі № 520/10105/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін