Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/11016/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2021 року справа №200/11016/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року (повне судове рішення складено 04 жовтня 2021 року у м. Слов`янську) у справі № 200/11016/21 (суддя в І інстанції Кошкош О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманих коштів, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними щодо не нарахування та не виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018-2021 роки як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, стягнення невиплаченої разової щорічної грошової допомоги за періоди 2018-2021 роки у розмірі 25944 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку. На виконання ухвали суду 01 вересня 2021 року позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування зазначено, що позивач з листа від 21.07.2021 дізнався про не виплату/не належну виплату щорічної грошової допомоги за періоди 2018-2021 роки, тому позивач вважав, що до суду звернувся у встановлений процесуальним законом строк. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради повернуто позивачу в частині позовних вимог щодо визнання дій протиправними щодо не нарахування та не виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018-2020 роки як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, стягнення невиплаченої разової щорічної грошової допомоги за періоди 2018-2020 роки. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги, що строки звернення до суду ним не були порушені, а всі наявні у нього докази були подані до суду першої інстанції, а тому, на думку позивача, вимоги ухвали про залишення позову без руху були виконані. На переконання апелянта, місцевим судом фактично перекладено функції щодо поновлення його порушеного права, замість того, що це обов`язок суб`єкта владних повноважень у добровільному порядку поновити порушене ним право на належні соціальні виплати. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. У відповіді на відзив позивач наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заяви і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Згідно норм КАС України, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Правова конструкція «в межах встановленого законом строку звернення до адміністративного суду» означає, що позов має подаватись лише в тих часових обмеженнях, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом. В силу приписів статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому, числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії). Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33). Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з позовної заяви, позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити, стягнути недоплачену грошову допомогу до 5 травня, передбаченою Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, за 2018-2020 роки. Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» законодавець встановив виплачувати щорічно до 5 травня учасникам бойових дій грошову допомогу. Відповідно до частини першої статті 17-1 зазначеного Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Частиною четвертою статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Отже, про порушення своїх прав щодо виплати грошової допомоги до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач дізнався у 2018 - 2020 роках при отриманні (не отриманні до 30 вересня) щорічної грошової допомоги до 05 травня відповідного року. З відповідним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 20.08.2021, про що свідчить поштовий штамп на конверті. Тобто, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання відповідача нарахувати та виплати, стягнути недоплачену грошову допомогу до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2018-2020 роки. В якості поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначав, що із позовом він звернувся у шестимісячний строк з дня отримання відповіді від управління. Разом з цим, позивачем не надано до суду доказів неможливості звернення до управління із відповідним запитом протягом 2018-2020 років. Місцевий суд обґрунтовано відхилив посилання позивача на те, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня він дізнався після отримання листа Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 21.07.2021 №К-5650-11-1.1.2/, виходячи з того, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому до 30 вересня 2018, 2019, 2020 року, відповідно, - тобто до закінчення встановленого законом кінцевого строку виплати цієї допомоги, позивач мав обґрунтовані очікування на отримання більшої суми, ніж йому була нарахована та виплачена. Аналогічна правова позиція щодо застосування наслідків пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом у справах цієї категорії висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17 (К/9901/1172/17) та від 07 березня 2018 року у справі № 664/51/17 (К/9901/30405/18), від 06 лютого 2018 року по справі №607/7919/17. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19). Разова грошова допомога до 5 травня є щорічною періодичною виплатою, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий розрахунок цієї допомоги. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19. Відтак, жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перепон у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено. Згідно частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. У відповідності до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Враховуючи вимоги чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви в частині позовних вимог щодо визнання дій протиправними щодо не нарахування та не виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018-2020 роки як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, стягнення невиплаченої разової щорічної грошової допомоги за періоди 2018-2020 роки. В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи переконливих доводів, які б були безпідставно залишені поза увагою суду першої інстанції. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 200/11016/21 залишити без змін. Повне судове рішення 30 листопада 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко Т. Г. Гаврищук А. А. Блохін