Постанова 4851 № 520/7832/21

Головуючий І інстанції: Сліденко А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2021 р. Справа № 520/7832/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/7832/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області (далі по тексту також відповідач), в якому просив: -визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. -зобов`язати відповідача нарахувати га виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу необхідно було надати до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з викладенням поважних причин несвоєчасного вчинення процесуальної дії, зумовлених нездоланним та невідворотним впливом об`єктивних факторів, відвернення яких знаходилось поза волею та фізичними можливостями заявника; подання до суду позову, оформленого із дотриманням вимог ст.160 КАС України, у кількості примірників за кількістю учасників справи 19.05.2021 року позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків, в якій наполягав на відсутності у спірних правовідносинах ознак пропуску строку звернення до суду, оскільки такий строк має обраховуватися з дати, коли позивач дізнався про набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, спірні правовідносини у якій є аналогічними правовідносинам у даному спорі. Заявник стверджував, що дізнався про вказаний судовий акт у квітні 2021р., а до суду звернувся 06.05.2021р., а тому строк звернення ним не пропущений, і відповідно клопотання про його поновлення не заявляється. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 позов повернуто. Роз`яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, порушення судом його прав як людини та норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 по справі № 520/7832/21, прийняти нове рішення, яким позовну заву направити до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі та її розгляду по суті. В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що йому стало відомо про нарахування виплати до 5 травня як учаснику бойових дій в меншому розмірі після набрання законної сили рішенням суду по справі № 440/2722/20, спірні правовідносини у якій є аналогічними правовідносинам у даному спорі. Апелянт стверджує, що дізнався про вказаний судовий акт у квітні 2021р., а до суду звернувся 06.05.2021р., а тому строк звернення ним не пропущений, і відповідно клопотання про його поновлення не заявляється. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду. Надаючи правову оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права щодо встановлених обставин справи, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно зі ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Отже, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку. Предметом даного спору є бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 у розмірі, передбаченому ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. У той же час, позивачем у позовній заяві зазначено, що допомога до 5 травня у розмірі 1390 грн. була виплачена ОСОБА_1 у квітні 2020. Із даним адміністративним позовом позивач звернулась до суду 06.05.2021. Обґрунтовуючи дотримання шестимісячного строку звернення до суду із даним позовом позивач зазначив, що про порушене право щодо належної виплати допомоги до 5 травня за 2020 останній дізнався у квітні 2021 року із рішення Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, спірні правовідносини у якій є аналогічними правовідносинам у даному спорі. Колегія суддів зазначає, що пропуск встановлено ст. 122 КАС України строку не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено. Слід виходити не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Так, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно слід розрізняти поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Зазначені висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19. Колегія суддів вказує, що грошова допомога є періодичним та фіксованим платежем, а тому про порушення своїх прав позивач мав дізнатись під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується, а саме у квітні 2020 року. Таким чином, з дня отримання виплати особою, якій призначена грошова допомога він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Натомість до суду із даним позовом позивач звернулась 06.05.2021, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України. Слід додати, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19. При цьому, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. За наведених обставин, враховуючи обізнаність позивача про порушення свого права щонайменше у квітні 2020 року при отриманні спірної допомоги до 5 травня та встановлений шестимісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо недотримання позивачем передбаченого ст. 122 КАС України строку. Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався у квітні 2021, не спростовує наведені висновки суду і факт набрання законної сили рішенням Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 440/2722/20, оскільки отримавши допомогу до 5 травня у 2020 позивач вже був обізнаний із розміром, у якому вона була виплачена. У матеріалах справи відсутні та позивачем не надані докази на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого законом шестимісячного строку для звернення до суду із даними позовними вимогами та неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо невиконання ОСОБА_1 вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 про залишення позовної заяви без руху. Отже, враховуючи викладені обставини колегія суддів доходить висновку про обґрунтоване повернення судом першої інстанції позовної заяви у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 по справі № 520/7832/21 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий