LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4850200/5825/21

від 30.11.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 р. у справі №200/5825/21 - залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2021 року справа №200/5825/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 р. у справі № 200/5825/21 (головуючий І інстанції Лазарєв В.В., повне судове рішення складено 22 липня 2021 року у м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просила: 1) визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови в обчисленні вислуги років для призначення пенсії з урахуванням пільгових умов - один місяць служби за три місяці та внесенні відповідних змін до наказу про звільнення №140 о/с від 10.04.2020 року; 2) зобов`язати відповідача обчислити позивачу вислугу років для призначення пенсії з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» та внести зміни до наказу №140 о/с від 10.04.2020 року про звільнення з зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії час проходження служби з 29.07.2014 до 06.11.2015 і з 07.11.2015 до 30.04.2018 протягом яких позивач брала участь в антитерористичній операції та час проходження служби з 01.05.2018 до 11.04.2020 протягом якого позивач брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці; 3) визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії позивачу за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»; 4) зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії час проходження служби з 29.07.2014р. до 06.11.2015р. і з 07.11.2015р. до 30.04.2018р. протягом яких позивач брала участь в антитерористичній операції та час проходження служби з 01.05.2018р. до 11.04.2020р. протягом якого позивач брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці; 5) зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу, як особі що має право на пенсію, одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби відповідно до ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за кожний повний рік служби із зарахуванням до вислуги років час проходження служби з 29.07.2014 до 06.11.2015 із 07.11.2015 до 30.04.2018 протягом яких позивач брала участь в антитерористичній операції та час проходження служби з 01.05.2018 до 11.04.2020 протягом якого позивач брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, враховуючи попередньо виплачену суму при звільненні зі служби. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України документів для призначення позивачеві пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідно до вислуги років, яка становить 29 років 08 місяців 26 днів. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, зокрема, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше. Частиною 2 статті 17 цього Закону визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Застосування судом до спірних правовідносин положень затверджено «Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393, вважає безпідставним, оскільки суперечить Закону №2262-ХІІ. Цей висновок відповідає позиції Верховного суду, викладеної у постановах від 27.903.2018р. та19.09.2018р. у справах №295/6301/17, №725/1959/17. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач проходила службу в органах внутрішніх справ з 15.08.2000р. по 06.11.2015р. та в Національній поліції України з 07.11.2015р. по 10.04.2020р., що підтверджується довідкою-витягом з послужного списку від 12.05.2021р. (а.с. 17-18), має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням від 06.11.2015р.серії НОМЕР_1 (а.с. 11). Згідно довідок №2429/05/12-2021 від 12.05.2021р. та №2428/05/12-2021 від 12.05.2021р. позивач з 29.07.2014р. до 06.11.2015р. та з 07.11.2015р. до 30.04.2018р. брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районі/районах проведення антитерористичній операції, а також з 01.05.2018р. до 11.04.2020р. брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи в районах та в період здійснення зазначених заходів (а.с. 19, 20-21). Згідно наказу ГУНП в Донецькій області від 10.04.2020р. №140 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за п.7 ч. 1 ст.77 (за власним бажанням) відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» з посади заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Авдіївського відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 10 квітня 2020 року. Вислуга років станом на день звільнення склала: у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги - 19 років 07 місяців 26 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 08 місяців 26 днів (а.с. 52). 30 березня 2021 року позивач звернувся до ГУНП в Донецькій області із заявою в якій просила: обчислити вислугу років з урахуванням вимог Закону України № 2262 - XII від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 та внести зміни до наказу про звільнення; оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного Фонду для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262- XII від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»; надати грошову допомогу при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію. Головне управління Національної поліції в Донецькій області листом від 21.04.2021 року №111-157/12/02-2021 відмовило позивачу у задоволенні її заяви. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Відповідно до положень пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, зокрема, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше. Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393). Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Згідно підпункту «в» пункту 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, крім іншого, один місяць служби за півтора місяці: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств. Верховний Суд у постановах від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі №569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі №750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова від 14.04.2021 у справі №480/4241/18) підтримала правову позицію, викладену у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом №2262-XII календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 та з метою забезпечення єдності та сталості судової практики відступила від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки позивач проходила службу, яка передбачена Порядком №393, то вона має право на обрахування вислуги років в пільговому розрахунку. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у наказі від 10.04.2020р. №140 о/с відповідачем визначена вислуга років позивача на день звільнення: у календарному обчисленні - 19 років 07 місяців 26 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 08 місяців 26 днів (а.с. 52). Отже, позивач на дату звільнення 10.04.2020р. мала вислугу в пільговому обчисленні 24 календарних роки та 6 місяців і більше. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов в цій частині. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 р. у справі №200/5825/21 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021р. у справі №200/5825/21 - залишити без змін. Постанова у повному обсязі складена 30 листопада 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 30 листопада 2021 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»