Постанова Миколаївський апеляційний суд № 1419/587/2012

30.11.21 22-ц/812/2103/21 Провадження №22-ц/812/2103/21 П О С Т А Н О В А Іменем України 30 листопада 2021 року м. Миколаїв колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого: Базовкіної Т.М., суддів: Темнікової В.І. та Царюк Л.М., із секретарем судового засідання: Колосовою О.М., за участі боржниці ОСОБА_1 , представника стягувача ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №1419/587/2012 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу, яку постановив Новоодеський районний суд Миколаївської області під головуванням судді Демінської Олесі Іванівни у приміщенні цього суду 26 березня 2021 року, повний текст якої складений в той же день, за поданням заступника начальника Новоодеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Звєрякова Миколи Миколайовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, у с т а н о в и л а : 25 березня 2021 року заступник начальника Новоодеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Звєрняков М.М. (далі державний виконавець) звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа. Подання мотивовано тим, що на виконанні у державного виконавця перебуває виконавче провадження № 60691702 з примусового виконання виконавчого листа по справі №1419/587/2012, виданого Новоодеським районним судом Миколаївської області 25 грудня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 175680 грн. 13 коп. 22 листопада 2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60691702, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Згідно отриманої відповіді з ДПС України про джерела отримання доходів боржників інформація стосовно боржника фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня. Згідно отриманої відповіді з ДПС України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установ, платник податків, такий як боржник, на обліку в органах ДПС не перебуває. Згідно відповіді з Пенсійного фонду України боржник на обліку не перебуває та пенсію не отримує, не перебуває у трудових відносинах з фізичними та юридичними особами. Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, отриманої в порядку доступу державних виконавців за ОСОБА_1 не зареєстровано право власності на нерухоме майно. Згідно відповіді з Держгеокадастру у Новоодеському районі за боржником зареєстрована земельна ділянка площею 7,5291 га для ведення фермерського господарства. Згідно відповіді з Центру надання послуг пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Ноавоодеського та Єланецького районів УДАІ УМВС України в Миколаївській області згідно бази НАІС «Автомобіль» УДАІ УМВС України в Миколаївській області за ОСОБА_1 в приватній власності значиться зареєстрований транспортний засіб MERSEDES BENZ E 320, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору. 17 червня 2020 р. державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: транспортного засобу MERSEDES BENZ E 320, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, яку направлено до виконання ГУНП в Миколаївській області. Згідно до довідки Новоодеської міської ради громадянка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до листа Державної прикордонної служби України від 24 березня 2021 р. повідомлено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , у період з 21 листопада 2019 р. по 23 березня 2021 р. не перетинала державний кордон. Боржниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має закордонний паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 06 квітня 2015 р. 09 березня 2021 р. державним виконавцем здійснено виїзд за зареєстрованою адресою та місцем проживання боржниці по АДРЕСА_1 та встановлено, що майно, на яке може бути звернуто стягнення, відсутнє. 09 березня 2021 р. боржниця ОСОБА_1 надала пояснення державному виконавцеві про те, що на даний час не має доходів, знаходиться в декретній відпустці, власне рухоме та нерухоме майно у неї відсутнє. Посилаючись на те, що рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію про доходи та майно не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, що суперечить вимогам частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», а наведені обставини свідчать про те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного їй майна та доходів, державний виконавець просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим №1419/587/2012, виданого Новоодеським районним судом Миколаївської області 25 грудня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальних збитків у сумі 175680 грн. 13 коп. Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26 березня 2021 року подання заступника начальника Новоодеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу задоволено. Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань за виконавчим листом № 1419/587/2012, виданим 25 грудня 2012 р. Новоодеським районним судом Миколаївської області. Ухвала суду мотивована тим, що боржниця ОСОБА_1 , будучи обізнаною щодо існування рішення суду про стягнення з неї грошових коштів на користь ОСОБА_3 з 2012 року жодних дій, направлених на їх погашення не вчинила. Рішення суду протягом тривалого часу не виконується. Наявний у боржниці ОСОБА_1 транспортний засіб MERSEDES BENZE 320, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору відповідно до постанови від 17 червня 2020 року було оголошено в розшук, так як, незважаючи на невиконання рішення суду, боржниця передала майно іншій особі. Таким чином боржниця ухиляється від виконання рішення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому просить ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні подання державного виконавця. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повідомив її про час і дату засідання щодо розгляду справи №1419\587\2012 (провадження №6\482\19\2021) і зробив висновки, що вона ухиляється від погашення заборгованості. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням - це будь-які свідомі діяння (дії чи бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини непереборної сили, події тощо). Однак, зазначене ухиляння не має місця, так як державним виконавцем було вжито всі необхідні заходи примусового виконання рішення, що підтверджують повноту вчинення виконавчих дій. Будь-яких доказів на підтвердження факту свідомого ухилення від виконання зобов`язань матеріали справи не містять. Судом не врахована та обставина, що державним виконавцем не обґрунтована необхідність застосування додаткового заходу впливу з метою забезпечення належного додаткового заходу впливу з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 рішення суду у вигляді тимчасового обмеження її виїзду за межі України. Обмеження у праві виїзду за кордон лише позбавить її можливості поїхати в іншу країну, отримати певні грошові кошти за ту чи іншу роботу та таким чином виконувати вчасно свої зобов`язання. Державному виконавцю надані всі необхідні документи, які перевірено та встановлено, що нерухомого майна у ОСОБА_1 не має. Грошових рахунків не відкрито. Транспортний засіб, який зареєстрований на неї їй не належав і не належить, його оголосили в розшук, знайшли, уже Новоодеська РВ ДВС ГТУЮ залишила дане авто на штраф майданчику, з якого він зник за невідомих обставин. Має земельну ділянку площею 7,5291 га. Не працює. 7 місяців тому, вийшла з декретної відпустки і планує знайти роботу щоб сплачувати заборгованість у відсотках визначених законом, але для цього потрібний закордонний паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 06 квітня 2015 р. яким скористатися не зможу, так як, її обмежили у праві виїзду за межі України. У період з 21 листопада 2019 р. по сьогоднішній час ОСОБА_1 не перетинала кордон, з цього можна зробити висновки, що вона не має наміру покинути країну і таким чином уникнути зобов`язання. Крім того, зазначає, що згідно зі ст. 33 Конституції України «кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом». Заслухавши доповідь судді, пояснення боржниці, представника стягувача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав. За приписами частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Зазначене конституційне положення відображено і у пункті 7 частини 3 статті 2 та статті 18 ЦПК України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 р. 1404-VІІІ (далі Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно з частини 1 статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Отже, метою виконавчого провадження є примусове виконання судових рішень. Як встановив суд і таке вбачається з наданих державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження, на виконанні у державного виконавця перебуває виконавче провадження № 60691702 з примусового виконання виконавчого листа №1419/587/2012, виданого Новоодеським районним судом Миколаївської області 25 грудня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 175680 грн. 13 коп. В процесі примусового виконання вказаного виконавчого документа державним виконавцем вчинялися наступні виконавчі дії. Згідно отриманої відповіді з ДПС України про джерела отримання доходів боржників - інформація стосовно боржника фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня. Згідно отриманої відповіді з ДПС України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установ, платник податків такий як боржник на обліку в органах ДПС не перебуває. Згідно відповіді з Пенсійного фонду України боржник на обліку не перебуває та пенсію не отримує, не перебуває у трудових відносинах з фізичними та юридичними особами. Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, отриманої в порядку доступу державних виконавців, за ОСОБА_1 не зареєстровано право власності на нерухоме майно. Згідно відповіді з Держгеокадастру у Новоодеському районі за боржником зареєстрована земельна ділянка площею 7,5291 га для ведення фермерського господарства. Згідно відповіді з Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Новоодеського та Єланецького районів УДАІ УМВС України в Миколаївській області, за даними бази НАІС «Автомобіль» УДАІ УМВС України в Миколаївській області за ОСОБА_1 в приватній власності зареєстрований транспортний засіб MERSEDES BENZ E 320, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору. 17 червня 2020 р. державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: транспортного засобу MERSEDES BENZ E 320, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, яку направлено до виконання ГУНП в Миколаївській області. Згідно довідки Новоодеської міської ради громадянка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до листа Державної прикордонної служби України від 24 березня 2021 р. повідомлено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , у період з 21 листопада 2019 р. по 23 березня 2021 р. не перетинала державний кордон. Встановлено, що боржниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має закордонний паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 06 квітня 2015 р. 09 березня 2021 р. державним виконавцем здійснено виїзд за зареєстрованою адресою та місцем проживання боржниці по АДРЕСА_1 та встановлено, що майно, на яке може бути звернуто стягнення, відсутнє. Звертаючись до суду з поданням, державний виконавець посилався на те, що наведені обставини свідчать про ухилення боржниці від виконання рішення суду, що є підставою тимчасово обмежити її у праві виїзду за межі України. Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Згідно із статтею 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах будь-якої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну. Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Примусове виконання рішень судів в Україні, як зазначено у частини 1 статті 5 Закону, покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». За змістом пункту 19 частини 3 статті 18 Закону у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (частини 2, 3 ст. 441 ЦПК України). Виходячи з викладеного, законом встановлено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань. Під ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини. Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених частиною 5 статті 19 Закону України, зокрема, утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надавати у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з`являтися за викликом державного виконавця; письмове повідомити державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб. Отже, діюче законодавство України передбачає можливість тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України у разі ухилення від виконання судового рішення. В матеріалах, наданих державним виконавцем разом з поданням до суду, відсутні відомості про отримання боржницею ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження та інших документів виконавчого провадження. Однак, наявні акт про перевірку майна за місцем реєстрації боржника, який складений у присутності останньої, та письмові пояснення боржниці заступнику начальника Новоодеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), тобто ОСОБА_1 була повідомленою про покладені на неї обов`язки. Між тим, саме по собі невиконання боржником рішення суду у добровільному порядку ще не є свідченням ухилення його від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду. Не свідчить про ухилення боржника від виконання рішення суду щодо стягнення з нього грошових коштів сам по собі факт відсутності у цієї особи таких коштів або майна, за рахунок якого можливо провести стягнення. Обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання рішення суду, яка має застосовуватись після здійснення державними виконавцями всіх інших можливих заходів із такого забезпечення. Однак, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що державним виконавцем вчинялись всі інші можливі заходи щодо виконання рішення суду, зокрема, відсутні докази результатів розшуку належного боржниці автомобілю, вжиття заходів щодо виявлення доходів з земельної ділянки площею 7,5291 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, власницею якої є ОСОБА_1 , а також щодо звернення стягнення на цю земельну ділянку з метою виконання виконавчого листа. Враховуючи, що на час звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, Новоодеський відділ ДВС Миколаївського МУЮ не надав доказів того, що боржниця безпідставно не з`являлася на виклики державного виконавця, вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, а державним виконавцем вичерпано усі можливості примусового виконання рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що обмеження у праві виїзду за кордон було застосовано судом передчасно, за відсутності переконливих доказів щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення. За такого були відсутні підстави для задоволення подання державного виконавця. З урахуванням викладеного та на підставі пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржниці ОСОБА_1 . Керуючись статтями 367, 368, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26 березня 2021 року скасувати, постановити нове судове рішення. У задоволенні подання заступника начальника Новоодеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Звєрякова Миколи Миколайовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Т.М. Базовкіна Судді В.І. Темнікова Л.М. Царюк ____________________________________________________ Повний текст постанови складений 30 листопада 2021 року