Постанова 4873 № 922/2252/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "23" листопада 2021 р. Справа№ 922/2252/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Хрипуна О.О. суддів: Шаптали Є.Ю. Чорногуза М.Г. при секретарі судового засідання Король Я.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 (повний текст рішення складено 22.02.2021) у справі № 922/2252/20 (суддя Маринченко Я.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Процвітання" до 1) Міністерства юстиції України; 2) Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерство юстиції України Чекригіна Олександра Валерійовича; третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення за участю представників: від позивача: Гордєєв С.В.; від відповідача-1: Немирівська А.Г.; від відповідача-2: не з`явились; від третьої особи: не з`явились. ВСТАНОВИВ: ТОВ "Процвітання" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та Державного реєстратора Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України Чекригіна Олександра Валерійовича, третя особа - ТОВ "Краєвид Агро" про: - визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 449/5 від 06.02.2020 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.05.2019 №№ 46951630, 46907419, 46909319, 46907098, від 28.05.2019 №№ 47073987, 47070165, 47070409 та від 04.07.2019 № 47613191; - скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 51045489 від 10.02.2020 прийняте державним реєстратором Чекригіним Олександром Валерійовичем Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України; - скасування записів про інше речове право № 35413012, № 35414026, № 35413780, № 35412736 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Процвітання" зазначило, що при прийнятті спірного наказу відповідачем-1 не було враховано закінчення строку дії договорів оренди з ТОВ "Супіна Агро", а також те, що на час укладення договорів оренди з позивачем об`єкти оренди повернуто орендодавцям, тому скасовано записи про право оренди земельних ділянок ТОВ "Супіна Агро". На виконання оспореного наказу відповідач-2 прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 51045489 від 10.02.2020. Вказане рішення призвело до незаконного поновлення договорів, строк дії яких закінчився, на 5 років, до 10.02.2025. Крім того позивач вказує, що відповідач-1 при винесені спірного наказу вийшов за межі поданої ТОВ "Біо Край" скарги, а право скаржника взагалі не було порушене. Також скаржником було порушено строки звернення із зазначеною скаргою. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 449/5 від 06.02.2020 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.05.2019 №№ 46951630, 46907419, 46909319, 46907098 від 28.05.2019 №№ 47073987, 47070165, 47070409 та від 04.07.2019 № 47613191; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 51045489 від 10.02.2020, прийняте державним реєстратором Чекригіним Олександром Валерійовичем Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України та записи про інше речове право від 10.02.2020 на земельні ділянки номер запису про інше речове право №№ 35413012, 35414026, 35413780, 35412736 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; стягнуто з Міністерства юстиції України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 612,00 грн. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що наказ Міністерства юстиції України № 449/5 від 06.02.2020 в частині скасування зазначених рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, окрім того, висновки Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації сформовано внаслідок хибного застосування норм законодавства, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача. Окрім того, суд зазначив, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 51045489 від 10.02.2020 та записи про інше речове право від 10.02.2020 на земельні ділянки №№ 35413012, 35414026, 35413780, 35412736 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягають скасуванню, оскільки є похідною вимогою у даному позові, задоволення якої дозволить відновити порушені права позивача у повному обсязі. Не погодившись з рішенням, Міністерство юстиції України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 922/2252/20 скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу відмовити повністю. За твердженням скаржника, в діях Міністерства юстиції України не вбачається жодних порушень при прийнятті наказу № 449/5 від 06.02.2020 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень". Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі № 922/2252/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 922/2252/20 та призначено до розгляду на 08.06.2021. 02.06.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ТОВ "Процвітання" просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 922/2252/20 без змін, а апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - без задоволення, з огляду на її необґрунтованість та безпідставність. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 розгляд справи було відкладено на 06.07.2021. Судове засідання 06.07.2021 не відбулося. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 розгляд справи призначено на 27.07.2021. У зв`язку із перебуванням суддів Агрикової О.В. та Чорногуза М.Г. у відпустці відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Тищенко О.В., Кравчук Г.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 прийнято апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 922/2252/20 до провадження новим складом колегії; розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 27.07.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 розгляд справи було відкладено на 18.08.2021. У зв`язку із перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Шаптала Є.Ю., Кравчук Г.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 прийнято апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 922/2252/20 до провадження новим складом колегії; розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 18.08.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 розгляд справи було відкладено на 14.09.2021. У зв`язку із перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2021 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Шаптала Є.Ю., Агрикова О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 прийнято апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 922/2252/20 до провадження новим складом колегії; задоволено заяву ТОВ "Процвітання" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 14.09.2021. Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 та від 18.10.2021 розгляд справи було відкладено на 03.11.2021. 01.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення Міністерства юстиції України з приводу непідсудності справи № 922/2252/20 господарському судочинству. Пославшись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, зроблений у постанові від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19, скаржник наполягає, що справа повинна розглядатись в порядку цивільного судочинства. 01.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення ТОВ "Процвітання" з приводу підсудності справи № 922/2252/20. Пославшись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01.06.2021 у справі № 910/5000/20, позивач стверджує, що застосування висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленого у постанові від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19 до правовідносин у справі № 922/2252/20 неможливе через різний суб`єктний склад сторін, зокрема заявників відповідної скарги. У зв`язку із перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Шаптала Є.Ю., Чорногуз М.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 прийнято апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 922/2252/20 до провадження новим складом колегії; розгляд справи призначено на 23.11.2021. В судове засідання 23.11.2021 представники відповідача-2 та третьої особи не з`явилися, хоч сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим розгляд справи за відсутні представників відповідача-2 та третьої особи за наявними у справі доказами. В судовому засіданні представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та наполягав на непідсудності справи господарським судам України. Представник позивача в судовому засідання вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, зазначивши про їх безпідставність. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, в користуванні ТОВ "Супіна Агро" (орендар) на підставі договорів, укладених з орендодавцями - фізичними особами, перебували земельні ділянки сільськогосподарського призначення строком на 5 років, до 31.12.2018, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду), з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. 12.07.2018 третій особі від орендодавців було направлено листи б/н з повідомленням про закінчення терміну дії договору 31.12.2018. Окрім того, орендодавці повідомили третю особу про відсутність планів щодо співпраці з ТОВ "Краєвид Агро" та просили останнього не обробляти та не засівати земельні ділянки. Факт отримання третьою особою відповідних листів підтверджується вхідним штампом третьої особи. За актами приймання-передачі земельних ділянок від 04.03.2019 та 26.07.2019 ТОВ "Краєвид Агро" як правонаступником ТОВ "Супіна Агро" було повернуто, а орендодавцями, прийнято з строкового платного користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення: ОСОБА_1. відповідно до договору оренди землі № 262 від 01.01.2007, кадастровий номер 6323986000:02:000:0062, яка розташована на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, розмір земельної ділянки 5,7353 га; ОСОБА_2. відповідно до договору оренди землі № 266 від 01.01.2007, кадастровий номер 6323986000:01:000:0083, яка розташована на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, розмір земельної ділянки 4,9212 га; ОСОБА_3. відповідно до Договору оренди землі № 265 від 01.01.2007, кадастровий номер 6323986000:01:000:0082, яка розташована на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, розмір земельної ділянки 4,8591 га. 23.05.2019 власниками зазначених земельних ділянок укладено договори оренди землі з ТОВ "Процвітання" (орендар), за якими орендодавці передали, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, за кадастровими номерами 6323986000:01:000:0083, 6323986000:01:000:0082, 6323986000:02:000:0062. 27.06.2019 ТОВ "Процвітання" (позивач, орендар) укладено з ОСОБА_5 (орендодавець) договір оренди землі, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, за кадастровим номером 6323986000:01:000:0081. 26.09.2019 ТОВ "Біо Край" подало скаргу в порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав. Наказом Міністерства юстиції України № 449/5 від 06.02.2020, прийнятому на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 23.12.2019, скаргу ТОВ "Біо Край" від 26.09.2019 задоволено частково; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема від 21.05.2019 №№ 46951630, 46907419, 46909319, 46907098 та від 04.07.2019 № 47613191; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.05.2019 №№ 47073987, 47070165, 47070409, прийняті державним реєстратором Лозівської районної державної адміністрації Харківської області Качаловою О.О. Відповідно до п. 24 висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 23.12.2019 (далі - висновок), рішення № 46951630 від 21.05.2019 підлягає скасуванню, оскільки, державним реєстратором було припинено оренду без належних документів та підстав, чим порушено вимоги ст.ст. 10, 18, 23, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У п. 25 висновку зазначено, що рішення № 46907419 від 17.05.2019 прийнято з порушенням вимог ст. 654 ЦК України, ст. 10, 18, 23, 24 Закону, оскільки до заяви № 34055308 не додано угоди про припинення оренди земельної ділянки. При цьому, у сформованих відомостях з Державного земельного кадастру містилася інформація про державну реєстрацію оренди ТОВ "Супіна Агро" 26.06.2014 на 5 років. Також, порушено вимоги п. 571 Порядку № 1127, оскільки не було перевірено повноваження Заскалкіної О.М. на підписання документів від імені ТОВ "Краєвид Агро". У п. 26 висновку вказано, що рішення № 46907319 від 17.05.2019 прийнято з порушенням вимог ст. 654 ЦК України, ст.ст. 10, 18, 23, 24 Закону, оскільки до заяви № 34055811 не додано угоди про припинення оренди земельної ділянки. При цьому, у сформованих відомостях з Державного земельного кадастру містилася інформація про державну реєстрацію оренди ТОВ "Супіна Агро" 12.06.2014 на 5 років. Також, порушено вимоги п. 571 Порядку № 1127, оскільки не було перевірено повноваження Заскалкіної О.М. на підписання документів від імені ТОВ "Краєвид Агро". У п. 27 висновку зазначено, що рішення № 46907098 від 17.05.2019 прийнято з порушенням вимог ст. 654 ЦК України, ст.ст. 10, 18, 23, 24 Закону, оскільки до заяви № 34050842 не додано угоди про припинення оренди земельної ділянки. При цьому, у сформованих відомостях з Державного земельного кадастру містилася інформація про державну реєстрацію оренди ТОВ "Супіна Агро" 05.07.2014 на 5 років. Також, державним реєстратором порушено вимоги п. 571 Порядку № 1127, оскільки не було перевірено повноваження Заскалкіної О.М. на підписання документів від імені ТОВ "Краєвид Агро". 10.02.2020 відповідачем-2 на підставі наказу Міністерства юстиції України № 449/5 від 06.02.2020 прийнято рішення №№ 51045489, 35413012, 35414026, 35413780, 35412736 про поновлення права оренди ТОВ "Супіна Агро", правонаступником якого є третя особа, з моменту реєстрації (з 10.02.2020) строком на 5 років, а також були внесенні відповідні записи про припинення права оренди, які зареєстровані за позивачем. Тобто, за спірним наказом Міністерства юстиції України прийнято рішення про позбавлення права позивача користуватись орендованими на договірних засадах у власників земельними ділянками та закріплено це право за іншою особою, яка такого наміру не висловлювала. Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 6); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п. 13). Таким чином, судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Таку правову позицію наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19. Згідно із ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Позовні вимоги у даній справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача на користування орендованими на договірних засадах з власниками земельними ділянками, державна реєстрація якого скасована спірним наказом відповідача-1. Враховуючи те, що позовні вимоги в цій справі про визнання недійсним акту, що порушує майнові права, є похідними при вирішенні судом питання щодо наявності у юридичної особи права користування земельними ділянками, колегія суддів приходить до висновку, що, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Зазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) та від 27 листопада 2019 року у справі № 815/1915/18 (провадження № 11-947апп19), від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19 (провадження № 12-150гс19). Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що позовні вимоги, спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права оренди земельної ділянки, яке підлягає державній реєстрації, є спором про право цивільне та має приватноправовий характер. Оскарження рішень про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею (цією особою) права на це майно. Отже, такий спір має розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору. При цьому колегія суддів зазначає, що застосування висновку ВП ВС, викладеного у постанові від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19 з приводу цивільної юрисдикції спору, до правовідносин у справі № 922/2252/20, є неможливим через різний належний суб`єктний склад сторін, зокрема заявників відповідної скарги. Аналогічний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/5000/20. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ч. 1, 2 ст. 37 якого передбачають, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України. Частиною 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: відмову у задоволенні скарги; задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі якщо за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів. Відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Процедура розгляду відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами визначена Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок № 1128). Відповідно до п. 2 Порядку № 1128 для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом. Порядок створення, організаційні та процедурні засади діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації на час виникнення спірних відносин був визначений Положенням про комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 37/5 від 12.01.2016 (далі - Положення № 37/5). Згідно із п. 2 Положення № 37/5 комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації є постійно діючим колегіальним консультативно - дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації. Згідно з п. 13 Порядку № 1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом. Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації у висновку від 23.12.2019, на підставі якого відповідачем-1 видано наказ № 449/5 від 06.02.2020, не дослідила всіх обставин укладання договорів оренди ТОВ "Процвітання", не врахувала вимог відповідного законодавства та умов попередніх договорів щодо підстав припинення договорів земельних ділянок. Так, відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Згідно із ч. 1 ст. 407 ЦК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 412 ЦК України право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі спливу строку, на який було надано право користування. Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За змістом додаткової угоди № 2 від 01.01.2014 до договору оренди землі № 262 від 01.01.2007, укладеною між ОСОБА_1 та ТОВ "Супіна Агро", додаткової угоди № 2 від 01.01.2014 до договору оренди землі № 266 від 01.01.2007 укладеною між ОСОБА_2 та ТОВ "Супіна Агро", додаткової угоди № 2 від 01.01.2014 до договору оренди землі № 265 від 01.01.2007 укладеною між ОСОБА_3 та ТОВ "Супіна Агро", додаткової угоди № 2 від 01.01.2014 до договору оренди землі № 264 від 01.01.2007 укладеною між ОСОБА_4 та ТОВ "Супіна Агро", сторони дійшли згоди, що договори оренди відповідних земельних ділянок укладено строком на 5 (п`ять) років, до 31.12.2018, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду), з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Відповідно до даних додаткових угод сторони визначили, що відповідні угоди набувають чинності з моменту підписання їх сторонами та державної реєстрації угоди відповідно до вимог законодавства. Зазначені додаткові угоди підписані сторонами чи їх уповноваженими особами та виконувались, доказів протилежного суду не надано, як не надано доказів визнання вказаних угод недійсними. Згідно із ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Відповідно до ч. 2 ст. 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Зі змісту вищезазначених договорів вбачається, що вони укладені строком на 5 років, до 31.12.2018, тобто виходячи із принципу свободи договору, сторони додатково визначили дату припинення відносин щодо оренди земельних ділянок. Отже, волевиявлення сторін в частині строку дії договору було спрямовано не лише на визначення відрізку часу, на який укладались відповідні договори оренди, а й на встановлення конкретної дати, з настанням якої договірні відносини між орендарем та орендодавцем вважаються припиненими, за виключення пролонгації відповідних угод у порядку, визначеному законом. Таким чином, на момент прийняття державним реєстратором рішень № 46951630 від 21.05.2019, №№ 46907419, 46907319, 46907098 від 17.05.2019 відносини між власниками земельних ділянок та ТОВ "Супіна Агро", правонаступником якого є ТОВ "Краєвид Агро", були припиненні у зв`язку із закінченням дії договорів оренди. Крім того орендодавцями завчасно, до настання строку дії договорів оренди, було повідомлено орендаря про відмову у продовженні дії договорів оренди, а в подальшому орендар повернув зазначені земельні ділянки орендодавцям на підставі актів приймання-передачі. Доказів відсутності повноважень у керівника ТОВ "Краєвид Агро" на підписання зазначених актів суду не надано. При розгляді скарги ТОВ "Біо Край" від 26.09.2019 Комісією не було враховано, що укладені договори окрім строку містять конкретну дату його припинення. Зазначаючи, що державним реєстратором при прийнятті рішення № 46951630 від 21.05.2019, № 46907419, № 46909319, № 46907098 від 17.05.2019 не враховано, що договори відповідно до інформації, що міститься в відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно припинились, Комісія дійшла хибного висновку щодо дії правовідносин з оренди спірних земельних ділянок між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ "Супіна Агро", оскільки відповідні рішення було прийнято після 31.12.2018 за відсутності доказів пролонгації відповідних угод у порядку визначеному законом. Долучені до справи копії матеріалів по розгляду скарги на рішення та дії державних реєстраторів ТОВ "Біо край" від 26.09.2020 також не містять доказів недотримання державними реєстраторами інших вимог законодавства, зокрема ст.ст. 10, 18, 23, 24 Закону, про які зазначено у висновку Комісії. Заперечення відповідача-1 щодо ненадання угод про припинення оренди земельної ділянки судом відповідно до ст. 654 ЦК України під час звернення до державних реєстраторів із заявами №№ 34092741, 34055308, 34055811 та 34050842 обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, оскільки припинення відносин між власниками земельних ділянок та третьою особою, як правонаступником ТОВ "Супіна Агро", відбулось внаслідок закінчення спливу строку (терміну) дії договору оренди та не передбачає укладення додаткових угод чи інших правочинів, якими підтверджується припинення правовідносин між сторонами. За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що наказ Міністерства юстиції України № 449/5 від 06.02.2020 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.05.2019 № №46951630, 46907419, 46909319, 46907098 від 28.05.2019 №№ 47073987, 47070165, 47070409 та від 04.07.2019 № 47613191 є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, окрім того, висновки Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації сформовано внаслідок хибного застосування норм законодавства, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача. Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 449/5 від 06.02.2020 в оскарженій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Також підлягають скасуванню рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 51045489 від 10.02.2020 року прийняте Державним реєстратором Чекригіним Олександром Валерійовичем Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України та записи про інше речове право від 10.02.2020 року на земельні ділянки номер запису про інше речове право №№ 35413012, 35414026, 35413780, 35412736 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки дана вимога є похідною у даному позові, задоволення якої дозволить відновити порушені права позивача у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог та підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують. З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається. Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 922/2252/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 922/2252/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 922/2252/20 повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 29.11.2021. Головуючий суддя О.О. Хрипун Судді Є.Ю. Шаптала М.Г. Чорногуз