Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/5709/16-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року м. Херсон справа № 766/5709/16 провадження № 22-ц/819/1564/21 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого ( судді-доповідача)Чорної Т.Г., суддів:Пузанової Л.В., Склярської І.В. секретарАвтонагова Ю.В розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 02 червня 2021 року у складі судді Майдан С.І. у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «УкрСиббанк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання договору поруки припиненим, ВСТАНОВИВ: У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «УкрСиббанк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. 19 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання договору поруки припиненим. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02 червня 2021 року даний позов залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. В апеляційній скарзі Акціонерного товариство «УкрСиббанк» не погоджується з ухвалою суду, просить її скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, зазначаючи про те, що від позивача надходили до суду заяви про розгляд справи у його відсутності. Крім того, зазначив, що виклики в судове засідання здійснювались судом за неналежною адресою. Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Ухвала суду мотивована тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з?явився в судові засідання 22.03.2021 року та 02.06.2021 року, заяви про розгляд справи у його відсутності суду не надав, що відповідно до п.3.ч.1 ст. 257 ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК Українирозгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Відповідно до статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

4. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

5. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже обов`язковими умовами залишення заяви без розгляду з наведеної правової підстави є: 1) належне повідомлення позивача або його представника про час та місце розгляду справи принаймні у двох судових засіданнях поспіль; 2) його неявка в обидва судові засідання; 3) не подання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК Українисвідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (№ 61-14373св19). Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19). При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання. Разом з тим, положення ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК Українине передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (дана правова позиція міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19). Положення ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК Українине пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності. Згідно ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Із матеріалів справи вбачається, що дана справа перебуває в провадженні суду з 25 травня 2016 року. На адресу Херсонського міського суду Херсонської області неодноразово надходило повідомлення про зміну поштової адреси та місцезнаходження ПАТ «Укрсибанк»: юридичною адресою: АТ «Укрсибанк»: 04070, м. Київ, вул. Андріївна, буд.2/12, адресою для листування: 03115, м. Київ, вул. Ф.Пушиної, 21, каб.313, адресою для листування представника банку: 03115, м.Київ, вул.Антоновича, буд.131 оф.167. В судові засідання призначені на 22.03.2021 року о 08.00 годин та 02.06.2021 року о 09.15 годин представник позивача не з`явився. Судові повістки про виклик до суду на 22 березня 2021 року о 08 год 00 хв. 02.06.2021 року о 09.15 направлені ПАТ КБ «Укрсибанк» на поштові адреси: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 10-б, офіс 23; м. Херсон, вул. Радянська 16, що не відповідає офіційній адресі банку (а. с. 111,115). Згідно довідок Херсонського міського суду Херсонської області фіксація судових засідань не здійснювалася у зв`язку з неявкою сторін (а. с. 111, 122). Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції направляв судові повістки не на зазначену ПАТ «Укрсибанк» поштову адресу для листування, а на іншу адресу, яка не відповідає офіційній адресі як банку, так і його представника, про зміну якої останній неодноразово повідомляв. Отже матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що позивач був обізнаний про день та час розгляду справи як 22.03.2021 року , так і 02.06.2021 року. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач 29.05.2017 звернувся до суду із окремою заявою про розгляд справи без участі його представника. З аналогічними заявами позивач звертався до суду неодноразово. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, за відсутності відомостей про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи на 22 березня 2021 року, 02 червня 2021 року, у порушення ч. ч. 3, 6 ст. 128 ЦПК України, залишив позовну заяву ПАТ «Укрсибанк» без розгляду, чим порушив конституційне право сторони на участь у судовому розгляді та вимоги статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий судовий розгляд. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки судом при вирішенні питання порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 367, 374, 379 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 02 червня 2021 року в оскарженій частині скасувати, справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Т.Г.Чорна Судді: Л.В.Пузанова І.В.Склярська Повний текст постанови складено 30 листопада 2021 року Суддя Т.Г. Чорна