Постанова 4811 № 1324/929/12
від 19.11.2021 ·Справа № 1324/929/12 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І. Провадження № 22-ц/811/2133/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я. Категорія:1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мельничук О.Я., суддів Ванівського О.М., Крайник Н.П. з участю ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 09 квітня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №1324/929/12 від 03 грудня 2020 року таким, що не підлягає виконанню, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з заявою про визнання виконавчого листа № 1324/929/12 від 03 грудня 2020 року таким, що не підлягає виконанню. Заява мотивована тим, що 24 лютого 2021 року йому стало відомо, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В. з 16 лютого 2021 року перебуває виконавче провадження № 64545480 з примусового виконання виконавчого листа № 1324/929/12, виданого 03 грудня 2020 року Трускавецьким міським судом Львівської області про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 19/Кр15 від 25 січня 2008 року у розмірі 172868 грн. 46 коп. 26 лютого 2021 року він отримав копію постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В. від 16 лютого 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 64545480, а також копії інших постанов та листів від 16 лютого 2021 року приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В. 01 березня 2021 року він та його представник адвокат Романський С.І. ознайомилися у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В. з матеріалами виконавчого провадження № 64545480 з примусового виконання виконавчого листа № 1324/929/12, виданого 03 грудня 2020 року Трускавецьким міським судом Львівської області та отримали копію його виконавчого листа. Вважає, що зазначений виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає до виконання, оскільки такий виконавчий лист видано помилково та незаконно. Ще однією підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання, є його видача судом першої інстанції і пред`явлення стягувачем до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання. Вважає, що Трускавецький міський суд Львівської області не мав прав та повноважень видавати 03 грудня 2020 року виконавчий лист по справі № 1324/929/12, оскільки Трускавецький міський суд Львівської області не ухвалював рішення по справі № 1324/929/12, яке 03 вересня 2018 року набрало законної сили, а також не ухвалював рішення по справі № 457/929/12, яке 22 липня 2015 року набрало законної сили. На думку заявника, такий виконавчий лист мав би бути виданий виключно Апеляційним судом Львівської області. Крім цього, стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, який закінчився 23 липня 2016 року. З заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання представник ТОВ «Кредитні ініціативи» не звертався. Трускавецьким міським судом 18 вересня 2018 року вже було видано стягувачу виконавчий лист по справі № 1324/929/17. 10 грудня 2018 року стягувачем було пред`явлено його до виконання. 10 грудня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 57884083. 22 грудня 2018 року він звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 15 січня 2019 року визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В. щодо прийняття 10 грудня 2018 року постанови про відкриття виконавчого провадження № 57884083. Після набрання ухвалою законної сили приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. 21 червня 2019 року прийнято рід постанов про скасування всіх процесуальних документів у виконавчому провадженні № 57884083 та скеровано стягувачу ТОВ «Кредитні ініціативи» повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. 12 липня 2019 року представник ТОВ «Кредитні ініціативи» Гаполяк О.В. звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з заявою про виправлення описки, допущеної у виконавчому листі. Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 02 серпня 2019 року заяву про виправлення описки у виконавчому листі повернуто заявнику. Після цього ТОВ «Кредитні ініціативи» не зверталося більше до суду з заявою про виправлення посилки у виконавчому листі. 15 жовтня 2020 року представник ТОВ «Кредитні ініціативи» Гаполяк О.В. звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з заявою про повторну видачу виконавчого листа. 03 грудня 2020 року представнику ТОВ`Кредитні ініціативи» було видано інший виконавчий лист про стягнення з нього 172868 грн. 46 коп. Заявник вважає, що Трускавецьким міським судом Львівської області було двічі видано стягувачу два різні виконавчі листи. Просить визнати таким, що повністю не підлягає виконанню виконавчий лист № 1324/929/12, який був виданий 03 грудня 2020 року Трускавецьким міським судом Львівської області (суддею Марчуком В.І.) про стягнення з нього на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 19/Кр15 від 25 січня 2008 року у розмірі 172868 грн. 46 коп.; до завершення розгляду заяви зупинити стягнення за виконавчим листом № 1324/929/12, виданим 03 грудня 2020 року Трускавецьким міським судом Львівської області (суддею Марчуком В.І.) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 19/Кр15 від 25 січня 2008 року у розмірі 172868 грн. 46 коп. до завершення розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та витребувати у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В. виконавчий лист № 1324/929/12, який був виданий 03 грудня 2020 року Трускавецьким міським судом Львівської області (суддею Марчуком В.І.) про стягнення з нього на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 19/Кр15 від 25 січня 2008 року у розмірі 172868 грн. 46 коп. та матеріали виконавчого провадження № 64545480. Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 09 квітня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №1324/929/12 від 03 грудня 2020 року таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржили ОСОБА_1 і Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». ОСОБА_1 вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Звертає увагу, що розгляд справи здійснено за відсутності сторін, в той час як він заявляв клопотання про відкладення розгляду справи. Вважає, що Трускавецьким міським судом Львівської області виконавчий лист 03.12.2020 по справі №1324/929/12 видано помилково та незаконно, оскільки суд не ухвалював рішення яке набрало законної сили 03.09.2018, а також не ухвалював рішення яке 22.07.2015 набрало законної сили в даній справі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 09 квітня 2021 року та прийняти нове рішення, яким його заяву про визнання виконавчого листа №1324/929/12 від 03 грудня 2020 року таким, що не підлягає виконанню задовольнити. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» вважає ухвалу суду незаконною в частині не вирішення судом питання про скасування зупинення стягнення за виконавчим листом №1324/929/12, виданим 03 грудня 2020 року Трускавецьким міським судом Львівської області, накладеного 31 березня 2021 року Трускавецьким міським судом Львівської області. Звертає увагу, що заходи вживалися до завершення розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 09 квітня 2021 року частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення про скасування зупинення стягнення встановленого ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 31 березня 2021 року. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 і його представника - ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» не підлягає до задоволення із наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 1324/929/12 від 03 грудня 2020 року таким, що не підлягає виконанню. З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав. Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом. Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В. перебуває виконавче провадження №64545480 з примусового виконання виконавчого листа №1324/929/12, виданого 03 грудня 2020 року Трускавецьким міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №19/Кр15 від 25 січня 2008 року у розмірі 172868 грн. 46 коп. Виконавчий лист відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Судом також встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Трускавецького міського суду Львівської області з заявою про визнання виконавчого листа №1324/929/12, виданого 18 вересня 2018 року, про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №19/Кр15 від 25 січня 2008 року у розмірі 172868 грн. 46 коп. таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 26 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №1324/929/12 таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: ТзОВ «Кредитні ініціативи» та приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. задоволено; визнано виконавчий лист № 1324/929/19, який був виданий 18 вересня 2018 року Трускавецьким міським судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 19/Кр15 від 25 січня 2008 року у розмірі 172868,46 таким, що не підлягає виконанню повністю. Ухвалу суду оскаржило ТзОВ «Кредитні ініціативи». Постановою Львівського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року апеляційну скаргу «Кредитні ініціативи» задоволено: ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 26 листопада 2019 року скасовано; у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №1324/929/12 таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Судом досліджено питання набрання рішенням законної сили та інші питання, зазначені у скарзі ОСОБА_1 , які скаржник продублював у даній заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Оригінал виконавчого листа № 1324/929/19, який був виданий 18 вересня 2018 року Трускавецьким міським судом Львівської області, що був предметом розгляду у даній справі, залишився в матеріалах справи, тому Трускавецький міський суд, за заявою ТОВ «Кредитні ініціативи» 03 грудня 2020 року видав виконавчий лист №1324/929/12 про стягнення з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №19/Кр15 від 25.01.2008 року в розмірі 172868,46 грн., який також відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Не зважаючи на те, що виконавчий лист виданий 03 грудня 2020 року, він вважається таким, що підлягає для пред`явлення до виконання, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання безпосередньо пов`язаний з моментом набрання рішенням законної сили, а не з моментом його ухвалення. Що стосується посилання ОСОБА_1 , що виданий 03 грудня 2020 року виконавчий лист по справі № 1324/929/12 є виданий некомпетентним судом, суд першої інстанції правильно звернув увагу на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. З наведеної правової норми слідує, що обов`язок видачі виконавчого документа покладається виключно на суд першої інстанції. Отже, твердження ОСОБА_1 , що виданий 03 грудня 2020 року виконавчий лист по справі № 1324/929/12 є виданий некомпетентним судом, не заслуговує на увагу. Незалежно від того, що у справі в порядку перегляду апеляційним чи касаційним судом ухвалено власне рішення, а також якщо воно допущено до негайного виконання, виконавчий лист видається судом першої інстанції, оскільки саме цей суд ухвалив рішення, а інші інстанції переглядали рішення суду. Цивільний процесуальний закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом. Відповідно до положень ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997). Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). З огляду на наведене, принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки перешкоджає такому виконанню. При цьому, слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»). Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема, видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний. Виняток з цього правила становлять перелічені в статті 432 ЦПК України причини, якими може бути обумовлено невиконання рішення суду. Таким чином, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення. В даній справі судом не встановлено, а ОСОБА_1 не доведено існування законних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Як роз`яснено у Інформаційному листі підготовленому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» необхідно звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; предявлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі Європейський суд) як джерело права. У рішенні Європейського суду від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». У рішенні у справі «Янголенко проти України» (заява14077/05 від 10 грудня 2009 року Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремление від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний комплекс. Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, міститься також у Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Блудов проти Росії», «Горнзбі проти Греції». Неможливість ТзОВ Кредитні ініціативи» приблизно 5 років домогтися виконання судового рішення винесеного на їх користь становить втручання у право на мирне володіння майном (ст.1 Першого протоколу до Конвенції). Таким чином, за недоведеності ОСОБА_1 законних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 1324/929/12 від 03 грудня 2020 року таким, що не підлягає виконанню Судом також встановлено, що ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 31 березня 2021 року з прийняттям заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №1324/929/12 від 03 грудня 2020 року таким, що не підлягає виконанню, до свого провадження, судом було зупинено стягнення за виконавчим листом № 1324/929/12, виданим 03 грудня 2020 року Трускавецьким міським судом Львівської області (суддею Марчуком В.І.) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 19/Кр15 від 25 січня 2008 року у розмірі 172868 грн. 46 коп. до завершення розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Трускавецький міський суд Львівської області постановивши 09 квітня 2021 року ухвалу за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №1324/929/12 від 03 грудня 2020 року таким, що не підлягає виконанню, суд фактично завершив розгляд заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в зв`язку з чим, саме з моменту набрання такої ухвали законної сили припиняється зупинення стягнення за виконавчим листом № 1324/929/12, виданим 03 грудня 2020 року Трускавецьким міським судом Львівської області (суддею Марчуком В.І.) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 19/Кр15 від 25 січня 2008 року у розмірі 172868 грн. 46 коп. Відсутність фрази в оскаржуваній ухвали про скасування зупинення про стягнення за виконавчим листом № 1324/929/12, виданим 03 грудня 2020 року Трускавецьким міським судом Львівської області (суддею Марчуком В.І.) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 19/Кр15 від 25 січня 2008 року у розмірі 172868 грн. 46 коп. не є підставою вважати оскаржувану ухвалу незаконною. Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, в зв"язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» слід залишити без задоволення, а ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 09 квітня 2021 року - слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - залишити без задоволення. Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 09 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 29 листопада 2021 року. Головуючий: О.Я. Мельничук Судді: О.М. Ванівський Н.П. Крайник