Постанова 4816 № 592/4589/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2021 року м.Суми Справа №592/4589/21 Номер провадження 22-ц/816/1568/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А. за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., сторони: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, старший державний виконавець Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Ясенок Інна Юріївна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бровка Руслана Миколайовича на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2021 року в складі судді Косолап М.М., ухваленого в м. Суми, повний текст якого складено 13 серпня 2021 року, - в с т а н о в и в : Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за № 15790 від 20 серпня 2016 року таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - Бровка Р.М. задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бровко Р.М. просить додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2021 року змінити та стягнути витати на правничу допомогу у повному обсязі. На думку представника позивача, додаткове рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки відповідач просив не зменшити розмір витрат на правничу допомогу, як помилково вважав суд першої інстанції, а відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим. У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Альфа-Банк» просить у задоволенні скарги відмовити, а додаткове судове рішення залишити без мін. Зазначає, що додаткове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Вирішуючи питання про компенсацію витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що докази понесених витрат не є безумовною підставою для їх відшкодування у повному обсязі, оскільки розмір витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Відтак, суд, урахувавши, що справа є малозначною та типовою, а також урахувавши обсяг та характер наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (участь адвоката у двох судових засіданнях тривалість 8 та 30 хвилин, обґрунтування відповіді на відзив на позовну заяву), взявши до уваги клопотання відповідача про зменшення заявлених витрат на правничу допомогу, суд вважав, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Таким чином, суд зменшив розмір витрат на правничу допомогу та стягнув з відповідача 4000 грн. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Згідно з частинами 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Тобто розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час ( стаття 30 зазначеного закону). Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України). У справі встановлено, що 12 квітня 2021 року між адвокатом Бровком Р.М. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 02/12-04-21 (а.с. 119-121). Згідно з п. 2 вказаного Договору гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами. Сума гонорару складає 8000 грн (п. 2.1 Договору). Відповідно до п. 2.2. Договору сплата гонорару відбувається в такому порядку: 4000 грн сплачуються в момент підписання даного договору, 4000 грн сплачуються до 25 квітня 2021 включно. Додатковою угодою № 1 від 05 серпня 2021 року про внесення змін до Договору № 02/12-04-21 від 12 квітня 2021 викладено п.п. 2.1 п. 2 розділу 4 Договору в наступній редакції: «сума гонорару складає 9350 грн» (а.с. 121). Згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт/надання послуг від 06 серпня 2021 року адвокатом проведені наступні послуги: консультація клієнта - 350 грн; аналіз та вивчення законодавчої бази, що врегульовує дані спірні відносини - 1000 грн; аналіз судової практики в даній категорії спорів - 2000 грн; складання позовної заяви - 2500 грн; складання відповіді на відзив на позовну заяву - 1500 грн; участь у судовому засіданні - 2000 грн (а.с. 122). На підтвердження зазначених вище витрат представником позивача надано квитанції до прибуткового касового ордеру від 12, 24 квітня 2021 року, від 06 серпня 2021 року, відповідно до яких ОСОБА_1 сплачено адвокату Бровку Р.М. грошові кошти у зальному розмірі 9350 грн. (а.с. 123). За змістом ч. 5, ч. 6 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. 12 серпня 2021 року від Акціонерного товариства «Альфа-Банк» суду першої інстанції надійшла заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. У заяві, зокрема, зазначено про завищений розмір витрат на вивчення та аналіз законодавчої бази, судової практики, підготовку позовної заяви, відповіді на відзив, вартість участі у судових засіданнях. Відтак, ураховуючи зазначене вище клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, у суду першої інстанції були передбачені процесуальним законом підстави для перегляду таких витрат та оцінки доказів їх понесення. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. В апеляційній скарзі не враховано, що відповідачем, крім заяви про відмову у компенсації витрат на правничу допомогу у повному обсязі від 13 серпня 2021 року, підписану представником Гриценком Ю.М., також була подана згадана вище заява про зменшення розміру таких витрат, підписана представником Стеценком М.В., яка до суду першої інстанції в електронному вигляді надійшла 12 серпня 2021 року, а поштою ця заява дійсно надійшла вже після ухвалення додаткового судового рішення 17 серпня 2021 року. Таким чином, доводи скарги про те, що відповідачем не вказано який саме розмір витрат на правничу допомогу є співмірним, є безпідставними. Зокрема, у заяві про зменшення витрат на правничу допомогу дано оцінку вартості наданих адвокатом послуг, а саме: з урахуванням критеріїв розумності, обґрунтованості та справедливості вартість послуг адвоката з вивчення та аналізу законодавства не має перевищувати 500 грн, складення позовної заяви - 1000 грн, відповіді на відзив - 750 грн, за участь у одному судовому засіданні - 500 грн (всього за участю адвоката відбулось два засідання). Витрати адвоката на вивчення судової практики у розмірі 2500 грн представник відповідача взагалі вважає недоведеними. Отже, відповідачем фактично визнано, що компенсації підлягають всього 2350 грн витрат за надану позивачу правничу допомогу. Отже, колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується з висновком місцевого суду, що заявлений представником позивача розмір витрат за надану правничу допомогу у сумі 9350 грн є неспівмірним із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг і витраченим адвокатом часом на надання таких послуг, зазначена сума гонорару не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Відтак, місцевий суд обґрунтовано зменшив розмір заявлених витрат на правничу допомогу до 4000 грн і ця сума відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та справедливості. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття судового рішення про скасування чи зміну оскаржуваного рішення. Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Керуючись статтями 367,368, 374, 375, 381-384,389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бровка Руслана Миколайовича залишити без задоволення, а додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий В.І.Криворотенко Судді: О.Ю.Кононенко Т.А.Левченко