Постанова Донецький апеляційний суд № 264/1514/18

22-ц/804/3061/21 264/1514/18 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ „23" листопада 2021 року місто Маріуполь Донецької області Єдиний унікальний номер 264/1514/18 Номер провадження 22-ц/804/3061/21 Донецький апеляційний суд у складі: головуючого: Зайцевої С.А. суддів: Баркова В.М., Лопатіної М.Ю. за участю секретаря: Грішко С.В. учасники справи : заявник - ОСОБА_1 заінтересована особа - АТ КБ «ПриватБанк» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2021 року головуючого судді Пустовойт Т.В. зі складанням повного тексту судового рішення 20 жовтня 2021 року по цивільній справі за заявою про поворот виконання рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В : У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором,мотивуючи вимоги тим,що заочним рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 червня 2018 року по цивільній справі № 264/1514/18 позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 14 січня 2008 року у сумі 26820,60 грн, а також судовий збір в сумі 1436,21 грн. В порядку виконання судового рішення суду з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто 28256,81 грн. Проте, постановою Донецького апеляційного суду від 29 березня 2021 року заочне рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 червня 2018 року в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - змінено, в частині стягнення витрат по сплаті судового збору - скасовано. Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором 917,07 грн та витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в сумі 49,16 грн. Посилаючись на зазначені обставини , вважав, що утримані з нього грошові кошти у розмірі 27290,58 грн на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають поверненню як безпідставно стягнуті та просив допустити поворот виконання заочного рішення суду від 01 червня 2018 року, стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь останнього безпідставно стягнену суму у розмірі 27290,58 грн. Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення задоволено.В порядку повороту виконання заочного рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 червня 2018 року по цивільній справі № 264/1514/18 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму зайво утриманої заборгованості у розмірі 27290,58 грн. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу суду та ухвалити судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поворот виконання рішення в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів скарги, з посиланням на вимоги ст. 444 ЦПК України, зазначено, що заявником не надано до суду відповідних доказів, а судом мотивовано ухвалу з посиланням на один непрямий доказ сплату заборгованості за кредитним договором, проте, подання позову не перериває дію кредитного договору та оскільки з моменту подання позову у 2018 році сума заборгованості збільшилась, усі кошти були законно відправлені на погашення заборгованості. Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судове засідання апеляційного суду учасники судового розгляду не з*явилися, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Від представника АТ КБ «ПриватБанк» Малервейн М.С. електронною поштою надіслано клопотання про проведення розгляду справи без участі представника банку. Представником повністю підтримано доводи апеляційної скарги (а.с.207-209). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.2 ст.247 ЦПК України). Заслухавши суддю-доповідача,дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону судове рішення відповідає. Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 червня 2018 року по цивільній справі № 264/1514/18 позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором б\н від 14 січня 2008 року у розмірі 26 820,60 грн; витрати зі сплати судового збору у розмірі 1436,21 грн. 16 липня 2018 року представник АТ КБ «ПриватБанк» отримала вказане рішення суду та виконавчий лист. 11 грудня 2018 року на підставі постанови державного виконавця Кальміуського ВДВС міста Маріуполя, відкрито виконавче провадження за № 57881737 по примусовому виконанню виконавчого листа № 264/1514/18, виданого 03 липня 2018 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області. В рамках виконавчого провадження № 57881737, постановою державного виконавця від 22 липня 2019 року було звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . Згідно довідки Кальміуського ВДВС у місті Маріуполі № 57881737/11 від 03 грудня 2020 року, залишок боргу згідно виконавчого провадження № 57881737 з примусового виконання виконавчого листа № 264/1514/18, виданого 03 липня 2018 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суми у розмірі 28256,81 грн. - станом на 03 грудня 2020 року складає 3688,65 грн. Згідно довідки про стягнуту заборгованість ПрАТ «ММК імені Ілліча» № 2045 від 14 червня 2021 року, ОСОБА_1 дійсно працює на підприємстві з 14 лютого 2019 року. Він сплачував заборгованість по АТ «ПриватБанк» у розмірі 20% згідно виконавчого листа № 264/1514/18. Сума стягнутої заборгованості за період з 01 липня 2019 року по 31 травня 2021 року складає 28 256,81 грн. Постановою Донецького апеляційного суду від 29 березня 2021 року заочне рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 червня 2018 року в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, змінено, в частині стягнення витрат по сплаті судового збору, скасовано. Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором 917,07 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 228,89 грн та заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 13 листопада 2008 року по 31 травня 2016 року в сумі 628,18 грн; витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в сумі 49,16 грн. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того,що оскільки у зв*язку із зміною та скасуванням заочного рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 червня 2018 року ,за яким було примусово стягнено з ОСОБА_1 грошові кошти та подальшим винесенням нового рішення Донецьким апеляційним судом від 29 березня 2021 року про часткове задоволення позовних вимог,вказані грошові кошти сплачені за виконавчим провадженням № 57881737,на підтвердження чого надані відповідні докази,тому суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про поворот виконання заочного рішення суду . З вказаними висновками суду погоджується і суд апеляційної інстанції . На спростування доводів апеляційної скарги слід зазначити про таке. За вимогами п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Відповідно до положення ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження. Відповідно до вимог ч.9 ст.444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частини першої, третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Умовою для застосування повороту виконання рішення є скасування рішення про присудження чи зобов`язання вчинити певну дію або утриматися від її вчинення, яке стало підставою для видачі виконавчого документа, який повністю або частково виконаний. Поворот виконання рішення є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований у справах, де предметом спору є немайнові права, зокрема, право на житло та на проживання в ньому, тому поворот виконання рішення про виселення шляхом вселення у раніше займане приміщення неможливий і включає в себе абсолютно протилежну виселенню вимогу - про вселення, яка може бути розглянута лише у позовному провадженні. Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасоване судом вищого рівня повністю чи змінене із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може . Відповідно ст. 444 ЦПК України, питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала. Поворот виконання це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням. Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі. За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі. Отже, поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суд повинен задовольнити відповідну заяву та повернути відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених статтею 445 ЦПК України, яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ. Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заочним рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 червня 2018 року позовні вимоги ПАТ КБ « ПриватБанк» до ОСОБА_1 задоволено частково із стягненням з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором б/н від 14 січня 2008 року у розмірі 26 820,60 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1436,21 грн. Постановою державного виконавця Кальміуського ВДВС міста Маріуполя за виконавчим листом № 264/1514/18 від 03 липня 2018 року відкрито виконавче провадження № 57881737. З довідки ПрАТ «ММК імені Ілліча» від 14 червня 2021 року № 2045 вбачається проведення утримань з ОСОБА_1 згідно виконавчого листа № 264/1514/18 від 03 липня 2018 року , за період з липня 2019 року по грудень 2020 року у розмірі 28 256,81 грн (а.с.169-170). Постановою державного виконавця Кальміуського ВДВС у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 26 січня 2021 року закінчено виконавче провадження № 57881737, відповідно до п.9 ч.1 ст.39,ст.40 Закону України « Про виконавче провадження «.З мотивувальної частини постанови вбачається,що виконавчий документ № 264/1514/18 від 03 липня 2018 року виконано у повному обсязі. Виконавчий збір та витрати виконавчого провадження сплачені. Відповідно ,виконавчий лист з відміткою державного виконавця ,повернуто до суду першої інстанції 09 лютого 2021 року та приєднано до матеріалів справи ( а.с. 146-147). Постановою Донецького апеляційного суду від 29 березня 2021 року заочне рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 червня 2018 року по цивільній справі № 264/1514/18 в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, змінено, в частині стягнення витрат по сплаті судового збору, скасовано. Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором 917,07 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 228,89 грн та заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 13 листопада 2008 року по 31 травня 2016 року в сумі 628,18 грн; витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в сумі 49,16 грн( а.с.140-144). Згідно заяви представника АТ КБ «ПриватБанк» про видачу виконавчого листа по справі № 264/1514/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» в загальній сумі 917,07+49,16=966,23 грн ,виконавчий лист та копію судового рішення отримано 26 квітня 2021 року (а.с.153). Тобто, висновки суду цілком відповідають встановленим обставинам і ґрунтуються на нормах процесуального закону. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно оцінив докази, що надані сторонами, дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - залишити без задоволення. Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 25 листопада 2021 року . Судді: