Постанова 4821 № 711/6649/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2021 року справа № 711/6649/17 провадження № 22-ц/821/2051/21 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Василенко Л. І., суддів - Карпенко О. В., Нерушак Л. В., секретаря: Винник І. М., учасники справи: заявник (стягувач) - ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються - державний виконавець Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Миколаєнко Тетяна Миколаївна заінтересована особа - ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Миколаєнко Тетяни Миколаївни та постанову про закінчення виконавчого провадження від 09 вересня 2019 року, заінтересована особа ОСОБА_2 , у складі головуючої судді Демчика Р. В., повний текст ухвали складено 16 грудня 2019 року, в с т а н о в и в : 18 вересня 2019 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, про визнання протиправними дій державного виконавця Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Миколаєнко Т. М. Мотивація скарги зводилася до того, що на виконанні в Соснівському ВДВС ГТУЮ у Черкаській області перебував виконавчий лист, виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси, про визначення ОСОБА_1 способів участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які передбачають періодичні побачення з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, спільний відпочинок батька і дитини на території України, а за відповідною згодою матері за кордоном. 09 вересня 2019 року постановою головного державного виконавця Миколаєнко Т. М. виконавче провадження закінчено на підставі пункту 10 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, п. 5 ст. 64-1 та п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв`язку із фактичним виконанням рішення суду. Скаржник переконаний, що постанова про закінчення виконавчого провадження постановлена із порушенням норм чинного законодавства. Державним виконавцем станом на 09 вересня 2019 року не перевірено та не могло бути перевірено виконання графіку побачень батька з дитиною в повному обсязі, перевірка здійснена частково, в частині виконання щотижневих побачень в п`ятницю суботу та з першої суботи серпня протягом 15 календарних днів, матеріали виконавчого провадження не містять в собі факту виконання боржником графіку побачень батька з дитиною в період протягом поточного 2019 року. В ході перевірки виконання боржником графіку побачень у січні 2019 року встановлено, що боржник не виконувала рішення суду, про що свідчать наявні в матеріалах виконавчого провадження акти від 22 січня 2019 року та 25 січня 2019 року, постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду, подання до органів досудового розслідування про невиконання рішення суду та інші матеріали виконавчого провадження № 56412025. З огляду на наведені обставини, обов`язковій перевірці виконання рішення підлягає визначений період з 05 січня 2020 року протягом 15 календарних днів щоденно з 11.00 год. до 18.00 год. в присутності матері ОСОБА_2 до досягнення дитиною семирічного віку. За наведених мотивів скарги ОСОБА_1 просив дії державного виконавця Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Миколаєнко Т. М у виконавчому провадженні № 56412025 визнати протиправними та такими, що вчинені з порушенням вимог ч. 2 ст. 18, п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 5 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області Миколаєнко Т. М. про закінчення виконавчого провадження від 09 вересня 2019 року. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2019 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Миколаєнко Т. М. та постанову про закінчення виконавчого провадження від 09 вересня 2019 року, заінтересована особа - ОСОБА_2 , задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Соснівського ВДВС ГТУЮ у Черкаській області Миколаєнко Т. М. від 09 вересня 2019 року про закінчення виконавчого провадження (ВП № 56412025). В задоволенні решти вимог за скаргою відмовлено. Ухвала мотивована тим, що під час здійснення виконання зазначеного виконавчого листа державним виконавцем фактично не здійснено перевірку виконання боржником рішення суду в частині зустрічей батька з дитиною після досягнення дитиною семирічного віку. Суду не надано належного та допустимого доказу на підтвердження того, що державним виконавцем складено акт про повне і фактичне виконання за підписами сторін виконавчого провадження. Вимога скаржника про визнання дій державного виконавця протиправними та такими, що вчиненні з порушенням вимог ч. 2 ст. 18, п. 9 ч.1 ст. 39, ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 5 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, за переконанням суду, не підлягала до задоволення, оскільки скаржником не зазначено, які саме дії державного виконавця суперечать вказаним правовим нормам. Не погодившись з постановленою Придніпровським районним судом м. Черкаси ухвалою від 11 грудня 2019 року, Соснівський ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, 27 грудня 2019 року подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги. Апеляційна скарга мотивована тим, що державним виконавцем неодноразово встановлювався факт виконання боржником рішення суду про що складено відповідні акти, які підписані сторонами виконавчого провадження. Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», чітко визначений порядок виконання рішень за яким, боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу та попередження про кримінальну відповідальність. Крім того, скаржником зазначено, що місцевим судом не вірно застосовані норми матеріального права, які регулюють встановлені правовідносини, в рішенні не зазначено які норми права застосовані при вирішенні спору, не надано правової оцінки дійсним доводам, а висновки суду суперечать встановленим обставинам. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року ухвалу суду першої інстанції скасовано. Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Соснівського ВДВС ГУТУЮ у Черкаській області Миколаєнко Т. М. та постанову про закінчення виконавчого провадження залишено без розгляду. Мотивація постанови зводилася до порушення скаржником строку встановленого п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України для звернення зі скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Черкаського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року скасовано. Справу № 711/6649/17 направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Постанова аргументована відсутністю підстав для висновку про порушення скаржником, встановленого п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України, строку для звернення, оскільки такий строк не є порушеним. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року справу призначено до розгляду на 24 листопада 2021 року на 15 год. 30 хв. з повідомленням учасників процесу про дату час та місце розгляду справи. Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, дійшла наступних висновків. Згідно з ч. 3 ст. 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно до ч. 1 ст. 258 ЦПК України ухвала є різновидом судового рішення. Судове рішення в цілому відповідає критерію обґрунтованості судового рішення виходячи з наступного. При розгляді справи встановлено, що в Соснівському ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області перебував на виконанні виконавчий лист, виданий Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 711/6649/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі батька у вихованні дитини, визначення адреси місця проживання дитини, за участі Виконавчого комітету Черкаської міської ради, як органу опіки та піклування, відповідно до якого: «Визначено ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які передбачають періодичні побачення з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, спільний відпочинок батька і дитини на території України, а за відповідною згодою матері за кордоном, а саме: щотижня з 14.00 год. до 19.00 год. п`ятниці та з 11.00 год. до 18.00 год. суботи в присутності матері ОСОБА_2 до досягнення дитини семирічного віку; щороку з 05 січня протягом 15 календарних днів щоденно з 11.00 год. до 18.00 год. в присутності матері ОСОБА_2 до досягнення дитини семирічного віку; щороку з першої суботи серпня протягом 15 календарних днів щоденно з 11.00 год. до 18.00 год. з присутністю матері ОСОБА_2 до досягнення нею семирічного віку; щороку 01 червня та 19 грудня з 11.00 год. до 16 год., в присутності матері дитини ОСОБА_2 до досягнення дитиною семирічного віку, з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути. Після досягнення дитиною семирічного віку, визначено ОСОБА_1 способи участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які передбачають періодичні побачення з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, спільний відпочинок батька і дитини на території України, а за відповідної згоди матері за кордоном, а саме: перші та треті п`ятниця-неділя кожного місяця, з 18.00 год. п`ятниці до 18.00 год. неділі без присутності матері дитини ОСОБА_2 ; щороку з 05 січня протягом 15 календарних днів без присутності матері дитини ОСОБА_2 ; щороку з першої суботи серпня протягом 15 календарних днів без присутності матері дитини ОСОБА_2 ; щороку 01 червня та 19 грудня з 14:00 год. до 10:00 год. наступного дня без присутності матері, ОСОБА_2 з урахуванням психологічного і фізичного стану дитини та обставин, які можуть виникнути. Визначено, що спілкування ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , засобами телефонного, поштового, електронного зв`язку здійснюється без обмежень, з урахуванням при цьому технічних можливостей такого зв`язку, часу навчання та відпочинку дитини, психологічного і фізичного стану дитини. Зобов`язано ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у визначений судом спосіб у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_3 . Зобов`язано ОСОБА_2 не пізніш як за добу до часу побачень та спільного відпочинку дитини з батьком, визначених даним рішенням суду, інформувати ОСОБА_1 засобами телефонного або електронного зв`язку про місце (адресу) де він може забрати ОСОБА_3 та місце (адресу) куди він має доставити дитину після закінчення таких побачень чи відпочинку» (а. с. 61). Вказаний виконавчий лист перебував на виконанні у головного державного виконавця Соснівського ВДВС Миколаєнко Т. М., відкрито виконавче провадження № 56412025, постановою від 16 травня 2018 року щодо примусового виконання виконавчого листа № 711/6649/17, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 23 січня 2018 року. 9 вересня 2019 року старшим державним виконавцем Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Миколаєнко Т. М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 56412025, посилаючись на п. 10 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, п. 5 ст. 64-1 та п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, виконавче провадження закінчено в зв`язку з повним фактичним виконанням судового рішення (а. с. 11, 12). Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції». Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Згідно зі ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Пунктом «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Як зазначалось, ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року встановлено, що скарга ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Миколаєнко Т. М. про закінчення виконавчого провадження № 564120259 від 9 вересня 2019 року, подана засобами поштового зв`язку 18 вересня 2019 року, отже в межах установленого п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України, строку для звернення. Частинами 2, 3 ст. 451 ЦПК України встановлено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Звертаючись з приведеною заявою, як на ключову підставу звернення ОСОБА_1 послався на те, що державним виконавцем при закритті провадження станом на 9 вересня 2019 року не перевірено та не могло бути перевірено виконання графіку побачень батька з дитиною в повному обсязі, а матеріали виконавчого провадження не містять даних про те, що виконавцем вжито та заактовано передбачувані виконавчим документом заходи які давали б підстави для закінчення виконавчого провадження. Задовольняючи заявлені вимоги в частині скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, яка фактично являється предметом оскарження та, відповідно, предметом даного апеляційного перегляду, місцевий суд прийшов до висновку, що виконавче провадження може бути закінчено після здійснення державним виконавцем перевірки виконання боржником цього рішення і лише на підставі складеного державним виконавцем акту про повне і фактичне виконання, відповідно до п.10 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, згідно з яким у разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 чт.1 ст. 39 Закону. Оскільки специфікою даного провадження являється той факт, що виконавчий документ, на підставі якого здійснювалось виконавче провадження № 56412025, передбачає заходи примусового виконання рішень щодо встановлення побачення з дитиною, а також щодо зобов`язання божника не перешкоджати стягувачу брати участь у вихованні дитини та інформувати стягувача щодо місця побачень, таким чином, рішення може вважатись фактично виконаним в повному обсязі у разі, якщо виконані всі передбачені виконавчим документом заходи. Разом з тим, під час здійснення виконання за вказаним виконавчим документом, державним виконавцем фактично не здійснено перевірку виконання боржником рішення суду в частині зустрічей батька з дитиною після досягнення дитиною семирічного віку. З наведеними висновками суду першої інстанції в цілому погоджується судова колегія в процесі продовження розгляду судом апеляційної інстанції, виходячи з його обґрунтованості з урахуванням доказової бази, що містять матеріали даної цивільної справи та правових норм, що регулюють вказані правовідносини. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Порядок виконання рішень про встановлення побачень з дитиною, усунення перешкод у побаченні з дитиною визначено ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, та розділом ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5. Зокрема, ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною. Так, відповідно до ч. ч. 1, 2, 5-7 цієї статті, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Аналогічна норма міститься у пункті 10 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, в якій визначено, що у разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону. Судом першої інстанції вірно встановлено, що фактично мало місце часткове виконання виконавчого листа, і аж ніяк не повне фактичне виконання. Додані до апеляційної скарги акти державного виконавця (т. 1 а. с. 149-155, 166-173) та постанова директора департаменту державної виконавчої служби від 14 червня 2019 року про результати перевірки законності виконавчого провадження (т. 1 а. с. 158-161) свідчать про проведення державним виконавцем виконавчих дій та перевірку вказаних дій уповноваженою особою. Водночас матеріали даної справи, не містять належного та допустимого доказу, який би слугував підставою для переконання суду в обґрунтованості постанови про закінчення виконавчого провадження як в частині встановлення побачень з дитиною так і в частині усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, а саме, складеного державним виконавцем акту про по повне фактичне виконання за підписами сторін виконавчого провадження. У відповідності до приписів ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» та п 10 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень. Доводи апеляційної скарги про те, що державним виконавцем було встановлено невиконання боржником рішення суду, в зв`язку з чим до останнього застосовано заходи примусового виконання, а саме винесено штрафи 23.08.2019 та 02.09.2019, а враховуючи, що дане рішення не може бути виконано без участі боржника, державним виконавцем направлено до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, внаслідок чого на підставі абз. 3 ч. 3 ст. 63 та п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягало закінченню, є необґрунтованими, оскільки наведені заходи застосовувались лише в частині невиконання судового рішення щодо спілкування ОСОБА_1 з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного зв`язку. Оскаржуваною ж постановою від 09 вересня 2019 року, незважаючи на те, що встановлено дії вчинені державним виконавцем в частині невиконання боржником рішення щодо спілкування стягувача з дитиною засобами зв`язку, проте виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 711/6649/17, закінчено в цілому. Таким чином, проаналізувавши фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що державний виконавець прийшов до передчасного висновку про повне фактичне виконання даного виконавчого листа, а тому підстав для винесення постанови від 09 вересня 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 56412025 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» не було. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та не впливають на їх правильність в оскаржуваній частині, а тому не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом. Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. За викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст. ст. 268, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Соснівського відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області залишити без задоволення. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення. Текст постанови складено 24 листопада 2021 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: О. В. Карпенко Л. В. Нерушак