Постанова 4803 № 183/4192/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8651/21 Справа № 183/4192/21 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Городничої В.С., суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю., при секретарі Панасенко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі за заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про заміну сторони на її правонаступника у виконавчому написі нотаріуса, - ВСТАНОВИЛА: У червні 2021 року АТ «Альфа-Банк» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом нотаріуса, посилаючись на те, що АТ «Альфа-Банк» є правонаступником АТ «Укрсоцбанк», та як наслідок правонаступником сторони стягувача, тому просило суд замінити стягувача по виконавчому напису нотаріуса №658, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., про звернення стягнення на земельну ділянку площею 1,000 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, розташованого за адресою: Піщанська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 1223285500:01:330:1022 та належить ОСОБА_1 в рахунок погашення перед АТ «Укрсоцбанк» заборгованості по кредитному договору у загальному розмірі 168 706,17 дол. США, з ПАТ «Укрсоцбанк» на правонаступника АТ «Альфа-Банк». Ухвалою Новомосковсього міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Ухвалу суду мотивовано тим, що розгляд заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом нотаріуса, віднесений до розгляду справ у порядку адміністративного судочинства. Не погодившись з такою ухвалою суду, АТ «Альфа-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило ухвалу суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження з тих підстав, що заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом нотаріуса повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Звертає увагу на те, що процесуальним законом надано повноваження адміністративним судам розглядати питання заміни сторони виконавчого провадження виключно у справах, які були в провадженні відповідного адміністративного суду і ними розглянуті. При цьому, КАС України не передбачено можливості заміни сторони виконавчого провадження в інших випадках, коли адміністративна справа судом не розглядалася. Вказує, що висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 не підлягає застосуванню внаслідок зміни норм законодавства. Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися в судове засідання. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з наступних підстав. Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою АТ «Альфа-Банк» про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом, суд першої інстанції посилаючись на положення п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, вважав, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Колегія суддів погоджується з таким судовим рішенням, з огляду на таке. Положеннями п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до ч. 5 ст. 15 вказаного Закону в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. З наведених норм вбачається, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Однак законодавець розмежовує порядок оскарження таких рішень дій чи бездіяльності при виконанні судових рішень та при виконанні рішень інших органів (посадових осіб). Норми ЦПК України за аналогією із нормами КАС України також регламентують порядок заміни сторони виконавчого провадження, а саме стаття 378 ЦПК України (стаття 442 ЦПК України у чинній редакції). Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України (статті 431 ЦПК України у чинній редакції) питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених судом. Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 181 КАС України (стаття 287 КАС України у чинній редакції). Отже, нормами ЦПК України та ГПК України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 379 КАС України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16 січня 2019 року у справі №826/7941/17. Аналогічний висновок було викладено у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 640/15952/19. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження за заявою АТ «Альфа-Банк» про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом. Доводи апеляційної скарги про те, що заява АТ «Альфа-Банк» про заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим написом підлягає розгляду саме у порядку цивільного судочинства, є безпідставними та не приймаються колегією до уваги. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене без додержання норм процесуального права. Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи судове рішення без змін, не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення. Ухвалу судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: В.С. Городнича Судді: О.В. Лаченкова М.Ю. Петешенкова