Ухвала КЦС ВС № 495/8219/18

УХВАЛА 26 листопада 2021 року м. Київ справа № 495/8219/18 провадження № 61-18070ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 липня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на 1/2 частину майна, ВСТАНОВИВ: В вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням поданих уточнень, просила: встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 04 лютого 2013 року по 28 березня 2018 року; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 транспортний засіб Mercedes-Benz Vito 115 CDI, 2008 року випуску, червоного кольору та земельну ділянку, площею 0,084 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0516, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаного майна. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 липня 2019 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 02 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 липня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року, повний текст якої складено 04 жовтня 2021 року. Проте, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн. Позов ОСОБА_1 містить вимогу немайнового характеру (встановлення факту проживання однією сім`єю) та вимоги майнового характеру (визнання права власності на 1/2 частину транспортного засобу Mercedes-Benz Vito 115 CDI, 2008 року випуску, червоного кольору та земельної ділянки, площею 0,084 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0516, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ). Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції у вересні 2018 року, то заявниця за подання касаційної скарги в частині немайнової вимоги має сплатити судовий збір у розмірі 1409,60 грн ((1 762,00 грн х 0,4) х 200 %). Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині майнових вимог, оскільки неможливо встановити вартість 1/2 частини транспортного засобу Mercedes-Benz Vito 115 CDI, 2008 року випуску, червоного кольору та 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,084 га, кадастровий номер 5120885600:04:001:0516, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , про визнання права власності на які просить позивач у позові. Як наслідок, заявниці необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині позовних вимог майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день їх подання, експертний висновок) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості земельної ділянки. Ураховуючи викладене, та оскільки заявницею до касаційної скарги додано квитанцію від 28 жовтня 2021 року № 0.0.2320144433.1 про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн, то необхідно доплатити різницю не сплаченого судового збору, з урахуванням визначеного відповідно до вимог закону розміру судового збору в частині позовних вимог майнового характеру. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з 01 січня 2021 року має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 липня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявниці. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська