Постанова Київський апеляційний суд № 757/46241/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 757/46241/20-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/12717/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Волкова С.Я. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 16 листопада 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Семенюк Т.А Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., при секретарі - Максюк І.Г., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа: державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Прокопенко Наталія Феліксівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - В С ТА Н О В И В : У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись в обґрунтування позовних вимог на те, що 28.11.2017 року Шостою Київською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №815/2017щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що 07 травня 2019 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини його батьком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті його сестри ОСОБА_4 , рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01.07.2019 року в справі № 759/10421/19 встановлено факт родинних зв`язків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Вказував, що за результатами розгляду заяви державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Прокопенко Н.Ф. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті тітки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у зв`язку з пропущенням позивачем шестимісячного строку на подачу заяви про прийняття спадщини. Зазначає, щолише02.05.2019 року дізнався про смерть ОСОБА_4 , а також про прийняття ОСОБА_3 спадщини після померлої. Вважає, що ОСОБА_3 навмисно приховувала факт смерті ОСОБА_4 , тому, на думку позивача, пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин. У зв`язку із викладеним просив визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судом першої інстанції у підготовчому засіданні 21 січня 2021 року відмовлено позивачу у прийнятті поданих ним заяв про зміну предмету та підстав позову, ухвалою від 21 січня 2021 року здійснено заміну відповідача КМДА належним відповідачем - Київською міською Радою, ухвалою суду від 12 березня 2021 року залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3 . Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі вважаючи, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що на момент подачі позову до КМДА був відсутній законний спадкоємець та те, що частина спадкового майна не була оформлена на ОСОБА_3 , оскільки свідоцтво про право на спадщину було видано ОСОБА_3 на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02.04.2018 року по справі № 752/3528/18 яким, встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю з 1996 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті ОСОБА_4 , яке ухвалою Київського апеляційного суду від 16 липня 2019 року скасовано, що Постановою Верховного суду від 25 листопада 2019 року залишено без змін. Також вважає, що судом першої інстанції не було досліджено та надано оцінки щодо причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки з 2016 року по 2018 рік проживав та працював в м. Суми, а з грудня 2017 року сильно хворів та довгий період часу знаходився на амбулаторному лікуванні, що підтверджується консультаційним висновком лікаря від 29.12.2017 року, та зазначає, що, якби був обізнаний про смерть своєї тітки, то був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано факту приховування смерті спадкодавці ОСОБА_3 , яка протягом трьох-чотирьох місяців приховувала смерть ОСОБА_4 від сусідів, відповідаючи, що тітка поїхала по власним справам, але потім повідомила сусідам про смерть ОСОБА_4 , вказавши, що є заповіт на неї і вона оформляє спадщину. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, Україна у віці 78 років померла ОСОБА_4 , про що 03.07.2017 р. Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві зроблено відповідний актовий запис за № 10613. Відповідно до статтей 1216,1218 ЦК України перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) визнається спадкуванням. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив продовжити йому строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначаючи, що 07 травня 2019 року позивач подав до Шостої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті його сестри ОСОБА_4 , його батько ОСОБА_5 , який був братом померлої ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , свої вимоги обґрунтовує частиною третьою статті 1272 ЦК України, відповідно до якої за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих.№ 2420/02-31 від 08.05.2019 р. вбачається, що 28.11.2017 р. Шостою Київською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 815/2017 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 07.05.2019 р. до Шостої Київської державної нотаріальної контори надійшла заява № 588/02-14 ОСОБА_1 про прийняття спадщини його батьком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті його сестри ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка долучена до матеріалів спадкової справи № 815/2017. Оскільки ОСОБА_1 пропустив строк, встановлений для прийняття спадщини після смерті своєї тітки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , державний нотаріус, керуючись статтями 49, 50 Закону України «Про нотаріат», постановила, відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке залишилося після смерті його тітки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 роз`яснено право згідно статті 4 ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; роз`яснено право оскаржити постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії; роз`яснено зміст статтей 15, 16 ЦК України. Відповідно до роз`яснень ПленумуВерховного Суду України, викладенних у Постанові № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини. Зазначаючи про поважність пропуску ним строку на прийняття спадщини, вказував на те, що протягом тривалого часу проживав у м. Суми, до Києва навідувався рідко, наприкінці 2017 року не зміг зв`язатися з ОСОБА_4 по телефону, приїхати до Києва не міг, оскільки хворів, про смерть тітки дізнався 02 травня 2019 року у розмові з сусідом ОСОБА_4 по дачі. У 2018 році помер його батько ОСОБА_5 . Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не знайшли свого підтвердження належними доказами, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01.07.2019 р. у справі № 759/10421/19, на яке посилається ОСОБА_1 , скасоване постановою Київського апеляційного суду від 13.11.2019 р., цим же судовим рішенням заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду. Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Згідно зі ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщинине проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Як вбачається з матеріалів справи, спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 був її брат ОСОБА_5 , який за життя спадщину не приймав і з відповідною заявою не звертався. ОСОБА_1 , який був сином ОСОБА_5 , відповідно до ст. 1265 ЦК України, є спадкоємцем п`ятої черги. За ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців. Таким чином, у відповідача право на спадщину виникло після спливу строку для подання заяви його батьком, тобто, після 03 січня 2018 року, проте позивач заяву про прийняття спадщини, в строк передбачений ст. 1270 ЦК України, не подав. Згідно з ч. 3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Закон встановлює єдину обставину за якої може бути визначено додатковий строк для подачі заяви для прийняття спадщини, це поважність причини його пропуску. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги, що позивач до 2018 року проживав у м. Суми, а у грудні 2017 року хворів і не мав змоги вчасно подати заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач 29 грудня 2017 року звернувся до лікаря, йому було рекомендовано амбулаторне лікування з повторним оглядом 07 січня 2018 року, також встановлено, що з 25 листопада 2017 року він був зареєстрований по АДРЕСА_1 , проте не надав будь-яких доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у період з моменту виникнення у нього права на спадщину до 03 квітня 2018 року. Також колегія суддів не може погодитись і з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції не взято до уваги докази щодо родинних відносин його та ОСОБА_4 , оскільки, як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 1 липня 2019 року скасовано, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення (факт родинних зв`язків зі спадкодавцем), залишено без розгляду. Будь-яких рішення щодо встановлення родинних зв`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 судами не приймалось. Крім того, необхідність отримання документів для встановлення судом факту, що має юридичне значення, не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Враховуючи, що у позивача були відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність. Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм чинного законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року -залишити без змін. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлений 25 листопада 2021 року. Головуючий Судді