Постанова Хмельницький апеляційний суд № 677/1795/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 677/1795/20 Провадження № 22-ц/4820/1767/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Корніюк А.П.,Спірідонової Т.В. розглянув в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 677/1795/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Приватбанк» на заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2021 року у справі за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в : У жовтні 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг в розмірі 14496 грн 82 коп. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до банку та підписав Анкету-заяву № б/н від 19 грудня 2018 року, згідно якої отримав кредитну карту з початковим кредитним лімітом, який в подальшому було збільшено до 15 000 грн. Це підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, доданої до позовної заяви. Також зазначає, що відповідач при зверненні до банку, підписав Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, чим підтвердив свою згоду на те що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складають Договір про надання банківських послуг. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою Банку. Також відповідно до п.1.1.3.2.4 Договору передбачено можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач в свою чергу зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором, проте свої зобов`язання належним чином не виконував. У зв`язку із неналежним виконанням умов Договору відповідач станом на 18 жовтня 2020 року має кредитну заборгованість в розмірі 14496 грн 82 коп., яка складається з 11661 грн 10 коп заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 2835 грн 72 коп заборгованість за простроченими відсотками, вказаний розмір заборгованості банк просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь. Заочним рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2021 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 9905 грн 92 коп заборгованості за тілом кредиту, в задоволенні решти вимог відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку судовий збір в сумі 1435 грн 67 коп. АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду в частині незадоволених вимог щодо стягнення всієї суми заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсотками. Апелянт посилається, що висновок суду про відсутність погодження умов кредитування є безпідставним, адже відповідач 19 грудня 2018 року заповнив анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, тому банк надав відповідачу користуватися банківськими послугами, а саме отримувати кредитні кошти за своєю потребою. Крім того, відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредитування, який містить детальну інформацію про умови та порядок кредитування, зокрема орієнтовну вартість кредиту, процентну ставку, розмір штрафів, підписаний відповідачем Паспорт споживчого кредиту за свою формою та змістом відповідає вимогам закону, отже сторони погодили всі істотні умови кредитування. Після ознайомлення з умовами кредитування 11 липня 2019 року ОСОБА_1 було видано кредитну картку № НОМЕР_1 строком дії до 05/23 та встановлено кредитний ліміт, яким відповідач періодично користувався, що підтверджується випискою по його рахунку. Оскільки сторонами було узгоджено розмір відсоткової ставки за користування кредитом шляхом підписання Паспорту споживчого кредиту від 11 липня 2019 року, то суд мав би задовольнити вимоги банку про стягнення заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 2835 грн 72 коп. Рішення суду в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 9905 грн 92 коп тіла кредиту в апеляційному порядку не оскаржено та в силу вимог ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так судом встановлено, що 19 грудня 2018 року підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. До анкети-заяви Банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Паспорт споживчого кредитування. Разом з цим в анкеті-заяві ОСОБА_1 засвідчив, що він ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Приватбанку www.privatbank.ua) та погоджується з ними. За умовами вказаного договору позичальник, з урахуванням збільшення кредитного ліміту, отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в сумі 12000 грн., який в послідуючому було збільшено до 15 000 грн та зменшено до 0,00 грн. На виконання умов договору 11 липня 2019 року ОСОБА_1 було видано кредитну картки НОМЕР_2 з терміном дії до 05/23 року. Кредитними коштами та відповідно кредитною карткою відповідач користувався, періодично витрачаючи кредитні кошти та відповідно періодично погашаючи кредит. За розрахунком Банку, доданим до позову, станом на 18 жовтня 2020 року має кредитну заборгованість в розмірі 14496 грн 82 коп., яка складається з 11661 грн 10 коп заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 2835 грн 72 коп заборгованість за простроченими відсотками. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України). В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Як передбачено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року №2664-ІІІ). Відповідно до ч.1 ст.6 цього Закону фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами підприємницької діяльності на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта підприємницької діяльності; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін. Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. В силу ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. На підтвердження вказаних обставин АТ КБ «ПриватБанк» надало: розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 18 жовтня 2020 року, анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 19 грудня 2018 року, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку Ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», Паспорт споживчого кредиту. Проте, підписана відповідачем анкета-заява від 19 грудня 2018 року не містить розміру процентної ставки за використання наданих кредитних коштів, а також відсутні умови щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання та їх розміру. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/ та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов`язкового щомісячного платежу, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також інші умови. Названі документи не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з тарифів та умов розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку. За відсутності достатніх підтверджень про конкретно запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. У зв`язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст.634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права. Також суд відхиляє і посилання апелянта на ту обставину, що доказом досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору є підписаний ОСОБА_1 паспорт споживчого кредиту. Згідно ст. 9 «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит» Розділу II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» Закону України «Про споживче кредитування» споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися інформацією про умови кредитного договору для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України"Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України"Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. Отже за змістом даної норми паспорт споживчого кредиту це лише інформація, необхідна для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту, яка надається кредитодавець надає споживачу до укладення кредитного договору, а умови договору про споживчий кредит та його форма його укладення визначені ст.ст. 12, 13 Закону України «Про споживче кредитування» в розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону. На підставі викладеного слід дійти висновку, що паспорт споживчого кредиту не є складовою частиною кредитного договору, а є лише письмовою формою ознайомлення споживача до укладення договору з умовами різних видів кредитування для забезпечення йому можливості вибору серед альтернативних умов кредитування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, в яких зазначено і тарифи обслуговування кредитних карт не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та відсотків за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що нарахована банком заборгованість за відсотками не відповідає умовам, погодженим сторонами при наданні кредитних коштів, відповідно до підписаної ОСОБА_1 заяви. Проте, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Із виписки по руху грошових коштів вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, періодично погашаючи кредитну заборгованість. Так, з 11 липня 2019 року по 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 зняв кошти на суму 20 210 грн 34 коп, а повернув банку кошти в сумі 10 304 грн 42 коп, тому, зважаючи на те, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, суд ухвалив законне рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача кредитні кошти в сумі 9905 грн. 92 коп., з таким висновком суду погоджується суд апеляційної інстанції. Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ КБ «Приватбанк» розрахунок заборгованості відсотків за користування кредитними коштами є неналежним доказом в цій частині позовних вимог. Доводи апеляційної скарги з цих підстав про необґрунтованість відмови в частині позову про стягнення відсотків за користування кредитними коштами слід відхилити. Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Приватбанк» залишити без задоволення. Заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 листопада 2021 року. Судді А.М. Костенко А.П. Корніюк Т.В. Спірідонова