Постанова 4820 № 686/6781/21

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/6781/21 Провадження № 22-ц/4820/1274/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Корніюк А.П.,Спірідонової Т.В. розглянув в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 686/6781/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2021 року в складі судді Бондарчука В.В. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в : У березні 2021 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг в розмірі 68949 грн 80 коп. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до банку та підписав Анкету-заяву № б/н від 08 листопада 2017 року, згідно якої отримав кредитну карту з початковим кредитним лімітом, який в подальшому було збільшено до 195 000 грн. Це підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, доданої до позовної заяви. Також позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_1 при зверненні до банку, підписав Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, чим підтвердив свою згоду на те що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складають Договір про надання банківських послуг. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою Банку. Також відповідно до п.1.1.3.2.4 Договору передбачено можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач в свою чергу зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором, проте свої зобов`язання належним чином не виконував. У зв`язку із неналежним виконанням умов Договору відповідач станом на 01 березня 2021 року має кредитну заборгованість в розмірі 68949 грн. 80 коп., яка складається з 66210 грн 11 коп заборгованості за тілом кредиту, 2739 грн 69 коп заборгованість за відсотками, вказаний розмір заборгованості банк просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь. Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт вказує, що судом не прийнято до уваги, надані банком докази, а саме: надана копія анкети-заяви в якій відповідач особистим підписом підтвердив, що він погоджується, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг та самостійно зобов`язувався виконувати їх вимоги, самостійно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку, тому суд безпідставно прийшов до висновку, що відсутність підпису боржника саме на тарифах, умовах і Правилах свідчить про неукладеність договору, адже між сторонами було укладено саме договір приєднання, зміст якого і полягає в тому що одна сторона одноособово викладає у певних формулярах свої умови, а інша сторона може лише приєднатися до таких умов висловивши певним чином згоду з ними. Крім того, на підтвердження наявної кредитної заборгованості банком надано відповідний розрахунок заборгованості, який не був судом спростований, таким чином банк звернувся до суду з позовом в межах позовної давності, при цьому надав усі належні докази по справі, тому в суду були відсутні підстави для відмови в позові. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що 08 листопада 2017 року відповідачем підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. В заяві ОСОБА_1 засвідчив, що з Умовами та Правилами надання банківських послуг та погоджується з ними. 05 лютого 2018 року відповідачу було видано кредитну картку за № НОМЕР_1 з терміном дії до січня 2021 року. Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки відповідачу 05 лютого 2018 року встановлено кредитний ліміт 45 000 грн, який в подальшому збільшено до 195 000 грн, а 01 липня 2020 року зменшено до 0.00 грн. Кредитними коштами відповідач користувалася, періодично витрачаючи кредитні кошти, а також повертаючи їх. До анкети-заяви Банк додав витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, в яких зазначено і Тарифи обслуговування кредитних карт. За розрахунком Банку станом на 01 березня 2021року відповідач має заборгованості за кредитним договором в розмірі 66210 грн 11 коп, яка складається з 66210 грн 11 коп заборгованості за кредитом, 2739 грн 69 коп заборгованість за відсотками. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України). В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Як передбачено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статтей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частинами першою, другою ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Так, пред`являючи вимоги про погашення кредиту Банк просив, стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту та відсотками нарахованими на прострочений кредит. На підтвердження своїх вимог АТ КБ «ПриватБанк» надало суду: розрахунок заборгованості за кредитним договором станом 01 березня 2021 року, виписку по рахунку ОСОБА_1 , анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 08.11.2017 року, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та тарифи з обслуговування кредитних карт. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, в яких зазначено і тарифи обслуговування кредитних карт, які розміщені на сайті:www. privatbank.ua розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, в яких зазначено і тарифи обслуговування кредитних карт не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та відсотків за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що нарахована банком заборгованість по по відсоткам не відповідає умовам, погодженим сторонами при наданні кредитних коштів, відповідно до підписаної ОСОБА_1 заяви. Проте, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Із виписки по руху грошових коштів вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, періодично погашаючи кредитну заборгованість. Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого банком витрати відповідача ОСОБА_1 кредитних коштів склали - 131602,92 грн. Разом з тим, із виписки про рух грошових коштів слідує, що за весь період користування ОСОБА_1 кредитними коштами - період з 04 червня 2018 року по 01 березня 2021 року ним було використано 131602,92 грн. і вказана сума коштів на час подання позову банком була повернута відповідачем в повному обсязі, тому підстав для стягнення на користь Банку коштів за встановлених вище обставин не вбачається. Не спростовують висновків суду й інші доводи апеляційної скарги. Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги на вбачається. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 серпня 2021 року. Судді А.М. Костенко А.П. Корніюк Т.В. Спірідонова