Постанова Черкаський апеляційний суд № 710/1447/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/2146/21Головуючий по 1 інстанції Справа №710/1447/21 Категорія: на ухвалу Побережна Н. П. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2021 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати: суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В. секретар Попова М.В. учасники справи: виконавець головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень УЗ ПВР у Черкаській області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В., боржник (скаржник) директор ТОВ «Інвестиційна компанія» Москаленко С.А., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора ТОВ «Інвестиційна компанія» Москаленка Сергія Анатолійовичана ухвалу Полянського районного суду Черкаської області від 26.10.2021 (повний текст складено 26.10.2021, суддя в суді першої інстанції Побережна Н.П.) у цивільній справі за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УЗ ПВР у Черкаській області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України директора ТОВ «Інвестиційна компанія» ОСОБА_1 до повного виконання ним своїх обов`язків, в с т а н о в и в : 19.10.2021 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень УЗ ПВР у Черкаській області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В звернувся до суду з поданням, яким просив тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України керівника, боржника ТОВ «Інвестиційна компанія» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань боржника по сплаті на користь фізичних осіб заборгованості по заробітній платі, юридичних осіб та держави заборгованості в загальному розмірі 447354,21 грн., відповідно до рішень судів, які набрали законної сили. Виконання ухвали суду доручити Державній прикордонній службі України, адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів/проїзних документів, обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань. Подання мотивоване тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебуває зведене виконавче провадження ВП №65188461 від 16.04.2021. Станом на 01.10.2021 ТОВ «Інвестиційна компанія» так і не виконало свої зобов`язання перед фізичними особами по виплаті заборгованості по заробітній платі, юридичними особа та державою в загальному розмірі 447354,21 грн. З моменту відкриття виконавчих проваджень та до сьогоднішнього дня керівник боржника ОСОБА_1 всіляко намагається уникнути виконання зобов`язання по погашенню вказаної заборгованості. Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 26.10.2021 вказане подання державного виконавця задоволено частково та тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України керівника боржника ТОВ «Інвестиційна компанія» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань боржника по сплаті на користь фізичних осіб заборгованості по заробітній платі, юридичних осіб та держави заборгованості в загальному розмірі 447354,21 грн., відповідно до рішень, які набрали законної сили, а в задоволенні решти вимог подання відмовлено. Суд першої інстанції керувався тим, що державним виконавцем доведено факт ухилення боржника від виконання наявних на підставі рішень судів, що набрали законної сили, зобов`язань, що є підставою для його тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, боржник подав 08.11.2021 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Зазначає, що суд завчасно не повідомив його про розгляд справи та не задовольнив клопотання про відкладення судового засідання, мотивоване необхідністю отримання правничої допомоги. Державний виконавець на надав суду доказів ухилення скаржника від виконання покладених на нього зобов`язань. Крім того, боржником у виконавчому провадженні є юридична особа ТОВ «Інвестиційна компанія», а не її директор, який є скаржником у цій справі. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При розгляді справи встановлено, ОСОБА_2 є керівником ТОВ «Інвестиційна компанія», код юридичної особи 32741920, місцезнаходження: вул. Васильківська, 3, с. Іскрене Звенигородського району Черкаської області (а.с. 7) так як відповідно до наказу №12/1 від 12.01.2021 він з цього ж дня приступив до виконання обов`язків директора ТОВ з оплатою праці згідно штатного розкладу (а.с. 8). За даними постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2020 державним виконавцем Шполянського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом В.А. було відкрито ВП №63920910 на виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-157-17 У, виданої 10.09.2020 ГУ ДПС України про стягнення з ТОВ «Інвестиційна компанія» на користь ГУ ДПС у Черкаській області 16527,98 грн. (а.с. 13). Відповідно до виконавчого листа у справі №710/1633/20, виданого 23.03.2021, суд вирішив: стягнути з ТОВ «Інвестиційна компанія», код ЄДРПОУ 32741920, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборговану заробітну плату, за період з 01.07.2018 по 30.11.2018 в розмірі 64592,86 грн. (а.с. 14). За цим виконавчим листом відкрито виконавче провадження №65047542 згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2021 державного виконавця Шполянського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом В.А. (а.с. 15). Відповідно до виконавчого листа у справі №710/1633/20, виданого 27.04.2021, суд вирішив стягнути з ТОВ «Інвестиційна компанія», код ЄДРПОУ 32741920, стягнути на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в розмірі 840,80 грн. (а.с. 16). За цим виконавчим листом відкрито виконавче провадження згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2021 державного виконавця Шполянського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом В.А. (а.с. 17). Відповідно до судового наказу, виданого господарським судом Черкаської області 10.06.2019 у справі №925/681/19, стягнуто з ТОВ «Інвестиційна компанія» 150000,00 грн. заборгованості за отриманий товар по договору купівлі - продажу від 27.12.2017 та 192,10 грн. судового збору (а.с. 18). За цим судовим наказом відкрито виконавче провадження №№60484224 згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 06.11.2019 державного виконавця Шполянського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом В.А. (а.с. 19). Відповідно до виконавчого листа у справі №710/1633/20, виданого 27.04.2021, суд вирішив стягнути з ТОВ «Інвестиційна компанія», код ЄДРПОУ 32741920, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованості з компенсації за невідбуту відпустку в розмірі 7617,13 грн. (а.с. 20). За цим виконавчим листом відкрито виконавче провадження №65479127 згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2021 державного виконавця Шполянського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом В.А. (а.с. 21). Відповідно до виконавчого листа у справі №710/1633/20, виданого 27.04.2021, суд вирішив стягнути з ТОВ «Інвестиційна компанія», код ЄДРПОУ 32741920, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн. (а.с. 22). За цим виконавчим листом відкрито виконавче провадження №65479588 згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2021 державного виконавця Шполянського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом В.А. (а.с. 23). Відповідно до судового наказу, виданого господарським судом Черкаської області 20.05.2019 у справі №925/241/19, вирішено стягнути з ТОВ «Інвестиційна компанія» на користь ТОВ «Екотех-Енерго», код ЄДРПОУ 39697433, 175 571,16 грн. боргу, 2633,57 грн. судових витрат (а.с. 24). За цим судовим наказом відкрито виконавче провадження №59325576 згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.06.2019 державного виконавця Шполянського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом В.А. (а.с. 25). Відповідно до супровідного листа в.о. начальника відділу Шполянського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірмана В.А. постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.06.2019 була направлена до відому ТОВ «Інвестиційна компанія» та ТОВ «Екотех-Енерго» (а.с. 26). Згідно з виконавчим листом, виданим Черкаським окружним адміністративним судом у справі №580/3827/20, вирішено стягнути з ТОВ «Інвестиційна компанія» на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 55831,58 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2019 році та 1664,33 грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, яку направлено ТОВ «Інвестиційна компанія» та Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів 26.03.2021 (а.с. 27, 28). За цим виконавчим листом відкрито виконавче провадження №6494364 згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.03.2021 державного виконавця Шполянського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом В.А. (а.с. 29). Також згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2019 державним виконавцем Шполянського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом В.А. було відкрито виконавче провадження №60643085 на виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-157-17 У, виданої 09.10.2019 ГУ ДПС України про стягнення з ТОВ «Інвестиційна компанія» на користь ГУ ДПС у Черкаській області 55259,43,98 грн. (а.с. 22). Відповідно вимоги державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УЗ ПВР у Черкаській області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Вельгана О.В. до ТОВ «Інвестиційна компанія» було наказано перерахувати на депозитний рахунок Відділу заборгованість по зведеному виконавчому провадженню №65188461 від 16.04.2021 (а.с. 33-34). Згідно з постановою про арешт коштів боржника від 26.03.2021 державним виконавцем Шполянського РВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом В.А. було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику (а.с. 36). Відповідно до відповіді ГУ Держгеокадастру у Черкаській області щодо надання інформації про зареєстровані земельні ділянки за ТОВ «Інвестиційна компанія» земельні ділянки станом на 01.01.2013 не зареєстровані, крім тих, про які наведені в додатку (а.с. 37). Згідно з відповіддю ТСЦ № 7143 РСЦ в Черкаській області за ТОВ «Інвестиційна компанія» зареєстровані: автомобіль вантажний ЗІЛ 130, реєстраційний номер НОМЕР_1 , автобус IVECO TURBO DAILY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіль УАЗ 315119, реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 39). Відповідно до актуальної інформації про об`єкт нерухомого майна та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ТОВ «Інвестиційна компанія» на все майно вищевказаної юридичної особи було накладено арешт (а.с. 40-41). Згідно з постановою про арешт майна боржника від 16.04.2021 державним виконавцем Шполянського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом В.А. було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ «Інвестиційна компанія» (а.с. 43). Відповідно до постанови про арешт майна боржника від 16.04.2021 державним виконавцем Шполянського РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом В.А. було оголошено в розшук майно боржника ТОВ «Інвестиційна компанія» (а.с. 43). Згідно з відповіддю Управління супроводження операцій юридичних осіб Департаменту супроводження операцій станом на 29.04.2021 грошові кошти на арештованих рахунках, що належать ТОВ «Інвестиційна компанія» для виконання постанови про арешт коштів боржника відсутні (а.с. 44). Зазначені обставини, на думку державного виконавця, свідчать про наявність підстав для тимчасового обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України у зв`язку з ухиленням від виконання зобов`язань, покладених на нього рішеннями судів. Із правильністю зазначених доводів державного виконавця погодився й суд першої інстанції в цій справі, задовольняючи відповідне подання в цій частині. Апеляційний суд враховує, що правове регулювання обмеження боржників у праві виїзду за межі України здійснюється наступними нормативно-правовими актами. Стаття 33 Конституції України передбачає право кожного, хто на законних підставах перебуває на території України, на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України за винятком обмежень, які встановлюються законом. У статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який ратифіковано ЗУ №475/97-ВР від 17.07.1997, передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Одночасно, пунктом 5 статті 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Далі, ч.ч.1, 3 ст.441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Частиною 4 цієї ж статті визначено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. З системного аналізу вказаних норм права слідує, що державний виконавець вправі порушувати перед судом згідно норм ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межу України у разі якщо він ухиляється від виконання покладених на нього зобов`язань рішеннями судів. Також ВС у постанові №331/8536/17 від 28.10.2020 вказав, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою саме невиконання цього рішення. Зокрема, у справі «Гочев проти Болгарії» ЄСПЛ підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином: У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку із неоплаченими боргами, ЄСПЛ у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення ЄСПЛ від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82). Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії» (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та ФельдешнеХайлік проти Угорщини» (FoldesandFoldesneHajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121). Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин. Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. вказане вище рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і вказане вище рішення Європейського Суду «ФельдешиФельдешнеХайликпротивВенгрии», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70). Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «ЛеКонт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (LeCompte, VanLeuvenandDeMeyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)...». Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин. Законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Також за висновками ВС в постанові №331/8536/17 від 28.10.2020 обмеження у праві виїзду за межі України застосовується за наявності достатніх підстав вважати, зокрема, що особа має намір вибути за межі України з метою саме невиконання рішення суду. Отже сама по собі наявність у боржника невиконаних зобов`язань, про що вказує у даній справі державний виконавець, та неможливість в примусовому порядку задовольнити відповідні вимоги за рахунок коштів чи майна боржника не може свідчити про ухилення останнього від виконання покладених на нього обов`язків. На момент звернення до суду з відповідним поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. При цьому, одночасному доведенню належними доказами підлягає факт наміру особи вибути за межі України з метою ухилитися від покладених на нього рішенням судів обов`язків, що в даному випадку заявником не виконано. Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч.5 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб. На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Таким чином апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції в цій справі необґрунтовано вказав про доведеність державним виконавцем факту ухилення керівника боржника-юридичної особи від виконання покладених на неї рішеннями судів зобов`язань, адже доводів у підтвердження наявності вказаних обставин подання державного виконавця не містить, як і не містить інформації про наявність намірів у скаржника залишити межі України саме з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань. Державний виконавець лише вказав про факт невиконаних у виконавчому провадженні зобов`язань ТОВ «Інвестиційна компанія» та про те, що вжиті у ході здійснення виконавчого провадження заходи не призвели до фактичного виконання обов`язків ТОВ, що саме по собі не є самостійною підставою для обмеження керівника юридичної особи-боржника у праві виїзду за межі України. При цьому з пояснень сторін у суді апеляційної інстанції вбачається, що боржник періодично вносить кошти з метою виконання вказаних рішень судів, які однак йдуть на погашення боргів за рішеннями судів, які перебувають на виконанні у приватного виконавця, що на думку державного виконавця свідчить про ухилення від виконання тих рішень судів, що перебувають у нього на виконанні і мають першочергове значення. Однак колегія суддів вважає, що такі доводи державного виконавця не відповідають вимогам закону, оскільки усі рішення судів підлягають обов`язковому виконанню, незалежно від того хто здійснює виконавче провадження. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 26.10.2021 у даній справі слід скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та прийняти постанову про залишення без задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 441 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 26.10.2021 у цивільній справі за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УЗ ПВР у Черкаській області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України директора ТОВ «Інвестиційна компанія» ОСОБА_1 до повного виконання ним своїх обов`язків скасувати. Вказане подання головного державного виконавця Вельган О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України директора ТОВ «Інвестиційна компанія» ОСОБА_1 до повного виконання ним своїх обов`язків залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством. Повну постанову складено 25.11.2021. Суддя-доповідач Судді