Постанова 4855 № 640/8102/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8102/20 Головуючий у І інстанції - Кузьменко В.А. Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Про» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Про» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальності «Бізнес Про» звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2020 № 0008650409 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму 42 937, 92 грн. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного рішення, оскільки ТОВ «Бізнес Про» своєчасно подало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, проте, їх реєстрацію було зупинено, у зв`язку з наявністю арешту, накладеного за рішенням суду на суму податку на додану вартість, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів дотримання позивачем своєчасного направлення на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим і не підлягає скасуванню. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги загалом аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що податкова накладна №2 від 01.07.2019 була подана на реєстрацію 23.07.2019 та податкова накладна №1 від 01.07.2019 була подана на реєстрацію 31.07.2019, тобто в межах строку, визначеного Податковим кодексом України. Проте, дані накладні не були прийняті, оскільки «накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», а тому в подальшому позивач за кожним фактом складання податкових накладних, після отримання інформації про накладений арешт, не відправляв їх до Єдиного реєстру податкових накладних, оскільки було достеменно відомо, що такі дії не призведуть до позитивного результату. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 10.01.2020 №0008650409 згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно з п. 120.1.1 ст. 1201 Податкового кодексу України на 15 і менше календарних дні ТОВ «Бізнес Про» на суму 6 373, 00 грн застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 637, 30 грн, від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 32 464, 23 грн застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 6 492, 86 грн, від 31 до 60 календарних днів на суму податку на додану вартість 25 955, 84 грн застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 7 786, 75 грн, від 61 і більше календарних дні на суму податку на додану вартість 70 052, 52 грн застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 28 021, 01 грн, загальна сума штрафу становить 42 937, 92 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акта від 09.12.2019 №11147/26-15-04-09-20/42402793 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Бізнес Про». Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрації, а саме: від 01.09.2019 №1, від 10.07.2019 №29, від 05.07.2019 №23, від 19.07.2019 №44, від 16.07.2019 №38, від 09.07.2019 №28, від 17.07.019 №41, від 11.07.2019 №32, від 25.07.2019 №55, від 29.07.2019 №61, від 16.07.2019 №37, від 22.07.2019 №47, від 12.07.2019 №35, від 10.07.2019 №30, від 24.07.2019 №49 та №51, від 02.08.2019 №2, від 06.08.2019 №11, від 24.06.2019 №85, від 20.06.2019 №107, від 13.06.2019 №54, від 26.06.2019 №93, від 20.06.2019 №74, від 05.08.2019 №6, від 12.08.2019 №17, від 06.08.2019 №12, від 28.08.2019 №19, від 06.08.2019 №8 та №9, від 08.08.2019 №14, від 06.08.2019 №10, від 16.07.2019 №39, від 29.07.2019 №60, від 25.07.2019 №53, від 05.08.2019 №7, від 31.07.2019 №63, від 02.08.2019 №4, від 01.08.2019 №1, від 04.07.2019 №17, від 11 .07.2019 №34, від 26.07.2019 №56, від 08.07.2019 №24 та №26, від 24.07.2019 №50, від 03.07.2019 №7, від 02.07.2019 №5, від 25.07.2019 №54, від 04.07.2019 №13, від 26.07.2019 №57, від 18.07.2019 №42, від 19.07.2019 №46, від 16.07.2019 №40, від 02.07.2019 №6, від 03.07.2019 №8, від 04.07.2019 №16 та №14, від 05.07.2019 №19, від 01.07.2019 №22, від 19.07.2019 №45, від 03.07.2019 №9, від 01.07.2019 №1, від 02.07.2019 №3, від 05.08.2019 №5, від 01.07.2019 №2, від 23.07.2019 №48, від 02.07.2019 №4, від 03.07.2019 №10, від 30.07.2019 №62, від 04.07.2019 №11, від 05.07.2019 №21, від 10.07.2019 №31, від 19.07.2019 №43, від 25.07.2019 №52, відповідальність за що передбачена п.120.1.1 ст. 1201 Податкового кодексу України. Незгода позивача із прийнятим податковим повідомленням-рішенням обумовила його звернення до суду із цим позовом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів своєчасного направлення позивачем на реєстрацію податкових накладних, а тому дії відповідача в частині накладення на ТОВ «Бізнес Про» штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірними. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної (ПН)/розрахунку коригування (РК) відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Отже, ПК України встановлено право контролюючого органу за результатами опрацювання податкової накладної/розрахунку коригування, за умови дотримання платником податків встановлених вимог зареєструвати, зупинити реєстрацію або не прийняти ПН/РК, про що повідомляється квитанцією. Граничні строки реєстрації ПН/РК встановлені п. 201.10 ст. 201 ПК України. Так, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, затверджено порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246). Так, відповідно до норм п.п. 12- 15 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених п 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. Разом з позовною заявою позивачем подано копії квитанцій від 02.09.2019 про неприйняття податкової накладної від 05.08.2019 №6, від 27.08.2019 про неприйняття податкової накладної від 01.08.2019 №1, від 16.08.2019 про неприйняття податкової накладної від 02.08.2019 №2, від 30.08. 2019 про неприйняття податкової накладної від 02.08.2019 №4, від 30.08.2019 про неприйняття податкової накладної від 01.08.2019 №1, від 22.08.2019 про неприйняття податкової накладної від 01.08.2019 №1, від 31.07.2019 про неприйняття податкової накладної від 01.07.2019 №1, від 23.07.2019 про неприйняття податкової накладної від 01.07.2019 №2. Дослідивши подані позивачем копії квитанцій, колегія суддів зазначає, що вказані вище податкові накладні були подані вчасно, проте вони не були прийняті, оскільки накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації цих податкових накладних є необґрунтованими. При цьому, помилковим є висновок суду першої інстанції, що податкова накладна від 05.08.2019 №6 направлена на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних вже з пропущенням граничного строку, оскільки з копії квитанції вбачається, що документ доставлений до центрального рівня Державної податкової служби України 31.08.2019 в 15:12:21. Слід звернути увагу на те, що Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено поняття та тривалість операційного дня: операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Таким чином, податкова накладна від 05.08.2019 №6 позивачем була відправлена до органу Державної Податкової служби України для реєстрації 31.08.2019 о 15:12:21, тобто, до настання граничного строку для її реєстрації. Щодо податкових накладних від 01.09.2019 №1, від 10.07.2019 №29, від 05.07.2019 №23, від 19.07.2019 №44, від 16.07.2019 №38, від 09.07.2019 №28, від 17.07.2019 №41, від 11.07.2019 №32, від 25.07.2019 №55, від 29.07.2019 №61, від 16.07.2019 №37, від 22.07.2019 №47, від 12.07.2019 №35, від 10.07.2019 №30, від 24.07.2019 №49 та №51, від 06.08.2019 №11, від 24.06.2019 №85, від 20.06.2019 №107, від 13.06.2019 №54, від 26.06.2019 №93, від 20.06.2019 №74, від 12.08.2019 №17, від 06.08.2019 №12, від 28.08.2019 №19, від 06.08.2019 №8 та №9, від 08.08.2019 №14, від 06.08.2019 №10, від 16.07.2019 №39, від 29.07.2019 №60, від 25.07.2019 №53, від 05.08.2019 №7, від 31.07.2019 №63, від 04.07.2019 №17, від 11.07.2019 №34, від 26.07.2019 №56, від 08.07.2019 №24 та №26, від 24.07.2019 №50, від 03.07.2019 №7, від 02.07.2019 №5, від 25.07.2019 №54, від 04.07.2019 №13, від 26.07.2019 №57, від 18.07.2019 №42, від 19.07.2019 №46, від 16.07.2019 №40, від 02.07.2019 №6, від 03.07.2019 №8, від 04.07.2019 №16 та №14, від 05.07.2019 №19, від 01.07.2019 №22, від 19.07.2019 №45, від 03.07.2019 №9, від 02.07.2019 №3, від 05.08.2019 №5, від 23.07.2019 №48, від 02.07.2019 №4, від 03.07.2019 №10, від 30.07.2019 №62, від 04.07.2019 №11, від 05.07.2019 №21, від 10.07.2019 №31, від 19.07.2019 №43, від 25.07.2019 №52, то матеріали справи не містять жодних доказів їх своєчасного направлення на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що через накладений арешт недоцільно було відправляти податкові накладні до Єдиного реєстру податкових накладних, оскільки було достеменно відомо, що такі дії не призведуть до позитивного результату, позаяк такі дії в будь-якому разі не свідчать про дотримання платником граничних термінів реєстрації податкових накладних. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, що накладення на ТОВ «Бізнес Про» штрафу за порушення граничного строку реєстрації зазначених вище податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірним. Оскільки в матеріалах справи наявний повний та деталізований розрахунок по оскаржуваному ППР, суд вбачає можливим скасувати його в частині. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0008650409 від 10.01.2020 є частково протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафу у розмірі 4 419, 36 грн, за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної №6 від 05.08.2019, №1 від 01.08.2019, №2 від 02.08.2019, №4 від 02.08.2019, №1 від 01.07.2019, №2 від 01.07.2019 в ЄРПН. З огляду на викладені обставини справи, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Зі змісту ч.ч. 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.04.2020 № 1329 (а.с. 9) та 3 153, 00 грн за подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням від 08.09.2021 № 9244-2588-8576-4057, загалом 525, 50 грн. Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та, як наслідок, позову, витрати зі сплати судового збору мають бути відшкодовані позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві пропорційно до задоволених позовних вимог (10 %) в розмірі 525, 50 грн. Керуючись ст.ст.139, 238, 243, 289, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Про» - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року - скасувати. Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Про» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2020 року №0008650409 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Про» штрафних санкцій в сумі 4 419, 36 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Про» (03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, 17, офіс 206, код ЄДРПОУ 42402793) витрати зі сплати судового збору в розмірі 525, 50 (п`ятсот двадцять п`ять гривень 50 копійок). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Епель О.В. Карпушова