Постанова 4855 № 640/9635/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9635/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району м.Києва" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И Л А: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просив суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0334150405 від 31.03.2020. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не взято до уваги факт здійснення позивачем спроби зареєструвати податкову накладу вчасно, проте, через незалежні від нього причини, таку накладну не прийнято днем відправки. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року адміністративний позов Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» м. Києва до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0334150405 від 31.03.2020 в частині нарахування штрафу в розмірі 27 576,38 (двадцять сім тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень 38 копійок. Стягнуто витрати зі сплати судового збору на користь Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві у розмірі 2038,94 (дві тисячі тридцять вісім) гривень 94 копійки. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН, передбачених п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Судом встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН КП «ШЕУ Печерського району», результати якої оформлено актом від 04.03.2020. За результатами згаданої перевірки виявлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних: № 14 від 12.08.2019, яку зареєстровано 12.09.2019 із затримкою у 12 днів; № 53 від 28.02.2019, яку зареєстровано 18.03.2019 із затримкою у 3 дні; № 56 від 29.01.2020, яку зареєстровано 19.02.2020 із затримкою у 4 дні. Не погодившись із результатами проведеної перевірки КП «ШЕУ Печерського району» надіслало заперечення з аналогічним позовній заяві змістом, на яке ГУ ДПС у м. Києві листом від 26.03.2020 відповіло відмовою. На підставі акта перевірки від 04.03.2020 ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0334150405 від 31.03.2020, яким застосовано штраф у розмірі 10% суми ПДВ за зареєстрованими ПН на суму 28 373,83 гривень. Позивач не погодився із винесеним рішенням та звернувся із адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України). Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної (ПН)/розрахунку коригування (РК) відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Отже, Податковим кодексом України встановлено право контролюючого органу за результатами опрацювання податкової накладної/розрахунку коригування, за умови дотримання платником податків встановлених вимог зареєструвати, зупинити реєстрацію або не прийняти ПН/РК, про що повідомляється квитанцією. Також п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлені граничні строки реєстрації ПН/РК. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (Порядок № 1246). Відповідно до п. п. 12- 15 Порядку № 1246 Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не погоджується із висновком щодо ПН №53 від 28.02.2019, водночас, щодо решти ПН жодних доводів не зазначено. Граничним строком реєстрації згаданої ПН є 15 число наступного місяця, тобто, 15.03.2019. До матеріалів справи позивачем додано роздруківку метаданих документа - ПН № 53 від 28.02.2019, яку підписано та відправлено 15.03.2019 о 14:33, тобто, в межах визначеного строку. Проте, жодної відповіді про прийняття документа згаданим операційним днем не надано. Натомість, друга спроба відправлення ПН на реєстрацію датована 18.03.2019 об 11:32, після чого, відповідачем направлено квитанцію №1 із повідомленням про прийняття документа. Із наведеного вбачається, що позивачем дотримано принципу належної обачності при виконанні ним обов`язку зареєструвати виписану ПН, водночас, через незалежні обставини, які, вочевидь, пов`язані із некоректною роботою підсистеми ЄРПН, зареєструвати ПН № 53 від 28.02.2019 не вдалось. Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів. Керуючись згаданою нормою ГУ ДПС у м. Києві направило на адресу позивача ППР № 0334150405 від 31.03.2020, яким застосовано штраф у розмірі 28 373,83 гривень. Із розрахунку, доданого до ППР вбачається, що 27 576,38 грн згаданого штрафу нараховано за порушення строку реєстрації ПН № 53 від 28.02.2019, натомість 797,45 грн штрафу нараховано за порушення строку реєстрації ПН № 14 від 12.08.2019 та ПН № 56 від 29.01.2020. Оскільки позивач не надає жодних пояснень стосовно ПН № 14 від 12.08.2019 та ПН № 56 від 29.01.2020, зважаючи на безпідставність висновку про порушення строку реєстрації ПН № 53 від 28.02.2019, оскаржуване ППР слід визнати протиправним та скасувати у відповідній частині. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не повинен нести відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2021 року у справі №160/10558/19. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст 241, 242, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 06 грудня 2021 року. Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді: О.Є. Пилипенко Я.М. Собків