Постанова 4873 № 927/108/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" листопада 2021 р. Справа№ 927/108/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Євсікова О.О. суддів: Корсака В.А. Сітайло Л.Г. за участю: секретаря судового засідання Звершховської І.А., представників сторін: від прокуратури: Греськів І.І., від відповідача: Підгорний К.Є., Тихоновський Д.М., розглянувши апеляційну скаргу Новгород-Сіверського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Новгород-Сіверськрайагролісгосп" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2021 (повний текст складено 29.04.2020) у справі № 927/108/21 (суддя Романенко А.В.) за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Новгород-Сіверського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Новгород-Сіверськрайагролісгосп" про відшкодування шкоди в сумі 150620,37 грн, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев, - в с т а н о в и в : Короткий зміст і підстави позовних вимог. У лютому 2021 заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Господарського суду Чернігівської області за позовною заявою, у якій просив стягнути з Новгород-Сіверського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Новгород-Сіверськрайагролісгосп" (далі - ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп») 150 620,37 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. В обґрунтування заявлених вимог прокурор вказує, що при обстеженні лісових масивів Державна екологічна інспекція у Чернігівській області виявила самовільну вирубку дерев у кварталі 127 виділах 5 та 6 в кількості 22 дерев породи сосна звичайна та кварталі 128 виділі 9 в кількості 28 дерев породи сосна звичайна, за відсутності лісорубного квитка, в межах території Смячської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області. За результатами перевірки складено акт про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 26.05.2020 №39/06 та польові перелікові відомості пнів незаконно зрубаних дерев. Державна екологічна інспекція у Чернігівській області відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, розрахувала розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконного вирубування дерев, у розмірі 150 620,37 грн. Наведене є підставою для звернення з позовом до ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» як постійного лісокористувача, під охороною якого знаходиться земельна ділянка (де проведено незаконну порубку дерев) (державний акт на право постійного користування землею І-ЧН №002374) в силу положень п. 1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст. 64, ч. ч. 1, 5 ст. 86, п. 1 ч. 2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Чернігівскої області від 29.04.2021 позов задоволено повністю. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції вказав, що належними та допустимими доказами (наявними в матеріалах справи) підтверджується склад цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається в неналежному виконанні своїх обов`язків щодо охорони та захисту лісу; розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, обрахований відповідно до чинних Такс, затверджених постановою КМУ від 23.07.2008 №665; наявний безпосередній причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; а також вина відповідача, що полягає в протиправній бездіяльності та не перешкоджанні його посадовими особами незаконному вирубуванню лісових насаджень третіми особами. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. 19.05.2021, не погодившись з рішенням Господарського суду Чернігівскої області від 29.04.2021, ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» посилається на неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи. ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» вважає, що акт від 26.05.2020 №39/06 одержано з порушенням норм чинного законодавства України (зокрема, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а тому, в силу ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 77 ГПК України, він не може бути доказом; зазначає, що акт не відповідає законодавчо встановленій формі акта На думку скаржника, оскільки будь-якими наявними у матеріалах справи належними і допустимими доказами не підтверджено як факт наявності самовільної порубки дерев на земельних ділянках, які перебувають у постійному користуванні ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп», так і кількість, породи, стан та діаметри пнів таких дерев, наявність та розмір заподіяної шкоди, недотримання ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» вимог законодавства щодо забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допущення ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» самовільної порубки дерев, обставини, на які прокурор посилається як на підставу позовних вимог, є недоведеними, а отже заявлені вимоги задоволенню не підлягають. ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» вважає, що місцевий господарський суд неправильно застосував ст. ст. 19, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України, та зазначає, що у позовній заяві не вказано жодного конкретного спрямованого на збереження лісу від незаконних рубок заходу, який відповідачем не було вчинено або було вчинено з порушенням встановленого порядку. Скаржник вказує, що у акті від 26.05.2020 №39/06 про порушення ст. ст. 19, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України, про які йдеться у позовній заяві, нічого не вказано, а отже таких порушень виявлено не було. Також, на думку апелянта, господарський суд першої інстанції неправильно застосував п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23.07.2008 №665, згідно з якою індексація має проводитись починаючи з 01.01.2009, тобто встановлені у цій постанові такси мають множитись на індекси інфляції, яка мала місце в України, починаючи з 01.01.2009, а не до 01.01.2009, зокрема за 2008 рік. ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» вважає, що місцевий господарський суд неправильно застосував ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу. ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» також подало заяву, у якій просить застосувати під час апеляційного перегляду ч. 4 ст. 269 ГПК та врахувати висновок Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №364-1080/16-ц. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2021 у справі №927/108/21. Розгляд справи призначено на 11.08.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.08.2021. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 20.08.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Сітайло Л.Г. (у зв`язку з відпусткою судді Корсака В.А.). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 прийнято апеляційну скаргу ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2021 у справі № 927/108/21 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Сітайло Л.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 повідомлено Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, що наступне судове засідання у справі відбудеться 04.10.2021 о 12 год 20 хв. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 відкладено судове засідання до 25.10.2021. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в режимі відеоконференції 25.10.2021 о 12 год 45 хв. Доручено Господарському суду Чернігівської області забезпечити проведення судового засідання у справі №927/108/21 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Сітайло Л.Г. (у зв`язку з лікарняним судді Попікової О.В.). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 прийнято апеляційну скаргу ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2021 у справі №927/108/21 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Сітайло Л.Г. У судовому засіданні 25.10.2021 у розгляді справи оголошувалась перерва до 15.11.2021. Позиції учасників справи. Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції, постановленого з додержанням норм матеріального та процесуального права на підставі всебічно досліджених доказів та обставин справи. Прокурор вказує, що Інспекція 26.05.2020 провела перевірку дотримання вимог природоохоронного господарства на території ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» та встановила факти порушення ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної з веденням лісового господарства, а також щодо охорони, захисту, використання і відтворення лісових ресурсів, ввірених під охорону та збереження, про що склала акт від 26.05.2020 №39/06, який є чинним та не оскаржувався. В подальшому Інспекція на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 здійснила розрахунки розміру заподіяної лісу внаслідок незаконного вирубування дерев шкоди. Прокурор вказує, що заходи контролю проводились на виконання затвердженого Плану роботи на 2020 рік і в ході проведення цих заходів у законний спосіб виявлено незаконну порубку дерев на підвідомчій ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» території, що зафіксовано актом від 26.05.2020 №39/06. Також прокурор відзначає, що процедурні порушення, які допущені перевіряючими при проведенні перевірки, не спростовують факт порушення вимог природоохоронного законодавства (постанова Верховного Суду від 24.09.2013 у справі №21-255а13). Чернігівська обласна прокуратура подала також додаткові пояснення у справі, у яких зазначає про перебування на посаді лісника ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» ОСОБА_1. на час проведення Інспекцією перевірки. Прокуратура зазначає, що на виконання затвердженого плану роботи на 2020 рік Інспекція провела захід контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на території Чернігівської області та виявила незаконну порубку дерев. У поданому поясненні прокурор також вказує, що лісник ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» ОСОБА_1. в ході досудового розслідування незаконної порубки повідомив, що незаконну порубку виявив ще у січні 2020, однак про цей факт нікого не повідомив і лише 26.052020 даний факт було зафіксовано при проведенні Інспекцією перевірки. Інспекція надала відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не спростовуються дослідженими у справі доказами та встановленими судом обставинами справи. Вважає, що не здійснювала заходів контролю у сфері господарської діяльності щодо відповідача, а в ході здійснення заходів контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на території Чернігівської області в законний спосіб встановила факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства та визначила розмір збитків. Зазначене було підтверджено поясненнями представника Інспекції в судовому засіданні 25.10.2021 в режимі відеоконференції. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» згідно з п. п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2 Статуту, затвердженого наказом генерального директора КП "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради від 19.02.2018 №9, створене на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і входить до сфери управління Управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Засновником Підприємства є Комунальне підприємство "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради. Скорочене найменування ДП "Новгород-Сіверськрайагролісгосп". Підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання та отримання прибутку. Предметом діяльності підприємства є, зокрема, охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу. Відповідно до п. 3.8 Статуту Підприємство є лісокористувачем згідно з рішенням обласної ради від 27.03.2001 "Про надання у постійне користування земель лісового фонду" та здійснює діяльність згідно з положеннями Лісового кодексу України та інших нормативних актів. 26.05.2020 Державна екологічна інспекція у Чернігівській області в особі старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Феськовець О.О. та державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Юркова А.С. на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охоронну навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівської області від 22.11.2018 №249 та наказу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 25.05.2020 №335 провела заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Новгород-Сіверського району Чернігівської області. За результатами вказаних заходів складено акт №39/06/ від 26.05.2020 про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) було виявлено 3 порушення природоохоронного законодавства та вжито заходи реагування, а саме: 26.05.2020 на території Смячської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області в лісових насадженнях, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп», виявлено 3 незаконні (безбілетні) рубки дерев породи сосна звичайна різних категорій. В кварталі 127 виділах 5, 6 та кварталі 128 виділі 9 ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» виявлено незаконну вирубку дерев породи сосна, про що складено акт №39/06 від 26.05.2020 про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Зафіксовано факт незаконної порубки дерев у кількості 22 одиниці в кварталі 127 та 28 одиниць в кварталі 128, про що спільно зі слідчо-оперативною групою Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області та лісником обходу №6 ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» (Пискун А.) проведено заміри діаметрів зрубаних дерев та складено польові перелікові відомості пнів. Заміри діаметрів пнів зрубаних дерев проведено комісійно металевою стрічкою Р5УЗК ДСТУ 4179-2003 (ГОСТ 7502-98) і встановлено, що вони мають середній діаметр, зокрема в кварталі 127: №1 - 27,0 см, №2 - 37,5 см, №3 - 28,5 см, №4 - 28,0 см, №5 - 24,0 см, №6 - 28,5 см, №7 - 24,0 см, №8 - 18,5 см, №9 - 20,0 см, №10 - 36,0 см, №11 - 33,0 см, №12 - 32,0 см, №13 - 25,0 см, №14 - 19,0 см, №15 - 30,0 см, №16 - 26,0 см, №17 - 30,0 см, №18 - 29,0 см, №19 - 29,0 см, №20 - 32,0 см, №21 - 28,5 см, №22 - 20,0 см та в кварталі №128: №1 - 38,0 см, №2 - 47,0 см, №3 - 35,0 см, №4 - 38,0 см, №5 - 26,0 см, №6 - 28,0 см, №7 - 26,0 см, №8 - 28,5 см, №9 - 31,0 см, №10 - 36,0 см, №11 - 33,0 см, №12 - 31,0 см, №13 - 31,0 см, №14 - 32,0 см, №15 - 18,0 см, №16 - 29,0 см, №17 - 29,0 см, №18 - 29,0 см, №19 - 30,0 см, №20 - 32,0 см, №21 - 32,0 см, №22 - 29,0 см, №23 - 32,0 см, №24 - 30,0 см, №25 - 20,0 см, №26 - 25,0 см, №27 - 31,0 см, №28 - 32,5 см, що відображено в польових перелікових відомостях. Доказів невідповідності вимірювальних засобів (металевої стрічки Р5УЗК ДСТУ 4179-2003 (ГОСТ 7502-98) встановленим регламентам суду не надано. На підставі акта №39/06 від 26.05.2020 проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної вирубки дерев породи сосна в кварталі 127 виділах 5 та 6 на суму 45 418,59 грн та кварталі 128 виділу 9 на суму 105 201,78 грн ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп», що розташовані на землях Смячської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою КМУ від 23.07.2008 №665. 12.06.2020 Державна екологічна інспекція у Чернігівській області направила ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» претензію про відшкодування шкоди у сумі 150 620,37 грн, заподіяної державі порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної вирубки дерев ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп». Вказана претензія отримана ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» 16.06.2020, натомість залишена без розгляду та задоволення. Звертаючись з позовом у цій справі, прокурор вказує, що розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконного вирубування дерев у розмірі 150 620,37 грн, має бути відшкодований ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» як постійним лісокористувачем, під охороною якого знаходиться земельна ділянка, на якій проведено незаконну порубку дерев. Заперечуючи проти заявлених вимог, ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» у відзиві на позовну заяву вказує, що акт №39/06 від 26.05.2020 про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням природоохоронного законодавства разом з польовими переліковими відомостями пнів складено з численними порушеннями чинного законодавства, зокрема Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (зокрема, без дотримання вимог до уніфікованої форми такого документа), а тому не може братись судом до уваги як належний та допустимий доказ у справі. ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» вказує, що Державна екологічна інспекція у Чернігівській області не повідомила його як постійного лісокористувача про будь-які заходи нагляду (контролю), що вчинялись на підзвітній йому території. Обліковий запис у журналі реєстрації заходів державного нагляду (контролю), що ведеться ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп», відсутній. Наведене позбавило ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» можливості забезпечити під час перевірки участь своїх повноважних представників. Особа, яка вказана в польових перелікових відомостях пнів, а саме лісник обходу №6 ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» (прізвище Пискун), не є представником ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп», уповноваженим від його імені брати участь у заходах державного нагляду (контролю) та, відповідно, підписувати будь-які документи, складені за результатами вчинення таких дій. ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» відзначило, що в акті №39/06 від 26.05.2020, всупереч доводам прокурора, не встановлено порушення відповідачем приписів ст. ст. 19, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України; факт вчинення ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» правопорушення в установленому законом порядку не зафіксовано, жодних приписів щодо нього не винесено. ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» вважає, що прокурор не довів наявність складу цивільного правопорушення, що є підставою для відшкодування заявленого до стягнення розміру збитків, та зауважує, що в розрахунку розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в результаті незаконної порубки дерев, допущено помилку - всупереч п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» Державна екологічна інспекція у Чернігівській області безпідставно провела індексацію за 2008 рік. Додатково ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» зазначило про відсутність у прокурора законних повноважень на звернення до суду з позовом, оскільки саме Державна екологічна інспекція у Чернігівській області повноважна на вчинення відповідних дій. Державна екологічна інспекція у Чернігівській області (далі - Інспекція) у відповіді на відзив повідомила, що нею проводились заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження водних та земельних ресурсів, надр, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, об`єктів природно-заповідного фонду, водних живих ресурсів та поводження з відходами на території Чернігівської області. Вказані заходи здійснювались згідно з наказом від 25.05.2020 №335 на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області №249 від 22.11.2018 (далі - Положення). Інспекція вказує, що на виконання Плану роботи на 2020 рік видано наказ №335 від 25.05.2020 та направлення №335, згідно з якими 26.05.2020 старший державний інспектор Феськовць О.О. та державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Юрков А.С. здійснили заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Смячської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та виявили три незаконні (безбілетні) рубки дерев породи сосна звичайна різних категорій (квартал 127, виділи 5 та 6; квартал 128, виділ 9). Безпосередньо виявлення незаконної вирубки та проведення замірів діаметрів пнів зрубаних дерев відбулось спільно з працівником ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» лісником обходу 6 Пискуном А.М., про що свідчать польові перелікові відомості пнів до акта №39/06 від 26.05.2020. Інспекція вказує, що не здійснювала контроль у сфері господарської діяльності ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп», але в ході здійснення заходів контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на території Чернігівської області в законний спосіб встановила факт порушення вимог природоохоронного законодавства (акт від 26.05.2020 №39/06) та визначила суму збитків відповідно до постанови КМУ від 24.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення шкоди, завданої лісу". Інспекція просить врахувати, що обов`язок постійних лісокористувачів, до яких належить ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп», щодо охорони від будь-яких рубок і збереження наданих у постійне користування територій в їх природному стані передбачено ч. 2 ст. 19, ст. 63, п. 5 ч. 1 ст. 64, ст. 86, абз. 3 ч. 1 ст. 89 Лісового кодексу України. Інспекція зауважила, що при розрахунку розміру заподіяної навколишньому середовищу шкоди з урахуванням п. 2 постанови КМУ від 24.07.2008 №665 провела індексацію затверджених цією постановою такс за формулою: Ні = Нп х І/100, де Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу в поточному році; Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу в попередньому році; І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік; вважає правомірною розраховану суму заподіяної лісу шкоди, виходячи з наступних коефіцієнтів індексації: 2008 рік - 1,223; 2009 рік - 1,123; 2010 рік - 1,091; 2011 рік - 1,046; 2013 рік - 1,005; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,124; 2017 рік - 1,137; 2018 рік - 1,098; 2019 рік - 1,041. Враховуючи, що в 2012 році індекс інфляції не перевищував 100% (мала місце дефляція), то відповідно до п. 2 Порядку індексація такс у вказаний період не проводилась. На думку Інспекції, в діях ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп», яка виражається в неналежному виконанні своїх обов`язків щодо охорони та захисту лісу як постійного лісокористувача; безпосередній причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп», оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» через недотримання природоохоронного законодавства. Інспекція вважає, що вина ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» полягає в протиправній бездіяльності та неперешкоджанні його посадовими особами незаконному вирубуванню лісових насаджень, що підтверджується наявними матеріалами справи. Заперечуючи проти наведених ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» у відзиві доводів, прокурор у відповіді на відзив послався на правові висновки Верховного Суду у постанові від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, за якою цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та неперешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008). Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII, який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст. 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру». Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»). Частиною 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18). Разом з тим, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п. 37). Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38). Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39). Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (п. 40). Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43). З огляду на викладене, висновок суду про доведення прокурором підстав для звернення із позовом в інтересах держави в особі визначеного ним позивача має ґрунтуватися на оцінці діяльності/бездіяльності компетентного органу щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах у поєднанні з перевіркою дотримання прокурором порядку попереднього, до звернення до суду, повідомлення цього органу про такий позов згідно з вимогами абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Отже, наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин з урахуванням положень законодавства і висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах та за результатами оцінки доводів прокурора стосовно підстав представництва і дотримання ним передбаченої спеціальним законом процедури, а також доказів на підтвердження цих доводів. Як зазначила в листі №15/3340 від 16.11.2020 на адресу прокуратури, Інспекція вжила тільки заходів досудового врегулювання спору (претензія №15/1767 від 12.06.2020), що виявились безрезультатними; будь-які інші заходи реагування Інспекцією протягом 2020 року не вживались. Листом-повідомленням №15/3/1-54вих-21 від 18.01.2021 прокуратура повідомила Інспекцію в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до суду. Оскільки встановлено обставин невжиття Інспекціює упродовж тривалого часу заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди, такі дії були правомірно оцінені прокурором як бездіяльність указаних органів місцевого самоврядування. Враховуючи належне повідомлення прокуратурою Інспекції про звернення з позовом до суду та її бездіяльності, прокурор дотримався процедури, визначеної ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом. Згідно зі ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Відповідно до ст. ст. 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Частиною 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення. Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень. Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Відповідно до ст. 89 Лісового кодексу України охорону і захист лісів на території України здійснюють: державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління; лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів. Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу. Порядок діяльності державної лісової охорони та лісової охорони визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно зі ст. 90 Лісового кодексу України основними завданнями державної лісової охорони є, зокрема забезпечення охорони лісів від незаконних рубок. Виходячи зі змісту норм ст. ст. 19, 64, 86, 90 Лісового кодексу України, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Статтею 93 Кодексу передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. Враховуючи викладене, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16). Відповідно до положень ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Отже, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.09.2018 року у справі №909/976/17. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Згідно зі ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди. Отже, відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами ЦК України, Лісового кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природоохоронного законодавства. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю. Частиною 1, п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України). Згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. Підставою позову у цій справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп», котре як лісокористувач не забезпечило охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустило самовільну вирубку лісу. Задовольняючи заявлені прокурором позовні вимоги, господарський суд першої інстанції вказав, що наявні у справі матеріали підтверджують порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, у зв`язку з чим у його діях наявний склад правопорушення, що є підставою для стягнення з нього шкоди у відповідному розмірі. Так, на підтвердження вчинення відповідачем правопорушення, за яке нараховано шкоду, позивач подав акт №39/06, згідно з яким перевірку проведено з 26.05.2020 по 26.05.2020. Також позивач стверджує, що до акту ним долучено польові перелікові відомості, які містить інформацію про вид незаконно зрубаних дерев, діаметри пнів і встановлено категорію придатності дерев (якісний стан дерев). Переліки складені та підписані інспекцією за участю представника відповідача та правоохоронних органів. Заміри пнів, за твердженням позивача, проведено за допомогою рулетки вимірювальної Р5УЗК ДСТУ 4179-2003 (ГОСТ 7502-98). Суд апеляційної інстанції, дослідивши подані позивачем докази, встановив наступне. Абз. 3 ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає, що порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України. Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"). Статтею 7 вказаного Закону визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. Згідно з ч. ч. 3, 11, 12, 15 ст. 4 Закону планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку. Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання). При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Стаття 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" врегульовує планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю). Зокрема, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року. Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення. Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. Стаття 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю). Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання; звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених ч. 4 ст. 2 цього Закону. Позаплановий захід із здійснення державного нагляду (контролю) щодо суб`єкта господарювання, який перебуває у статусі резидента Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", здійснюється лише з підстав, прямо передбачених законами України, та виключно за наявності письмового погодження керівника (його заступника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Копія погодження, передбаченого абз. 1 цієї частини, разом з іншими документами, передбаченими цим Законом, надається керівнику або уповноваженій особі суб`єкта господарювання, який перебуває у статусі резидента Дія Сіті, перед початком перевірки. Частинами 1-6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 №350 затверджено Порядок здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю), який визначає процедуру здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державного нагляду (контролю) (далі - комплексний захід). У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Пунктом 4 Порядку визначено, що комплексні заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Пунктами 8-10 Порядку встановлено, що за результатами здійснення комплексних заходів кожним органом державного нагляду (контролю) окремо складаються акти у двох примірниках. Кожен орган державного нагляду (контролю) забезпечує ознайомлення суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи з відповідним актом протягом останнього дня здійснення комплексного заходу з урахуванням робочого часу суб`єкта господарювання, встановленого його правилами внутрішнього трудового розпорядку. В останній день здійснення комплексного заходу два примірники такого акта підписуються посадовими особами відповідного органу державного нагляду (контролю), які його здійснювали, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує такий акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання від підписання акта органу державного нагляду (контролю) посадова особа такого органу вносить до цього акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) в останній день здійснення комплексного заходу, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання від отримання примірника акта другий примірник акта надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів після завершення комплексного заходу. Дослідивши акт за №39/06 від 26.05.2020, колегія суддів зазначає, що цій акт містить відомості про здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп», які проведено у період з 26.05.2020 по 26.05.20204, у вказаному акті зафіксовано порушення, вказані вище за текстом цієї постанови. Акт №39/06 від 26.05.2020 у встановленому порядку відповідачем не оскаржувався. З цього приводу колегія суддів зазначає, що акт складено ст. інспектором з ОПНС Чернігівської області Фаськовцем О.О та держінспектором з ОПНС Чернігівської області Юрковим А.С. та підписаний вказаними особами. В графах «Громадський інспектор з охорони довкілля Чернігівської області» та «у присутності» підписи, скорочені назви посад осіб, прізвища та ініціали відсутні; у графі « 2-й примірник акті» стоїть прочерк. Водночас суд зауважує, що у акті вказано, що його складено в 1 примірнику. За текстом акта вказано, що про виявлені порушення повідомлено головного лісничого ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» Ляшенка О.Л., який направив на місце рубки лісника обх. №6 ОСОБА_1., на території якого виявлено незаконні рубки. Однак докази на підтвердження вказаних обставин відсутні. Крім того, відсутні і докази направлення цього акта на адресу відповідача після його складення, а також докази ознайомлення відповідача з актом. Поряд з тим, колегія суддів зазначає, що у акті не вказано, чи є проведені заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» плановими чи позаплановими. Зазначені відомості також не зазначені у претензії, з якою на адресу відповідача було направлено розрахунок суми збитків, стягнення яких є предметом розгляду у цій справі. Водночас з цією претензією на адресу відповідача не був направлений акт №39/06 від 26.05.2020, на підставі якого здійснено розрахунок збитків. У відповіді на відзив Інспекція вказує, що проводила заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства згідно з наказом від 25.05.2020 №335 на підставі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природоохоронного середовища» (Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища), Положення про державну екологічну інспекцію у Чернігівській області та Плану роботи на 2020 рік (затвердженого наказом №74 від 20.12.2019). Наданим Інспекцією з відзивом наказом від 20.12.2019 №74 затверджено План роботи щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища та контролю за використанням природних ресурсів на території Чернігівської області на 2020 рік. У п. 2 плану зазначено захід: здійснення перевірок контролю щодо додержання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження: водних та земельних ресурсів, надр, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, об`єктів природно-заповідного фонду, водних живих ресурсів та поводження з відходами на території Чернігівської області; термін виконання: протягом року; очікуваний природоохоронний ефект: зменшення проявів браконьєрства, раціональне, невиснажливе використання об`єктів тваринного та рослинного світу області. Наказом від 25.05.2020 №335 на підставі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природоохоронного середовища», Положення про державну екологічну інспекцію у Чернігівській області та Плану роботи на 2020 рік наказано в т.ч. Фесковцю О.О. та Юркову А.С. провести заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження: водних та земельних ресурсів, надр, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, об`єктів природно-заповідного фонду, водних живих ресурсів та поводження з відходами на території Чернігівської області у термін з 25.05.2020 по 29.05.2020. Направленням №335 на підставі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природоохоронного середовища», Положення про державну екологічну інспекцію у Чернігівській області та Плану роботи на 2020 рік та наказу від 25.05.2020 №335 направлено зазначених осіб для проведення вказаних заходів. Предмет перевірки: дотримання вимог природоохоронного законодавства. Попередню перевірку проведено: акт від 19.05.2020 №37/06. Водночас матеріали справи свідчать, що Інспекція повідомленням №06-10/335 від 04.02.2020 повідомила про проведення у термін з 21.02.2020 на 03.03.2020 планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища. Акт №17/06 від 28.02.2020 свідчить, що Інспекція провела планову перевірку ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» в період з 26.02.2020 по 28.02.2020 та видала припис №06/06 від 28.02.2020. Інших повідомлень про проведення перевірки матеріали справи сторонами спору не надано. Таким чином, наявне у матеріалах справи направлення №335 не містить: найменування суб`єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; типу заходу (плановий або позаплановий); форми заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо). Щодо інформації в акті від 26.05.2020 про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) колегія суддів зазначає, що у матеріали справи акт від 19.05.2020 №37/06 не надано, що, у свою чергу, унеможливлює встановлення відповідних обставин. При цьому з матеріалів справи вбачається, що за результатами планової перевірки ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» було складено акт №17/06 від 28.02.2020. Щодо найменування суб`єкта господарювання, щодо діяльності яких здійснюється захід, та його місцезнаходження колегія суддів зазначає про їх відсутність у Плані роботи на 2020 рік та наказі від 25.05.2020 №335. Колегія суддів вважає, що вказівка у наказі «на території Чернігівської області» не є такою, що свідчить про проведення заходів саме у ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп». Водночас наказ №335 від 25.05.2020, на підставі якого видано направлення №335, також не містить найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід. Колегія суддів також зазначає, що у акті №39/06 від 26.05.2020 відсутні відомості щодо типу заходу (плановий або позаплановий); форми заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо). Стаття 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" містить імперативну вказівку на те, що в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Такі ж вказівки містить і Порядок здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю). Однак, як відзначено вище, вказаний акт підписали лише держінспектори з ОПНС Чернігівської області; підписи інших осіб (в т.ч. від ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп») у акті відсутні. Водночас, згідно зі ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Крім того один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю), докази дотримання чого відсутні. Проте акт №39/06 від 26.05.2020 було складено в одному примірнику, докази його вручення відповідачу у той чи інший спосіб у матеріали справи не надано. Відсутні у акті і відомості про відмову відповідача від його підписання. Враховуючи встановлене у сукупності, колегія суддів вважає, що акт №39/06 від 26.05.2020 не може вважатись належним та достатнім доказом вини та протиправної поведінки відповідача. Інших доказів на підтвердження правопорушення, за яке нараховано заявлену до стягнення з відповідача шкоду, у матеріали справи не надано. Щодо тверджень прокуроратури у поданих додаткових поясненнях про те, що лісник ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» ОСОБА_1. 26.05.2020 під час допиту в якості свідка в ході досудового розслідування незаконної порубки повідомив, що незаконну порубку виявив ще у січні 2020, однак про цей факт нікого не повідомив і лише 26.05.2020 даний факт було зафіксовано при проведенні Інспекцією перевірки колегія суддів зазначає таке. Інспекція провела планову перевірку ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп» в період з 26.02.2020 по 28.02.2020 про що склала акт №17/06 від 28.02.2020, а також видала припис №06/06 від 28.02.2020. Тобто Інспекція у лютому 2020 року провела планову перевірку, під час якої мала би встановити незаконну порубку дерев, виявлену лісником до проведення цієї перевірки ще у січні 2020. Згідно з актом №17/06 від 28.02.2020 випадків проведення рубок без лісорубних квитків та перевищення заготівлі деревини понад встановлену розрахункову лісосіку при проведенні перевірки не виявлено. Крім того, долучений прокуратурою до додаткових пояснень протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 26.05.2020 не подавався у матеріали справи під час розгляду справи місцевим господарським судом. Положеннями ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Прокуратура у поданих поясненнях не надає докази неможливості подання протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 26.05.2020 до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї. Як уже зазначалось, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дотримання цієї норми Основного Закону, а також вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є запорукою унеможливлення свавільної і протиправної поведінки контролюючих органів. Згідно з ч. 2 ст. 77 ГПК України докази, одержані з порушенням закон, судом не приймаються. Враховуючи встановлені у справі обставини у їх сукупності та норми чинного законодавства, які підлягають застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів вважає, що позовні вимоги прокурором не доведені належними доказами на підтвердження покладених в їх обґрунтування обставин, а відтак задоволенню не підлягають. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України). Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду має бути скасовано з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Судові витрати. У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на Чернігівську обласну прокуратуру. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Новгород-Сіверського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Новгород-Сіверськрайагролісгосп" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2021 у справі №927/108/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.04.2021 у справі №927/108/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114) на користь Новгород-Сіверського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Новгород-Сіверськрайагролісгосп" (вул. Залінійна, 47, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 31188244) 3 405,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Господарському суду Чернігівської області.

5. Матеріали справи №927/108/21 повернути до Господарського суду Чернігівської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 25.11.2021. Головуючий суддя О.О. Євсіков Судді В.А. Корсак Л.Г. Сітайло