Постанова Львівський апеляційний суд № 454/3200/20
від 11.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 454/3200/20 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я. Провадження № 22-ц/811/1848/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2021 року м.Львів Справа № 454/3200/20 Провадження № 22ц/811/1848/21 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. секретар Іванова О.О. з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області, ухвалене у м.Сокалі 26 лютого 2021 року у складі судді Адамовича М.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення порушення правил добросусідства, усунення перешкод у здійсненні права користування, володіння та розпорядження нерухомим майном,- в с т а н о в и в: 5 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася з цим позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач є її сусідкою. Сім`я відповідача встановила по периметру свого будинку камери відеоспостереження. Одна з цих камер направлена в сторону її (позивача) земельної ділянки. Вважає такі дії відповідача втручанням в особисте життя її ( ОСОБА_1 ) та членів її сім`ї. На її зауваження з цього приводу відповідач не реагує. Вказує, що її (позивача) чоловік звертався в поліцію та листом їх повідомлено, що в діях ОСОБА_3 відсутні ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, їм роз`яснено право звернутися до суду в порядку цивільного судчинства. Просить позов задовольнити. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 26 лютого 2021 року в позові відмовлено. Рішення суду оскаржила позивач. Зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на доводи позовної заяви. Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. При постановленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 належить на праві спільної часткової власності житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, на якій розташований будинок, що стверджується витягами від 1 листопада 2017 року. У цьому будинку зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_6 . З відповіді поліції від 11 серпня 2020 року, наданої за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 з приводу розміщення камер відеоспостереження ОСОБА_3 , вбачається, що в діях відповідача не встановлено ознак кримінального чи адміністративного правопорушення. З відео файлів, наданих позивачем, вбачається, що на фасаді житлового будинку, який розташований по сусідству з господарством позивача, знаходиться об`єкт, схожий на камеру відеоспостереження. Судом встановлено, що між сторонами існують неприязні відносини. Відповідно до Конституції України, фізична особа має право на: життя, охорону здоров`я, безпечне для життя і здоров`я довкілля, свободу та особисту недоторканність, недоторканність особистого і сімейного життя, повагу до гідності та честі, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, недоторканність житла, вільний вибір місця проживання та свободу пересування, свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ч.1 ст.270 ЦК України). Відповідно до ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Згідно із ст.307 ЦК фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом. Відповідно до пп.«г», «е» ч.1 ст.91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані: не порушувати прав власників суміжних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства. Згідно із ч.1 ст.103 цього Кодексу власники та землекористувачі ділянок повинні обирати такі способи використання ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, що саме відповідачем встановлені камери відеоспостереження, що вони діють та мають технічну спроможність фіксувати земельну ділянку позивача та її житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами. Встановлено, що відповідач не є власником будинку, який знаходиться поряд із будинком позивача. Колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення відповідає встановленим обставинам справи. З висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги, належить погодитися. Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 26 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Постанову складено і підписано 16 листопада 2021 року. Головуючий Судді