Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/7680/21

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/7680/21 Провадження № 22-ц/4820/1488/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Костенка А.М. (суддя доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М., секретар судового засідання Кошельник В.М. з участю: відповідача ОСОБА_1 , його представника, представника відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/7680/21 за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 05 серпня 2021 року про забезпечення позову по справі за позовом Державного підприємства Радгосп «Лісовогринівецький» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Хмельницької районної державної адміністрації, Лісогринівецької сільської ради про визнання незаконним розпоряджень Хмельницької районної державної адміністрації, визнання недійсним рішення Лісовогринівецької сільської ради, скасування державної реєстрації земельних ділянок. Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: В серпні 2021 року ДП Радгосп «Лісовогринівецький» подав заяву забезпечення позову,в якій просив накласти арешт на: -земельну ділянку з кадастровим номером 6825083600:03:015:0026, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1752948768250, площею 0,7605 га, -земельну ділянку, з кадастровим номером 6825083600:03:015:0027, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1753557668250, площею 2,7072 га, -земельну ділянку, з кадастровим номером 6825083600:03:015:0007, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1752948768250, площею 0,2345 га, що знаходяться на території Лісовогринівецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області власником яких згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно є ОСОБА_1 ; -земельну ділянку, з кадастровим номером 6825083600:03:015:0025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1647131568250, площею 1,72 га,; -земельну ділянку, з кадастровим номером 6825083600:03:015:0023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1619649468250, площею 0,2 га, - земельну ділянку, з кадастровим номером 6825083600:03:015:0009, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 238851468250, площею 2,59 га, -земельну ділянку, з кадастровим номером 6825083600:03:015:0022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 941486368250, площею 0,6025 га, що знаходяться на території Лісовогринівецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області, власником яких згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно є ОСОБА_2 . Звертаючись до суду з вказаною заявою, радгосп зазначав, що в провадження суду знаходиться справа за його позовом до Хмельницької РДА, Лісовогринівецької сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним розпоряджень Хмельницької районної державної адміністрації, визнання недійсним рішення Лісовогринівецької сільської ради, скасування державної реєстрації земельних ділянок, оскільки існує загроза відчуження вказаних земельних ділянок їх власниками на користь третіх осіб, що унеможливить в подальшому виконання судового рішення та повернення спірних земельних ділянок в користування ДП Радгосп «Лісогринівецький». Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 серпня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6825083600:03:015:0026, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1752948768250, площею 0,7605 га, земельну ділянку, з кадастровим номером 6825083600:03:015:0027, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1753557668250, площею 2,7072 га, земельну ділянку, з кадастровим номером 6825083600:03:015:0007, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1752948768250, площею 0,2345 га, що знаходяться на території Лісовогринівецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області власником яких згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно є ОСОБА_1 ; земельну ділянку, з кадастровим номером 6825083600:03:015:0025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1647131568250, площею 1,72 га; земельну ділянку, з кадастровим номером 6825083600:03:015:0023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1619649468250, площею 0,2 га, земельну ділянку, з кадастровим номером 6825083600:03:015:0009, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 238851468250, площею 2,59 га, земельну ділянку, з кадастровим номером 6825083600:03:015:0022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 941486368250, площею 0,6025 га, що знаходяться на території Лісовогринівецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області, власником яких згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно є ОСОБА_2 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції вважає її незаконною, оскільки при подачі заяви про забезпечення позову заявником не наведено, а судом не встановлено та не досліджено які реальні обставини, можуть істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. Апелянт зазначає, що він та його брат ОСОБА_1 ще у 2003 році на законній правовій підставі набуто право власності на арештовані земельні ділянки, які ним використовуються для ведення фермерського господарства. З часу набуття права власності вони відкрито здійснювали фермерську діяльність на належних земельних ділянках, створено відокремлену фермерську садибу, з розташованим на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, промисловим садком для вирощування сільськогосподарської продукції. Апелянта вважає, що позивач у своїй заяві вказує на химерну загрозу відчуження вказаних земельних ділянок, які на законній підставі перебувають у користуванні сімейного фермерського господарства. Також зазначає апелянт, що вжитті заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності, в зв`язку з накладеним арештом на ділянки фермерського господарства. Тому ОСОБА_2 просив скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 серпня 2021 року про забезпечення позову. ОСОБА_1 також подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, в якій просить її скасувати. При цьому апелянт зазначає, що вжиті судом заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки позивач просив визнати недійсним рішення Лісовогринівецької сільської ради та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, а суд наклавши арешт на земельні ділянки, обмежив право власників на відчуження та користування земельними ділянками і як наслідок здійснювати державну реєстрацію вчинених щодо землі угод. Таким чином, вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають землевласникам розпоряджатися власники ділянками, що може призвести до збитків які понесе фермерське господарство. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що позовні вимоги немайнового характеру не підлягають забезпеченню шляхом накладення арешту на майно, тому суд мав би повернути подану заяву заявнику, згідно вимог ч. 10 ст. 153 ЦПК України. ОСОБА_1 посилається, що ДП Радгосп «Лісогринівецький» в своїй заяві жодним чином не вказало та не довело, яким чином незастосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на земельні ділянки може утруднити виконання рішення по суті заявлених вимог. ДП Радгосп «Лісогринівецький» подало відзив на апеляційну скаргу, вважає що ухвалу суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги є безпідставні, оскільки посилання апелянта на те що накладення арешту на активи сімейного фермерського господарства неминуще призведе до завдання фінансових збитків нічим не підтверджені. Крім того, посилається позивач, що накладення арешту на спірні земельні ділянки жодним чином не перешкоджає веденню підприємницької діяльності та є лише тимчасовим заходом. Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню. У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так судом встановлено, що Державне підприємство Радгосп «Лісогринівецький» 25.03.21 року звернулася до суду з позовом, у якому просить суд: визнати недійсним розпорядження Хмельнцитької РДА від 23.08.2003 року № 775/03-р, від 08.11. № 1228/04-р щодо передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , визнати недійсним рішення 48 чергової сесії № 128 від 25.04. 2019 року Лісогринівецької сільської ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення», скасувати Державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрові номери 6825083600:03:015:0026, 6825083600:03:015:0027, 6825083600:03:015:0007, 6825083600:03:015:0003, 6825083600:03:015:0025, 6825083600:03:015:0023, 6825083600:03:015:0009, 6825083600:03:015:0022, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки, кадастрові номери 6825083600:03:015:0026, 6825083600:03:015:0027, 6825083600:03:015:0007, 6825083600:03:015:0003, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки, кадастрові номери 6825083600:03:015:0025, 6825083600:03:015:0023, 6825083600:03:015:0009, 6825083600:03:015:0022. Ухвалою суду від 02 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі. На забезпечення даного позову позивач подав суду до суду відповідну заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки кадастрові номери 6825083600:03:015:0026, 6825083600:03:015:0027, 6825083600:03:015:0007, 6825083600:03:015:0003, 6825083600:03:015:0025, 6825083600:03:015:0023, 6825083600:03:015:0009, 6825083600:03:015:0022. Оскаржуваною ухвалою суду заяву було задоволено. У відповідності до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується в тому числі і накладенням арешту на майно. Згідно ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Як вбачається з позовної заяви позивач звернулась до суду з позовом, в якому просили визнати недійсними рішення державних органів та органів місцевого самоврядування щодо передачі у власність двох фізичних осіб восьми земельних ділянок, скасування державної реєстрації цих земельних ділянок та скасування права власності відповідачів на спірні земельні ділянки, які як вважає позивач на час передачі відповідачам перебували в його користуванні. За змістом позовних вимог позивач оспорює правомірність вибуття з його права користування спірних об`єктів нерухомого майна у вигляді земельних ділянок. Отже за наявності права власності відповідачів на спірне нерухоме майно існує реальна загроза подальшого відчуження останніми спірного майна та перехід права власності на спірне майно до інших осіб, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в частині скасування права власності відповідачів на спірне майно та захисту порушених на думку позивача його прав. За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення у справі може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії по відчуженню майна або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. З врахуванням таких позовних вимог позивача та підстав позову забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно майна є співмірним заявленим позивачам вимогам, оскільки таке невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду так як за відсутності таких заходів відповідачі можуть відчужити спірні земельні ділянки іншим особам. Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими, не перешкоджають відповідачам у володінні та користуванні спірним майном і в разі вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом. Доводи апеляційних скарг, що судом не встановлено та не досліджено які реальні обставини, можуть істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, вжиті судом заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки позивач просив визнати недійсним рішення Лісовогринівецької сільської ради та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, а суд наклавши арешт на земельні ділянки, обмежив право власників на відчуження та користування земельними ділянками і як наслідок здійснювати державну реєстрацію вчинених щодо землі угод, вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають землевласникам розпоряджатися власники ділянками, що може призвести до збитків які понесе фермерське господарство слід відхилити. Як зазначено в мотивувальній частині постанови заходи забезпечення позову є співмірними заявленим позивачам вимогам, оскільки таке невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в частині скасування реєстрації права власності відповідачів на спірне майно так як за відсутності таких заходів відповідачі може відчужити спірні земельні ділянки іншим особам. При цьому накладення арешту на земельні ділянки жодним чином не перешкоджає відповідачам користуватись цими земельними ділянками чи призвести до збитків фермерського господарства, так як власники майна не позбавлені можливості володіти та користуватись спірним нерухомим майном, обробляти земельні ділянки, отримувати відповідну продукції, а лише обмежені в праві його відчуження до вирішення справи по суті. З цих же підстав суд відхиляє і доводи апеляційних скарги, що позовні вимоги носять немайновий характер, а тому не підлягають забезпеченню шляхом накладення арешту на майно. Відповідачі як власники майна можуть відчужити спірне майно, яке може вибути з їх власності, перейти на праві власності до інших осіб, що може призвести до того, що позивач не зможе реалізувати свої порушені права на право користування спірними земельними ділянками, які на його думку він має, за захистом яких і звернувся до суду. Крім того, якщо апелянти вважають, що накладенням арешту їм можуть бути заподіяні фінансові збитки через відмову банківських установ надати фінансову допомогу тощо, то вони не були позбавлені можливості подати заяву про зустрічне забезпечення у відповідності до норм ЦПК України. Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 05 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 листопада 2021 року. Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Л.М. Грох