Постанова 4851 № 520/6405/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2021 р. Справа № 520/6405/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді - Чалого І.С., суддів - Катунова В.В. , Ральченка І.М. , розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду справу за апеляційними скаргами Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Кухар М.Д., м. Харків) від 21.05.2021 (повний текст рішення складено 21.05.2021) по справі № 520/6405/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про скасування розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИЛА: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи від 02.11.2016 р. N 6329009104 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); зобов`язати Харківське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 41433726, 61001, м. Харків, проспект Гагаріна, буд.1, 3 поверх), поновити з 01.12.2020 р. нарахування та проведення платежів за страховими виплатами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , допустивши негайне виконання рішення суду у межах платежу за один місяць. В обґрунтування вимог заявленого позову зазначає, що відсутність позивача за місцем проживання не може позбавляти його права на отримання страхових виплат через впроваджений механізм реєстрації внутрішньо переміщених осіб та отримання відповідної довідки, яка скасована у зв`язку із не проживанням позивача за певною адресою. Позивач також зазначає, що згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одними з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо припинення соціальних виплат позивачу на підставі довідки внутрішньо переміщеної особи від 02.11.2016 р. N6329009104 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Зобов`язано Харківське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 41433726, 61001, м. Харків, проспект Гагаріна, буд.1, 3 поверх), поновити з 01.12.2020 р. нарахування та проведення платежів за страховими виплатами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . Допущено негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ 41433726) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у. м.Києвї/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196647) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у. м.Києвї/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок). Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 про визнання дій Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради протиправними щодо припинення соціальних виплат ОСОБА_1 на підставі довідки внутрішньо переміщеної особи від 02.11.2016 № 6329009104. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що Харківський окружний адміністративний суд приймаючі рішення за позовом, не надав правової оцінки тому, що рішення Управління про зняття ОСОБА_1 з обліку в Управлінні приймалося на підставі п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» який є спеціальною нормою права так як, має більш вузьку сферу дії - встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб та діє за певних виняткових умов. Харківський окружний адміністративний суд не надав правової оцінки тому, що Управління та комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (далі-Комісія) у межах повноважень, при прийнятті розпорядження про скасування дії довідки ОСОБА_1 , прийнятті рішень про припинення всіх соціальних виплат керувалися не тільки спеціальною нормою - Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а і відповідними постановами Кабінету Міністрів України прийнятими на виконання вищезазначеного Закону, які Управління та Комісія не мають права не застосовувати так як зобов`язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм матеріального права і процесуального, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що з 01.05.2019 виплати Відділенням припинені на підставі на підставі Протоколу від 19.04.2019 №16 Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особами, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Холодногірського району м.Харкова у зв`язку з не підтвердженням фактичного місця мешкання та скасування довідки ВПО. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі 520/4204/2020 ОСОБА_1 було поновлено нарахування та виплата страхових виплат з 01.05.2019. Цим рішенням було скасовано розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Холодногірському району Харківської міської ради від 16.04.2019 про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 . Скасовано рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Холодногірському району м. Харкова Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Холодногірському району Харківської міської ради, оформлене протоколом №16 від 19.04.2019 про припинення виплати всіх видів соціальних допомоги ОСОБА_1 (далі - рішення Комісії) Після набрання рішенням суду по справі 520/4205/2020 законної сили (08.07.2020), Відділенням направлено запит до Відповідача2 від 14.07.2020 № 15.02-14/2963, в якому просило повідомити стан виконання Рішення в частині скасування рішення Комісії, на що отримано відповідь від 20.07.2020 № 10-86/5511/10-20. У відповідь на лист Відділення від 19.10.2020 № 15.02-14/4166 отримано відповідь, що довідка Позивача скасована. Розпорядження про скасування діє. Тобто відділення продовжувало нараховувати на виплачувати страхові виплати ОСОБА_1 без основного документу - діючої довідки ВПО. Після отримання третьої відповіді від 03.12.2020 № 10-86/8982/0920 від Відповідача2 про скасування довідки ВПО, Відділення припинило з 01.12.2020 нарахування та виплату страхових виплат Позивачу. Тобто, у Відділення на сьогодні не має підстав для поновлення страхових виплат ОСОБА_1 . Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження в межах доводів апеляційних скарг за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що за період з 01.12.2020 року по теперішній час страхові виплати позивачу не виплачуються, у зв`язку із чим 30.03.2021року позивач звернувся через адвоката з письмовим запитом до Фонду щодо надання інформації про причини припинення страхових виплат. 08.04.2021 року Харківське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Харківській області листом вих. № 15.02-14/1957 повідомило про те, що відділенням на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020року по справі № 520/4204/2020 страхові виплати ОСОБА_1 за період з 01.05.2019р. по 30.11.2020 року були нараховані та виплачені у повному обсязі. З 01 грудня 2020 року страхові виплати ОСОБА_1 були припинені у зв`язку зі скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.11.2016р. № 6329009104, про що було повідомлено листом Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради від 03.12.2020 № 10-86/8982/0920». Позивач вважає, що дії відповідача щодо припинення страхових виплат є протиправними та звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позоні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими. Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, а відповідачі фактично оскаржують рішення суду в частині задоволення позовних вимог. Отже, в межах апеляційного перегляду надається правова оцінка законності та обґрунтованості рішення суду в частині задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке. Правовий статус внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 20.10.2014 № 1706-VII ( далі Закон № 1706). Відповідно до положень ст.1 Закону № 1706 внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1706 ( з урахуванням змін, внесених Законом № 921-VIII від 24.12.2015, що набув чинності 13.01.2016) факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Приписами ст. 12 Закону № 1706 визначено, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості. Частиною 10 ст.7 Закону № 1706 встановлено, що внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV (надалі - Закон № 1105). Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону № 1105 страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Частиною 1 ст. 46 Закону № 1105 передбачено, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством. Судовим розглядом встановлено, що підставою для припинення щомісячної страхової виплати позивачу, відповідно до листа №10-86/8982/0920 від 03.12.2020 є скасування довідки про взяття на облік ВПО від 02.11.2016 № 6329009104 розпорядженням Управління від 16.04.2019. З огляду на викладене та враховуючи викладені вище правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність припинення страхових виплат ОСОБА_1 , оскільки ні Закон №1105, ні Закон № 1706 не передбачають такої підстави для припинення даних виплат, як скасування довідки про взяття на облік ВПО. Твердження апелянта про те, що Фонд не має права здійснювати страхові виплати позивачу, оскільки останній не має статусу ВПО через непідтвердження проживання у м.Харкові за спірний період, колегія суддів визнає необґрунтованими та зазначає. Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, затверджений Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.12.2018 №27 (далі Порядок № 27). Згідно з п.1.2 Порядку № 27 внутрішньо переміщені особи мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) або їх відділеннях за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою відповідно до Порядку № 509 (далі - довідка про взяття на облік), з дотриманням вимог Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (далі - Порядок № 365), та постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (далі - постанова КМУ № 637). Відповідно до п. 12 Порядку № 365 соціальні виплати припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. При цьому, положеннями ст. 14 Закону № 1706 встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами. Відповідно до приписів ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Колегія суддів зауважує, що не підтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати соціальних виплат, а постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання соціальних виплат позивачем. Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому страхової виплати незалежно від того, де проживає особа, якій призначена соціальна виплата. Отже, зміна особою місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання соціальних виплат. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, у рішенні від 03.05.2018 у зразковій справі про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі № 805/402/18, які, з урахуванням ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими при вирішенні спірних правовідносин. Разом з цим, колегія судів зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №520/4204/2020 скасоване розпорядження відповідача-2 від 16.04.2019 про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи позивача. Скасовано рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Холодногірського району м. Харкова відповідача-2, оформлене протоколом №16 від 19.04.2019 про припинення виплати всіх видів соціальних допомоги позивачу. Тобто, припинення соціальних виплат позивачу було здійснено на підставі листа Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради від 03.12.2020 N° 10-86/8982/0920 із посиланням на розпорядження відповідача-2 від 16.04.2019 про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи, яке скасоване судовим рішенням. Інших розпоряджень стосовно скасування довідки ВПО відносно ОСОБА_1 не приймалось. Колегія суддів зазначає, що Конституцією України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8). Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму. Приписами ст. 22 та ст. 64 Конституції України унормовано, що право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України. При цьому, стаття 24 Конституції України містить імперативну норму, згідно з положеннями якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками місця проживання або іншими ознаками. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта. Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно положень статті 1 Конвенції, статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Положеннями статті 14 Конвенції регламентовано, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України"). Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак, відсутні підстави для його скасування. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 по справі № 520/6405/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко