Постанова Житомирський апеляційний суд № 279/2960/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/2960/21 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В. П. Категорія 60 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т. М., суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І., за участю секретаря Трикиши Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №279/2960/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 жовтня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Коваленко В.П. в м. Коростені, в с т а н о в и в : У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом в якому просив визнати за ним право власності на Ѕ частину легкового автомобіля марки DADI , модель BDD 6492С1, тип кузова легковий універсал В, колір зелений, номер кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2007, тип палива дизельне пальне, кількість дверей 5, номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_3 видане Коростенським МРЕВ Житомирської області 02.02.2008 року на ім`я ОСОБА_2 ; 1/2 частину причіпа марки TABBERT-630, колір білий, номер кузова НОМЕР_4 , рік випуску - 1988, номерний знак НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_6 , видане Коростенським МРЕО 25 липня 1997 року на ім`я ОСОБА_2 . Позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , яка на час смерті перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 . В період шлюбу вони придбали вищевказане майно. Покійна мати склала заповіт 18 липня 2016 року, яким заповідала все майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось ОСОБА_1 . В період шлюбу покійна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 придбали вищевказане майно. Однак, відповідач добровільно відмовляється вирішити спір та сплатити позивачу вартість частини його майна. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку автомобіля DADI, модель BDD 6492С1, тип кузова легковий універсал В, колір зелений, номер кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2007, тип палива дизельне пальне, кількість дверей 5, номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_3 видане Коростенським МРЕВ Житомирської області 02.02.2008 року на ім`я ОСОБА_2 ; на 1/2 частину причіпа марки TABBERT-630, колір білий, номер кузова НОМЕР_4 , рік випуску - 1988, номерний знак НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_6 , видане Коростенським МРЕО 25 липня 1997 року на ім`я ОСОБА_2 . Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності порядку спадкування на 3/8 частки автомобіля та причепи. На обґрунтування доводі апеляційної скарги зазначає, що дані позовні вимоги вже були предметом розгляду в інших судових справах, які подавалися тим самим позивачем, до того самого відповідача, з таким же предметом спору та з тих самих підстав. Судом першої інстанції було відхилено доводи відповідача про право на обов`язкову частку у спадщині, так як, являється інвалідом 2-ї групи. Зазначає, що він перебував у шлюбі із ОСОБА_3 спірне майно належало йому на праві спільної сумісної власності подружжя, і він мав право власності на Ѕ частини давного майна. Так як, ОСОБА_3 належить половина частки, яка належала б за законом, то ОСОБА_1 має отримати спадщину у розмірі 3/8 частки спірного майна. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Рішення суду вважає законним, обґрунтованим та прийнятим у повній відповідності з нормами матеріального права. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 є рідним сином покійної ОСОБА_3 , яка перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем - ОСОБА_2 . Під час шлюбу було придбано наступне майно : легковий автомобіль марки DADI , модель BDD 6492С1, тип кузова легковий універсал В, колір зелений, номер кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2007, тип палива дизельне пальне, кількість дверей 5, номерний знак НОМЕР_2 , а також причіп марки TABBERT-630, колір білий, номер кузова НОМЕР_4 , рік випуску -1988, номерний знак НОМЕР_5 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію серія НОМЕР_7 видане Коростенським МРЕО 25 липня 1997 року та свідоцтва про реєстрацію серія НОМЕР_7 видане Коростенським МРЕО 25 липня 1997 року вказане майно зареєстроване за ОСОБА_2 . Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно вважав, що спірне рухоме майно є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки придбане ними під час перебування у шлюбі. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя склавши заповіт, яким заповів все своє майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалось в повному обсязі, без будь-яких винятків ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Івчуком С.С., зареєстровано в реєстрі за №3853, на день смерті спадкодавця ніким не змінений і не скасований. Постановою приватного нотаріуса Коростенського міського нотаріального округу Неборачко І.В. від 23 жовтня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері ОСОБА_3 на легковий автомобіль марки DADI , номерний знак НОМЕР_2 та причіп марки TABBERT-630, , номерний знак НОМЕР_5 . Відповідно до положень статей 1216, 1217, 1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Згідно із положеннями статті 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. За змістом статті 1241 ЦК Українималолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах щодо спадкування»за згодою особи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини. Перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. За згодою особи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини. Той зі спадкоємців, який має право на обов`язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов`язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Конституційний Суд України у рішенні від 11 лютого 2014 року №1-рп/2014 дійшов висновку, що незалежно від змісту заповіту, право на обов`язкову частку у спадщині мають повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку, незалежно від групи інвалідності. Розкриття змісту поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 ЦК Українищодо права на обов`язкову частку у спадщині, має ґрунтуватися на положеннях Сімейного кодексу та пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний». Згідно із частиною третьою статті 75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи. За змістом частини першої статті 1241 ЦК Українинепрацездатна вдівець спадкує, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка б належала їй у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Право на обов`язкову частку - це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України ) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Сутність права на обов`язкову частку полягає у тому, що на користь осіб, визначених у частині першій статті 1241 ЦК України, відкривається спадщина у вигляді половини від тієї частки, право на яку б належало їм при спадкуванні за законом, незалежно від того, яким є зміст заповіту. При розрахунку обов`язкової частки у спадщині слід виходити з того, що розмір усієї спадщини береться за одиницю, а частка спадкоємця за законом визначається шляхом поділу усієї спадщини на кількість спадкоємців за законом, які закликаються до спадкування, тобто тих, на користь яких відкрилася спадщина. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частки легкового автомобіля марки DADI, номерний знак НОМЕР_2 та Ѕ частки причіпа марки TABBERT-630, номерний знак НОМЕР_5 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 , у визначений ст.1270 ЦК України строк, прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . З копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_8 , виданого Пенсійним фондом України вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи загального захворювання з 12 квітня 2016 року довічно. Оскільки ОСОБА_2 на момент смерті дружини ОСОБА_3 був непрацездатною особою, а тому відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України, його обов`язкова частка у спадковому майні становить половину частки, що б належала йому у разі спадкування за законом. Встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом померлої ОСОБА_3 є чоловік ОСОБА_5 та син ОСОБА_1 , а тому розмір обов`язкової частки, на яку має право ОСОБА_5 у спадковому майні становить 1/8. Таким чином, суд першої інстанції, не у повній мірі врахував положення ст. 1241 ЦК України та дійшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частки в спірному майні. З врахуванням обов`язкової частки, на яку має право ОСОБА_5 у спадковому майні, ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_3 має право на отримання спадщини в розмірі 3/8 частки. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 , як непрацездатний вдівець не має права на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 , оскільки відповідач не звертався до суду з позовом про визнання заповіту недійсним. Зважаючи, що колегія суддів встановила неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/8 частки автомобіля DADI, модель BDD 6492С1, тип кузова легковий універсал В, колір зелений, номер кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2007, тип палива дизельне пальне, номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_3 видане Коростенським МРЕВ Житомирської області 02.02.2008 року на ім`я ОСОБА_2 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/8 частки причіпа марки TABBERT-630, колір білий, номер кузова НОМЕР_4 , рік випуску - 1988, номерний знак НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_6 , видане Коростенським МРЕО 25 липня 1997 року на ім`я ОСОБА_2 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 23 листопада 2021 року. Головуючий Судді