Постанова Дніпровський апеляційний суд № 192/1239/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1767/21 Справа № 192/1239/21 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2021 року м. Дніпро Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністратвиної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2021 року, щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривень. При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 18 серпня 2021 року о 17 год. 20 хв. на 440 км а/ш Н-08, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Міцубісі Ланцер, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, відсутня реакція зірниці ока на світло, поведінка не відповідає дійсності, який в присутності двох свідків відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану сп`яніння у встановленому законом порядку, під час відмови водія проводилася відео фіксація на бодікамеру № 0000428, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою, 03 листопада 2021 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження та постанову суду першої інстанції скасувати, винести нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Доводи ОСОБА_1 про поважність строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є безпідставними виходячи з наступного. Відповідно до матеріалів справи, постанова районного суду була винесена судом 22 вересня 2021 року, ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справи та йому було роз`яснено строк на апеляційне оскарження постанови. Апеляційна скарга на вказану постанову подана апелянтом лише 03 листопада 2021 року, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції районного суду, тобто поза межами встановленого законом строку на її оскарження. Крім того, постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто йому у зв`язку з тим, що останнім не ставиться питання про поновлення строку з його обґрунтуванням. Згідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Нормами КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення або дня коли особа дізналась про судове рішення, а з моменту його винесення. Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження на те, що постанова не оголошувалась у судовому засіданні, так копія не направлялась на його адресу, апеляційний суд вважає безпідставним у зв`язку із наведеним вище. В апеляційній скарзі не наведено жодних інших мотивів, які б свідчили про те, що саме з поважних причин ОСОБА_1 не мав можливості своєчасно оскаржити постанову суду. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді слід відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, - ПОСТАНОВИВ: Відмовити в задоволенні клопотання особи, яку притягнуто до адміністратвиної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2021 року, щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, через неповажність причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Ю. Іванченко