Постанова 4807 № 333/4249/21

Дата документу 16.11.2021 Справа № 333/4249/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/4249/21 Головуючий у 1 інстанції: Ярошенко А.Г. Провадження № 22-ц/807/3112/21 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «16» листопада 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Кримської О.М., Подліянової Г.С., секретар: Волчанова І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2021 року в частині забезпечення скарги у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хіміч Тетяни Андріївни, заінтересована особа: стягувач ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: В червні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа: стягувач ОСОБА_1 , в якій просила визнати протиправними дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хіміч Т.А. щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника від 01 червня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №65568920; визнати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хіміч Т.А. про опис та арешт майна боржника від 01 червня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №65568920 незаконною, протиправною та скасувати її, зобов`язати державного виконавця Хіміч Т.А. або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 01 червня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №65568920; визнати протиправною оцінку майна відповідно до висновку про вартість нерухомого майна боржника: 7/10 частин нежитлового приміщення загальною площею 125,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 03 червня 2021 року, проведеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , сертифікат ФДМ України №92/21 від 10 лютого 2021 року. Під час розгляду справи ОСОБА_2 подала клопотання про зупинення реалізації майна, а саме: 7/10 частин нежитлового приміщення загальною площею 125,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , в Системі електронних торгів арештованого майна, що розміщений на сайті https://setam.net.ua, яке здійснюється на підставі постанови про опис та арешт майна божника від 01 червня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №65568920. В обґрунтування вимог зазначила, що за наслідками проведення торгів право власності на нежитлове приміщення може перейти до третіх осіб, в подальшому захист прав, порушених протиправними діями органу державної виконавчої служби, буде ускладненим. Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2021 року відкрито провадження у справі, в рахунок забезпечення розгляду справи зупинено реалізацію майна, а саме: 7/10 частин нежитлового приміщення загальною площею 125,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , в системі електронних торгів арештованого майна, яке здійснюється на підставі постанови про опис та арешт майна боржника від 01 червня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №65568920. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді в частині забезпечення скарги, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на підсудність справи Ленінському районному суду м. Запоріжжя, безпідставність клопотання заявника та ухвали суду, зловживання ОСОБА_2 процесуальними правами, просив скасувати ухвалу суду та передати справу на розгляд до Ленінського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю, вирішити питання про судові витрати. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 звернулась до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа: стягувач ОСОБА_1 , та просила визнати протиправними дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хіміч Т.А. щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника від 01 червня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №65568920; визнати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хіміч Т.А. про опис та арешт майна боржника від 01 червня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №65568920 незаконною, протиправною та скасувати її, зобов`язати державного виконавця Хіміч Т.А. або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 01 червня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №65568920; визнати протиправною оцінку майна відповідно до висновку про вартість нерухомого майна боржника: 7/10 частин нежитлового приміщення загальною площею 125,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 03 червня 2021 року, проведеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , сертифікат ФДМ України №92/21 від 10 лютого 2021 року. Також, ОСОБА_2 подала клопотання про зупинення реалізації майна, а саме: 7/10 частин нежитлового приміщення загальною площею 125,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , в Системі електронних торгів арештованого майна, що розміщений на сайті https://setam.net.ua, яке здійснюється на підставі постанови про опис та арешт майна божника від 01 червня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №65568920. Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_2 оскаржувала дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хіміч Т.А. щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника від 01 червня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №65568920 та оцінку для реалізації належного їй, як боржнику, майна. Одночасно заявник просила зупинити реалізацію майна, яке здійснюється на підставі постанови про опис та арешт майна божника від 01 червня 2021 року у зведеному виконавчому провадженні №65568920, на підставі ст.ст. 182, 183 ЦПК України. Статті 182, 183 ЦПК України містять загальні вимоги до форму та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. В той же час, зі змісту обґрунтування клопотання ОСОБА_2 вбачається, що фактично заявник звернулась до суду з метою забезпечити її скаргу в порядку п. 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»). У статтях 149, 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову. Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Разом із тим, згідно зі статтею 14 Конституції України та статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України). Отже, положення статей 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447-451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». У пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання ОСОБА_2 про забезпечення розгляду скарги, у порушення вищевказаних положень закону не звернув уваги на те, що суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів таких як забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації майна, оскільки відповідно до положень вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця. Повноваження судів першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цивільних справ визначені ЦПК України, зокрема повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову. У ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження у порядку, передбаченому статтями 149, 150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна. З огляду на зазначене, суд першої інстанції у порушення зазначених положень закону не врахував, що заявлені боржником заходи не можуть бути застосовані під час оскарження дій, бездіяльності, рішень державного виконавця, оскільки такі заходи застосовуються судами під час розгляду справ щодо визнання права власності на майно та про зняття з нього арешту. Отже, суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про забезпечення скарги, використовуючи інститут цивільного процесуального права - забезпечення позову. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 752/26606/18, провадження № 61-21640сво19. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, а тому ухвала суду підлягає скасуванню в частині забезпечення скарги у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з відмовою в задоволенні клопотання ОСОБА_2 . Посилання ОСОБА_1 на порушення правил підсудності та його вимога про скасування ухвали суду з направленням до Ленінського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю, не приймаються до уваги, оскільки згідно з повноваженнями апеляційного суду, передбаченими ЦПК України, скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю підлягають лише судові рішення, якими закінчено розгляд справи. Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2021 року відкрито провадження у справі, в рахунок забезпечення розгляду справи зупинено реалізацію майна, а отже вказаною ухвалою не було закінчено розгляд справи. Питання по судові витрати, понесені ОСОБА_1 підлягають вирішенню судом першої інстанції за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 . Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2021 року в частині забезпечення скарги у цій справі скасувати. В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення реалізації майна у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа: стягувач ОСОБА_1 відмовити. В іншій частині ухвала суду не оскаржувалась та не переглядалась. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 19 листопада 2021 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: О.М. Кримська Г.С. Подліянова