Постанова Дніпровський апеляційний суд № 180/1472/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8708/21 Справа № 180/1472/21 Головуючий у першій інстанції: Тананайська Ю. А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А., при секретарі Слуцькій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, ВСТАНОВИЛА: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даною заявою, посилаючись на те, що вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25.04.2018 року було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 постійно вчиняє психічне насильство щодо неї, з цих приводів вона неодноразово зверталась до поліції. Відносно ОСОБА_2 складено два протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП. Вона є особою, яка зазнала домашнього насильства. Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 4 грудня 2020 року було встановлено обмежувальний припис на 6 місяців. Тому ОСОБА_1 просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , яким заборонити ОСОБА_2 наближатись на відстань до 500 метрів та перебувати у місці проживання та перебування ОСОБА_3 за адресами: АДРЕСА_1 (місце проживання) та АДРЕСА_2 (місце роботи); заборонити вести з ОСОБА_1 телефонні переговори і контактувати з нею через інші засоби зв`язку; заборонити особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням знаходиться в місці, яке не відоме ОСОБА_2 та переслідувати її. Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року в задоволенні заяви відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заяви, колегія приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису, виходячи з наступного. Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі. Заочним рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2018 року шлюб між ними було розірвано; рішення суду набрало законної сили 30.05.2018 року. Вказане вище встановлено рішеннями суду у справах №180/670/20 та №180/1983/20, витяги з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо яких долучено до матеріалів справи. ОСОБА_1 значиться зареєстрованою та проживає у квартирі АДРЕСА_3 , яка належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.2014 року, посвідченого державним нотаріусом Марганецької державної нотаріальної контори - Ковтюх А.В., що також підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.08.2014 року (а.с. 3, 4. 12). Згідно довідки ФОП ОСОБА_4 від №01 від 24.06.2021 року, ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_4 , а саме у торгівельному кіоску " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованому по АДРЕСА_2 , в якості продавця продовольчих товарів, з 29.12.2014 року і по теперішній час (а.с. 13). Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2020 року у цивільній справі №180/670/20 заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задоволено. Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Марганець, заборонивши йому: 1) наближатись на відстань до 500 метрів та перебувати у місці проживання та перебування ОСОБА_1 за адресами: а) АДРЕСА_1 ( місце її реєстрації та проживання); б) АДРЕСА_2 ( місце її постійної роботи); 2) вести з ОСОБА_1 , телефонні переговори і контактування з нею, через інші засоби зв`язку. Визначено строк обмежувального припису у шість місяців. Крім того, рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2020 року у справі №180/1983/20, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2021 року, заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задоволено. Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Марганець, заборонивши йому: 1) наближатись на відстань до 500 метрів та перебувати у місці проживання та перебування ОСОБА_1 за адресами: а) АДРЕСА_1 (місце її реєстрації та проживання); б) АДРЕСА_2 ( місце її постійної роботи); вести з ОСОБА_1 , телефонні переговори і контактування з нею, через інші засоби зв`язку; заборонити особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням знаходиться в місці, яке не відоме ОСОБА_2 та переслідувати її. Визначено строк обмежувального припису у шість місяців. Нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства. Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру. Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника. Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Згідно із ч.3 ст. 26 цього закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків. Під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису необхідно надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів бувшого подружжя, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Як регламентовано ст. 16 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», передбачено ведення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізації, передачі), знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі. До Реєстру вносяться відомості (окремо за кожним випадком насильства). Формування Реєстру здійснюється окремо за кожним випадком домашнього насильства, насильства за ознакою статі шляхом внесення до нього відповідної інформації. Персональні дані про особу, яка повідомила про вчинення насильства, зберігаються у Реєстрі протягом одного року з дня надходження відповідної інформації про вчинення насильства. Персональні дані про постраждалу особу зберігаються у Реєстрі протягом трьох років з дня вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі. Згідно ст. 24 Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: обмежувальний припис стосовно кривдника. Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків. У відповідності до ч. 3, 4 цієї статті рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків. Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18 (провадження № 61-19328св18), від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18 (провадження № 61-49077св18), від 02 вересня 2020 року у справі № 635/4854/19-ц (провадження № 61-3510св20). Як було встановлено вище, зокрема, рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2020 року у справі №180/1983/20 було видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 з визначенням його строку у шість місяців та зазначено, що рішення суду підлягає негайному виконанню. Тобто обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 за рішенням суду №180/1983/20 діяв у строк з 04 грудня 2020 року по 04 червня 2020 року. З матеріалів справи вбачається, зокрема, що згідно протоколу №491822 від 12.04.2021 року, 16.03.2021 року о 19-00 год. гр. ОСОБА_2 , по АДРЕСА_4 , порушив п.1 ухвали Марганецького міського суду, а саме наблизився до гр. ОСОБА_1 ближче 500 м., чим порушив обмеження припису, про що працівниками поліції був складений протокол за ч.1 ст. 173-2 КупАП (а.с. 9, 24-25). Також, згідно протоколу, 10.04.2021 року о 14-50 год. гр. ОСОБА_2 , по АДРЕСА_5 вчинив відносно своєї колишньої дружини гр. ОСОБА_1 , психічне насильство, висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, про що працівниками поліції був складений протокол за ч.1 ст. 173-2 КупАП (а.с. 24-25). Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2021 року провадження у справі 180/920/21 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрито, через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 24-25). В матеріалах справи наявні копії листів Марганецького відділення поліції Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області щодо звернень ОСОБА_1 до правоохоронних органів, а саме: - за зверненням ОСОБА_1 (зареєстровано до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №1029 від 02.02.2021) було опитано гр. ОСОБА_2 який пояснив, що він 02.02.2021 року о 17:00 год. поїхав по своїх справах та на АДРЕСА_5 , зустрів громадянку ОСОБА_5 та знаючи, що в нього обмежувальний припис відносно неї, звернув на іншу вулицю; з його слів він нікого не переслідував; в ході розгляду матеріалу було встановлено, що свідки даної події відсутні; таким чином, в зазначеній події відсутні відомості, які б свідчили про вчинення будь-якого правопорушення, тому склад правопорушення, передбачений статтями Кримінального та Адміністративного кодексу України, відсутній (а.с. 7); - за зверненням ОСОБА_1 (зареєстровано до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №1215) було опитано гр. ОСОБА_2 , який пояснив, що він 10.02.2021 року приблизно о 18:00 год. приїхав до кіоску, котрий розташований за адресою АДРЕСА_2 так як вже на протязі 10 років купує там хліб, та коли заглянув у вікно кіоску то помітив, що там його колишня співмешканка ОСОБА_1 , яка йому повідомила, що викличе поліцію так як йому заборонено наближатися до неї на 500 м. за рішенням суду, після чого він поїхав до іншого магазину; в ході перевірки встановлено, що на даний час в зазначеній події відсутні відомості, які б свідчили про вчинення будь-якого правопорушення, тому склад правопорушення, передбачений статтями Кримінального та Адміністративного кодексу України, відсутній; - 01.04.2021 о 07:30 год. колишній чоловік ОСОБА_2 в АДРЕСА_4 наблизився до ОСОБА_1 на відстань ближче ніж встановлено рішенням суду та розмовляв з нею (матеріал ЖЕО №2856 від 01.04.2021); опитаний за даним фактом гр. ОСОБА_2 пояснив, що він перебував на робочому місці на території дитячого притулку «Теплий дім» по вул. Кленовій в м. Марганець де працює двірником, в цей час до притулку прийшла ОСОБА_1 та намагалася потрапити на територію, але не потрапила, так як, на даний час на території закладу діють карантинні обмеження; ОСОБА_2 із заявником не розмовляв; встановити свідків чи очевидців даної події не надалося за можливе; в ході перевірки встановлено, що в зазначеній події відсутній склад правопорушення, передбачений статтями Кримінального та Адміністративного кодексу України, відсутній (а.с. 6); - за зверненням ОСОБА_1 від 05.05.2021 року (матеріал ЖЕО №4053) у відношенні її колишнього чоловіка гр. ОСОБА_2 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП «Вчинення домашнього насильства» (а.с. 10). Відповідно до копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданої ТОВ Сімейна клініка Медексперт+ 21.09.2021 року, останній має захворювання остеоартрозу колінних суглобів, остеохондроз хребта, попереково-крижову радикулопатію, хронічний простатит, неспецифічний виразковий коліт (а.с. 48). Заявником не надано доказів того, що ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за невиконання обмежувального припису в період з 04 грудня 2020 року по 04 червня 2020 року, виданого судом у вказаній вище справі №180/1983/20. Будь-яких доказів вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно заявниці ОСОБА_1 , або того, що остання постраждала від насильства за ознакою статі, тощо, з часу закінчення строку дії обмежувального припису, встановленого у справі №180/1983/20, тобто з 05 червня 2020 року по час звернення із заявою у даній справі 25 червня 2021 року - суду не представлено. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що заявник не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження фактів вчинення домашнього насильства щодо неї з боку ОСОБА_2 , - колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 . Також не може бути доказом вчинення відносно заявника домашнього насильства представлена суду копія листа ОСББ за її місцем проживання до правоохоронних органів, яким мешканці будинку по АДРЕСА_4 зазначають, що ОСОБА_2 систематично ховається в кущах біля будинку та заходить до під`їзду, хоча не є мешканцем цього будинку (а.с. 5). Колегія також звертає увагу, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою похилого віку (69 років), має низку захворювань, в тому числі рухово-опорного апарату. З наданих суду копії матеріалів вбачається лише вчинення ОСОБА_2 10.04.2021 року нецензурної лайки в адресу заявника, що свідчить про наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 міжособистісного конфлікту. У справі відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_2 продовжує вчиняти відносно заявника домашнє насильство, що було б підставою для обмеження ОСОБА_2 у реалізації його прав і свобод, закріплених Конституцією України, зокрема у статті 33 щодо свободи пересування. Обґрунтування в оскаржуваному рішення про те, що заявницею не надано жодного документу, який би підтверджував факт перебування з ОСОБА_2 у шлюбі, є безпідставним. Адже ОСОБА_1 у своїй заяві наводить посилання на судові рішення у справах №180/670/20 та №180/1983/20, якими встановлений відповідний факт. Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису. Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Отже, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого суду підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису; в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису. В іншій частині рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова