LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС643/18277/20

від 19.11.2021 · Цивільна
Резолютивна:У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 19 квітня 2021 року та постанову Харківського апеляційн…

Ухвала 19 листопада 2021 року м. Київ справа № 643/18277/20 провадження № 61-17761ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 19 квітня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Турбоатом» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 28 жовтня 2021 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Московського районного суду міста Харкова від 19 квітня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року. На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. У клопотанні, яке додане до касаційної скарги, ОСОБА_1 просить відстрочити йому сплату судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що судовий збір перевищує 5% його доходу за минулий рік. На підтвердження цих обставин надано відомості, видані Головним управлінням ДПС у Харківській області від 12 жовтня 2021 року № 125/в/20-40-75-02-17/942 ОСОБА_1 про суму виплачених доходів та утриманих податків в період з 01 кварталу 2020 року по 04 квартал 2020 року. Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Аналіз клопотання про відстрочення сплати судового збору свідчить, що вказані обставини, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи зменшення. Надані ОСОБА_1 відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 12 жовтня 2021 року № 125/в/20-40-75-02-17/942 свідчить про те, що він має дохід. Тому клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. За таких обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір. У пункті 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. У постанові Верховного Суду в складі Великої Палати від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зроблено висновок, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в порядку та розмірі, який визначений Законом України «Про судовий збір». У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред`явлення позову - 2020 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду. Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі, за подання касаційної скарги (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн) розмір судового збору становить за вимогами майнового характеру ОСОБА_1 - 1 % ціни позову * 200%, але не менше 1 681,60 грн та не більше 21 020,00 грн. Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), а тому неможливо встановити розмір судового збору в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, але не менше 1 681,60 грн та не більше 21 020,00 грн. Як наслідок, ОСОБА_1 необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги за вимогами майнового характеру та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у розмірі 100 000 грн . Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 19 квітня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І. О. Дундар

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»