Постанова Одеський апеляційний суд № 523/17915/19

Номер провадження: 22-ц/813/3617/21 Номер справи місцевого суду: 523/17915/19 Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.11.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання рішення постійно діючої комісії та акту-розрахунку неправомірними та їх скасування, на рішенняСуворовського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Сувертак І.В. 16 березня 2020 року у м. Одеса, - встановила: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом та просила визнати нарахування необлікованого (донарахованого) природного газу абоненту ОСОБА_1 , які були здійснені ПАТ «Одесагаз» згідно акту розрахунку № 165/18 від 13 жовтня 2019 року за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року у розмірі 131 156,03 гривні неправомірним; визнати неправомірним та скасувати Рішення комісії № 165/18 Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» від 13 листопада 2019 року відносно споживача ОСОБА_1 , яким було вирішено донараховати, згідно акту-розрахунку № 165/18 від 13 жовтня 2019 року, суму у розмірі 131 156,03 гривні; стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу. В обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що рішенням комісії АТ «Одесагаз» №165/18 від 13 листопада 2019 року Акт про порушення № 165/18 від 03 грудня 2018 року визнано правомірним, проведено донарахування в сумі 131 156,03 гривні. Суть порушення: п. З Глави 2 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем, а саме несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Дане порушення зафіксоване у акті про порушення № 165/18 від 03 грудня 2018 р. Проведені розрахунки за дане порушення за 03.12.2017 - 03.12.2018 р. Документи, що додаються: Акт про порушення № 165/18 від 03.12.2018 р., акт про демонтаж ЗВТ для проведення експертизи від 03.12.2018 р., акт експертизи ОНДІСЕ № 18-6028 від 16.07.2019 р. Як зазначав позивач, 02 грудня 2018 року представником газопостачальної організації ПАТ «Одесагаз» Михайлович В.Г. був складений Акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи, в якому вказано, що згідно з актом про виявлені порушення (без номеру та дати), лічильника газу типа BKG6T, зав. № 32006243, з показами 02715 м.куб., (дата проведення повірки не вказана), який встановлено за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1. Лічильник газу направляється на експертизу в Одеський науково дослідний інститут судових експертиз. Акт про порушення побутовим споживачем був складений представниками ПАТ «Одесагаз» Михайлович В/Г. та Лебедевим В.С. 03 грудня 2018 року, в якому вказано, що на дату складання цього Акту на об`єкті житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, підозра на втручання в роботу суматора ВОГ. Показники лічильника на дату складання Акту: 02715. Лічильник направлений на експертизу. 03 грудня 2018 року був складений також Протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, в якому вказано, що згідно з актом про порушення (без номеру та дати), ЗВТ типу BKG6T, зав. № 32006243, рік виготовлення 2015, з показниками 02715, пломба Оператора ГРМ на патрубках ЗВТ № R16953913, який встановлено за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 ЗВТ направляються на експертизу до ПАТ "Одесагаз" вул. Одарія, 1 м. Одеса 65003. Згідно Висновку експертного дослідження № 18-6028 від 16 липня 2019 року, відповідь на 1-3 питання є: "Цілісність пломби, яку виготовлено з пластичного металу світло-сірого кольору не порушена. На поверхні оглядового вікна наявні сліди у вигляді подряпин. Оглядом деталей лічильного механізму, що будь-яких слідів механічного втручання на їх поверхнях не має. Оглядом зовнішньої поверхні різьб патрубків, встановлено, що які-небудь сліди механічного втручання відсутні. На затискувальному поясі встановлені нашарування в місці його з`єднання у вигляді напливу паяльної речовини, на самому поясі є численні пошкодження у вигляді валиків та борозенок. Будь-яких слідів механічного втручання на внутрішніх поверхнях корпусу лічильника не має. На дні корпусу наявні сторонні предмети (які володіють магнітними властивостями). Однак враховуючи розміри цих предметів в корпусі лічильника та їх локалізація дозволяє зробити висновок, що їх наявність не спроможна привести до позаштатного режиму роботи лічильника, зупинки або уповільнення обертання). Таким чином, як вважає позивач, Висновок експертного дослідження № 18-6028 лічильника та пломб, не підтверджує наявність порушень з боку позивача ОСОБА_1 , оскільки комісією не було встановлено характер пошкодження та не вказано причинно-наслідковий зв`язок між діями з втручання в роботу або конструкцію ЗВТ та обставинами того, що комерційним вузлом обліку не обліковується газопостачання. Таким чином, позивач просить його позовні вимоги задовольнити з обґрунтувань, що викладені в позовній заяві. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 рокупозов ОСОБА_1 було залишено без задоволення. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.1, 2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Ухвалюючи судове рішення про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що Розрахунок вартості газу не встановлює для позивача будь-яких обов`язків, крім рекомендації сплатити нараховані кошти, що є різновидом претензії. Тому, визнання цього документа незаконним не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав. Оскарження дій ПАТ щодо складання акту нарахування плати за використаний природний газ та збитків, які є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав. Оспорюваний акт є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при обстеженні лічильника газу. На думку суду доводи, викладені ОСОБА_1 у позовній заяві, можуть бути запереченням у разі пред`явлення до неї позову про стягнення певної суми (збитків). Разом з тим, таких позовних вимог до неї не заявлено. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з наступних підстав. Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) вказано, що «вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акту про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача». Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Між сторонами у справі склалися правовідносини, які регулюються Кодексом газорозподільних систем, Положенням про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року №

619. Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що позивачкою обрано неналежний спосіб судового захисту своїх порушених прав, так як оспорювані внутрішні документи ПАТ «Одесагаз» не відносяться до актів, передбачених положеннями статті 16 ЦК України безпідставні, оскільки законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. З матеріалів справи вбачається, що 02 грудня 2018 року представником АТ «Одесагаз» було проведено перевірку побутового лічильника газу споживача ОСОБА_1 в результаті якої було лічильник газу було демонтовано та направлено на експертизу, про що було складено відповідний Акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи. (а.с. 11). Представником AT «Одесагаз» 03 грудня 2018 року було складено Акт про порушення побутовим споживачем ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , у відповідності до вимог п. 1, гл. 5, Розділу XI Кодексу, яким зафіксовано підозру за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ у зв`язку з підозрою на втручання і роботу суматора лічильника газу. (а.с. 12,13). Одночасно з актом про порушення, 03 грудня .2018 р. було складено Протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, в якому було зазначено, що лічильник газу направляється на експертизу представником AT «Одесагаз». (а.с. 14,15). 13 грудня 2018 року АТ «Одесагаз» направило лист до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з проханням провести дослідження лічильника газу типу Elster BK-G6T №32006243. 16 липня 2019 року було проведено експертизу лічильника газу та пломб та зроблено Висновок експертного дослідження №18-6028. (а.с. 18-27). Згідно Висновку експертного дослідження № 18-6028 від 16 липня 2019 року, відповідь на 1-3 питання є: «Цілісність пломби, яку виготовлено з пластичного металу світло-сірого кольору не порушена. На поверхні оглядового вікна наявні сліди у вигляді подряпин. Оглядом деталей лічильного механізму, що будь-яких слідів механічного втручання на їх поверхнях не має. Оглядом зовнішньої поверхні різьб патрубків, встановлено, що які-небудь сліди механічного втручання відсутні. На затискувальному поясі встановлені нашарування в місці його з`єднання у вигляді напливу паяльної речовини, на самому поясі є численні пошкодження у вигляді валиків та борозенок. Будь-яких слідів механічного втручання на внутрішніх поверхнях корпусу лічильника не має. На дні корпусу наявні сторонні предмети (які володіють магнітними властивостями). Однак, враховуючи розміри цих предметів в корпусі лічильника та їх локалізація дозволяє зробити висновок, що їх наявність не спроможна привести до позаштатного режиму роботи лічильника, зупинки або уповільнення обертання) (а.с. 27). За результатами експертизи було проведено засідання комісії з розгляду акту про порушення споживачем ОСОБА_1 та про донарахування їй об`єму природного газу. Рішенням комісії №165/18 про донарахування об`єму природного газу за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ від 13 жовтня 2019 року, було здійснено донарахування необлікованого обсягу природного газу вартістю 131 156,03 грн. (а.с. 16). 27 листопада 2015 року набрав чинності Кодекс газороздільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824. Відповідно до п.4 глави 1 розділу 1 вказаного Кодексу, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Пунктом 1 глави 5 розділу ХІ КГС встановлено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Додатком 16 до КГС встановлена форма акту про порушення, яка передбачає обов`язок особи, що складає акт, детально вказати вид, обставини і суть порушення. За необхідності в акті чи додатку до акту зазначається схематичне відображення порушення. Пунктом 3.2.2. «Положення про проведення експертизи лічильників газу, встановлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті», затвердженого наказом Міністерством палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 619, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня .2006 року за № 53/11927, передбачено, що у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації ознак порушень, зазначених у підпункті 3.1.3 цього Положення, складається акт про виявлені порушення. Акт про виявлені порушення складається у двох примірниках за формою, наведеною у додатку

1. Один примірник акту про виявлені порушення залишається у споживача, а другий - залишається у представника газопостачальної (газотранспортної) організації. Додатком 1 до п. 3.2.2 цього Положення встановлена форма акту про виявлені порушення, який передбачає, що у випадку сумніву у правильній роботі лічильника газу зазначається яка з причин, яку необхідне підкреслити та докладно розписати. Пунктом 3.2.5. цього Положення передбачено, що представник газопостачальної (газотранспортної) організації спільно із споживачем складають та підписують акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи (далі - акт про демонтаж лічильника газу). Акт про демонтаж лічильника газу складається у двох примірниках за формою, наведеною у додатку

2. Згідно з пунктом 3.3.1. цього Положення, експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації. До складу комісії повинні входити представники газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Відповідно до пункту 3.3.3.1., 3.3.3.2. цього Положення, комісія проводить зовнішній огляд лічильника газу на предмет відповідності фактичного стану лічильника ознакам, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу. Результати огляду заносять до акту експертизи лічильника газу. Форму акта експертизи лічильника газу наведено в додатку 3 (далі - акт експертизи).» Після зовнішнього огляду комісією перевіряються: відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу; цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених в акті про зняття лічильника газу; цілісність заводського та повірочного тавра на лічильнику газу; цілісність відлікового механізму та корпусу лічильника газу; цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника газу; наявність сторонніх предметів у середині лічильника газу; відповідність маркування лічильника газу нормативно-технічній документації. Відповідно до п.п. 9, 10 «Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 474 від 08 липня 2015 року, демонтаж засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) проводиться представником виконавця виключно у присутності споживача та оформляється актом за формою згідно з додатком

2. До початку демонтажу засобу вимірювальної техніки представник виконавця: здійснює огляд засобу вимірювальної техніки щодо відсутності механічних пошкоджень та ознак самовільного втручання в його роботу; перевіряє наявність та цілісність пломб, стан різьбових з`єднань, наявність відбитків повірочного тавра. Пункт 1.3 глави 2 розділу ХІ КГС встановлює, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Однак, у оскаржуваному акті про порушення не зазначено, в чому саме виразилося порушення. Чітко не вказані вид, обставини і суть порушення. Протокол від 03 грудня 2018 року про направлення лічильника (ЗВТ) на експертизу жодним нормативним документом не передбачений, його зміст не відповідає змісту акту про демонтаж засобу вимірювальної техніки (додаток 2) до даної постанови КМУ. В ньому відсутні результати огляду, такі як: наявність механічних пошкоджень та ознак самовільного втручання в роботу засобу вимірювальної техніки; наявність та цілісність пломб, стан різьбових з`єднань, наявність відбитків повірочного тавра. Таким чином колегія суддів доходить до висновку, що протокол від 03 грудня 2018 року направлення лічильника (ЗВТ) на експертизу та Акт про порушення побутовим споживачем від 03 грудня 2018 року не можуть бути прийняті, як докази, що підтверджують порушення споживачем вимог Кодексу газорозподільних систем та несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Крім того, як зазначалось вище, згідно Висновку експертного дослідження № 18-6028 від 16 липня 2019 року було встановлено, що цілісність пломби, яку виготовлено з пластичного металу світло-сірого кольору не порушена. Оглядом деталей лічильного механізму, що будь-яких слідів механічного втручання на їх поверхнях не має. Оглядом зовнішньої поверхні різьб патрубків, встановлено, що які-небудь сліди механічного втручання відсутні. На затискувальному поясі встановлені нашарування в місці його з`єднання у вигляді напливу паяльної речовини, на самому поясі є численні пошкодження у вигляді валиків та борозенок. Будь-яких слідів механічного втручання на внутрішніх поверхнях корпусу лічильника не має. На дні корпусу наявні сторонні предмети (які володіють магнітними властивостями). Однак, враховуючи розміри цих предметів в корпусі лічильника та їх локалізація, дозволяє зробити висновок, що їх наявність не спроможна привести до позаштатного режиму роботи лічильника, зупинки або уповільнення обертання) Зазначений висновок відповідачем не оспорено та не заявлено клопотання про призначення судом першої інстанції додаткової або повторної експертизи. Враховуючи вищевикладене, колегія доходить до висновку, що у ПАТ «Одесагаз» не було законних підстав для складання акту про порушення та прийняття рішення про задоволення акту і здійснення перерахунку не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості, що є підставою для задоволення позовних вимог у вказаній частині. Що стосується вимог позову про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на надання професійної правничої допомоги, то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 27 червня 2018 у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, було надано суду лише квитанцію до прибуткового касового ордеру від 20 листопада 2019 року про сплату 3 000 грн. Адвокату Татар В.Г. При цьому, позивачем не надано договору про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), а також документального підтвердження витрат на правову допомогу та розрахунку таких витрат, що, на думку колегії суддів, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Крім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів доходить до висновку про необхідність стягнення з Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі за подання позовної заяви та апеляційної скарги, у загальній сумі 3 278, 90 гривень. При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення,не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку із чим рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 рокупідлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року - скасувати. Постановити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання рішення постійно діючої комісії та акту-розрахунку неправомірними та їх скасування - задовольнити частково. Визнати неправомірним та скасувати Рішення комісії № 165/18 Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" від 13 листопада 2019 року відносно споживача ОСОБА_1 , яким було вирішено донарахувати, згідно акту-розрахунку № 165/18 від 13 жовтня 2019 року, суму у розмірі 131 156,03 гривні. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (код ЄДРПОУ 03351208) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у справі у сумі 3 278, 90 гривень. У задоволенні іншої частини позову - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2«а» - 2 «г» ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 19 листопада 2021 року. Судді Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова А.П. Заїкін О.М. Таварткіладзе