Ухвала КЦС ВС № 743/213/21

Ухвала 19 листопада 2021 року м. Київ справа № 743/213/21 провадження № 61-18666ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради, ВСТАНОВИВ: У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (далі - Ріпкинська селищна рада), ОСОБА_2 , в якому просила: визнати недійсним та скасувати рішення двадцять другої сесії сьомого скликання Вишнівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 26 лютого 2018 року «Про припинення права користування земельними ділянками у зв`язку зі смертю громадян», яким припинено право користування ОСОБА_3 земельною ділянкою у розмірі 0,2000 га, зарахувати дану земельну ділянку до земель запасу сільської ради; визнати недійсним та скасувати рішення двадцять другої сесії сьомого скликання Вишнівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 26 лютого 2018 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства», яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_2 (з кадастровим номером 7424481200:01:001:0143) для ведення особистого селянського господарства площею 0,9533 га, за адресою: с. Буянки Ріпкинського району Чернігівської області та надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7424481200:01:001:0143 площею 0,9533 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Буянки Ріпкинського району Чернігівської області; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме земельної ділянки (з кадастровим номером 7424481200:01:001:0143) для ведення особистого селянського господарства площею 0,9533 га, за адресою: с. Буянки Ріпкинського району Чернігівської області за ОСОБА_2 право власності зареєстроване в Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 березня 2018 року державним реєстратором Ріпкинської РДА Чернігівської області за реєстраційним номером 1507759474244, номер запису про право власності 25265708. Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення двадцять другої сесії сьомого скликання Вишнівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 26 лютого 2018 року «Про припинення права користування земельними ділянками у зв`язку зі смертю громадян» у частині припинення права користування ОСОБА_3 земельною ділянкою у розмірі 0,2000 га та зарахування її до земель запасу сільської ради. У задоволені решти вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року (надійшла до суду 18 листопада 2021 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі заявник заявила клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги та зазначила, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року вона отримала 27 жовтня 2021 року. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Однак, заявник не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення сторонам копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, не надала доказів того, що апеляційний суд своєчасно не направив копію повного тексту постанови заявнику. Також заявник не надала жодного доказу на підтвердження дати отримання копії постанови Чернігівського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року. Оскільки належних доказів порушень апеляційним судом порядку направлення копій постанови учасникам справи (заявнику та його представнику), та доказів дати отримання ним оскаржуваної постанови, заявник не надав, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також, подана касаційна скарга залишається без руху з огляду на таке. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Також Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, не може бути прийняте касаційним судом, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам викладених у ЦПК України. Зокрема, заявник не вказує, висновок Верховного Суду щодо якої саме норми права відсутній, та у яких, на думку заявника, подібних правовідносинах, відсутній висновок. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2021 році. Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн). Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. При подачі позовної заяви ОСОБА_1 заявляла до суду першої інстанції три позовні вимоги немайнового характеру, однак у суді касаційної інстанції заявник оскаржує рішення суду лише в частині двох позовних вимог немайнового характеру. Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 632,00 грн ((908,00*2)*200%=3 632,00 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 20 грудня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць