LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824367/4143/21

від 17.11.2021 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ справа № 367/4143/21 провадження № 22-ц/824/13807/2021 17 листопада 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Кирилюк Г.М., суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А. при секретарі Гайворонському В. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист справ споживачів, визнання кредитних договорів недійсними та стягнення коштів, за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Сокуренко Наталії Вікторівни на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 липня 2021 року в складі судді Мерзлого Л. В., встановив: 07.06.2021 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), в якому просив: - зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на його картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "ПриватБанк" та всіма додатковими рахунками згідно угоди №SAMDN40000015818221 від 06.09.2007, до того стану, в якому він перебував перед виконанням операцій 12 листопада 2020 року, тобто станом на 18 год. 00 хв. 11 листопада 2020 року; - стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти ви розмірі 21 191 грн 21 коп.; - визнати кредитний договір №20111230488203 від 12.11.2020 року на суму 21 999 грн, укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк", недійсним з моменту його укладення; - визнати недійсним кредитний договір б/н, укладений 12.11.2020 року на суму 25 000 грн між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк». Посилався на ті підстави, що він є клієнтом АТ КБ "ПриватБанк", в якому було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 в UAH та видана банківська карта № НОМЕР_1 . 11.11.2020 близько 18.00 год. у нього було викрадено телефон з фінансовим номером, закріпленим в АТ КБ «ПриватБанк». Одразу він звернувся до ПрАТ "Київстар", щоб заблокувати сім-картку та заблоковано банківські картки АТ КБ "Приватбанк". Менеджер АТ КБ "ПриватБанк" йому повідомив, що з його кредитної картки було знято грошові кошти у розмірі 68 190,21 грн шляхом покупки товарів через мережу інтернет та оплату інших послуг. Вважав, що внаслідок злочинної недбалості співробітників банку з його картки було викрадено особисті кошти в розмірі 11 566,63 грн, кредитні кошти - 25 000 грн,оформлено кредит "Оплата частинами" на суму 21 999 грн, стягнуто кошти у розмірі 9 624,58 грн за погашення кредиту за період з 12.11.2020 по 12.05.2021. Загальна сума збитків складає 68 190,12 грн. 16.07.2021 року через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову. Просив вжити забезпечення позову шляхом зупинення дії кредитного договору №20111230488203 від 12.11.2020 на суму 21 999 грн та кредитного договору №б/н, укладеного 12.11.2020, про збільшення ліміту на суму 25 000 грн, в частині нарахувань комісії, відсотків за користування кредитного ліміту та пені за прострочку за кредитом. Заява вмотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до подальшого списання особистих коштів позивача за кредитним договором №20111230488203 від 12.11.2020, списання відсотків, пені, нарахування штрафних санкцій за кредитний ліміт в розмірі 25 000 грн. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 липня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії кредитного договору №20111230488203 від 12.11.2020 на суму 21 999 грн та кредитного договору №б/н, укладеного 12.11.2020, про збільшення ліміту на суму 25 000 грн, в частині нарахувань комісії, відсотків за користування кредитного ліміту та пені за прострочку за кредитом. 11.08.2021 АТ КБ «ПриватБанк» в особі адвоката Сокуренко Н. В. подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 липня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити заявнику у задоволенні заяви про забезпечення позову. Свої доводи мотивує тим, що нарахування банком пені, штрафних санкцій та пені по угоді/рахунку не є несумлінними діями відповідача, а є належним виконанням кредитором умов укладеного договору. Заявник жодних доказів підтвердження заявлених вимог не надав, а суд не встановив, що існує реальна загроза невиконання рішення суду про задоволення позову. Правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався. В судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» - Яндульський Д. В. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Корнієнко А. А. в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії кредитного договору в частині нарахувань комісії відсотків та пені, суд першої інстанції виходив з того, що таке забезпечення відповідає обраному способу захисту та забезпечить захист порушених прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Підстави для забезпечення позову є оціночними та визначаються судом залежно від фактичних обставин у кожному конкретному випадку. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, так як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18. В абзаці 1 частини десятої статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Враховуючи те, що предметом позову є визнання кредитних договорів недійсними та відновлення залишку коштів позивача на його картковому рахунку в АТ КБ "ПриватБанк", а способом забезпечення позову позивач визначив зобов`язання АТ КБ "ПриватБанк" зупинити дію кредитних договорів в частині нарахування комісії, відсотків та пені, колегія суддів вважає, що обраний позивачами вид забезпечення позову є тотожним позовним вимогам. Забезпечення позову таким способом є фактичне вирішення питання щодо позову шляхом його задоволення без розгляду справи по суті. Суд першої інстанції не прийняв до уваги вказані вимоги закону, не з`ясував, чи пов`язаний захід забезпечення позову, який пропонується вжити, з предметом позову, не навів жодного висновку, чи є він співрозмірним позовним вимогам та яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. З огляду на те, що обраний позивачем вид забезпечення позову фактично є тотожним позовним вимогам, відтак, на підставі частини десятої статті 149 ЦПК України відповідна заява задоволенню не підлягає. Частиною першою статті 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального закону, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з викладених вище підстав. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України суд постановив: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Сокуренко Наталії Вікторівни задовольнити. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 липня 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист справ споживачів, визнання кредитних договорів недійсними та стягнення коштів відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19 листопада 2021 року. Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. А. Семенюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»