Постанова 4815 № 562/1901/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 листопада 2021 року м. Рівне Справа № 562/1901/20 Провадження № 22-ц/4815/927/21 Рівненський апеляційний суд : в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя: Боймиструк С.В. судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання, В С Т А Н О В И В : В серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю"Рівнегаз збут" (далі - ТзОВ "Рівнегаз збут") звернулося до Здолбунівського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за наданні послуги з газопостачання, в якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за надані послуги в сумі 4396 (чотири тисячі триста дев`яносто шість гривень ) грн. 65 коп., три проценти річних в сумі 143 (сто сорок три ) грн. 37 коп., інфляційні нарахування в сумі 110 (сто десять ) грн. 93 коп. та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. у відшкодування судових витрат. Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2021 року позов ТзОВ "Рівнегаз збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за наданні послуги з газопостачання задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Рівнегаз збут" 4396 (чотири тисячі триста дев`яносто шість гривень ) грн. 65 коп., три проценти річних в сумі 143 (сто сорок три ) грн. 37 коп., інфляційні нарахування в сумі 110 (сто десять ) грн. 93 коп. та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. у відшкодування судових витрат. У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає його незаконним та ухваленим за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зазначає, що при розрахунку вартості спожитого природного газу постачальник природного газу самостійно, без участі позивача, встановив обсяг спожитого газу, а сам акт зняття лічильника складений із порушеннями вимог законодавства. Стверджує, що суд першої інстанції не врахував суми переплат по субсидії за 2017-2018 роки. Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ "Рівнегаз збут" залишити без задоволення. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому вказує на необґрунтованість апеляційної скарги. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно з ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 274, ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду у порядку письмового та спрощеного позовного провадження, як малозначна справа. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності заявлених позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх таким що відповідають обставинам справи, постановлені з дотриманням норм права, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. У зв`язку з реформуванням ринку природного газу та набранням чинності Законом України «Про ринок газу» №329-ІІІ від 09.04.2015 року, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2018 року №2496, Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, що регулюють взаємовідносини між газопостачальними (газотранспортними) організаціями та громадянами (споживачами газу), встановлений новий порядок укладення договорів постачання природного газу з побутовими споживачами. Постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів (п.5 Правил 2496). Пунктом 21 у розділі 3 Правил № 2496 передбачено, що побутовий споживач має право на безперервне отримання природного газу за умовами договору постачання природного газу. При цьому, в п. 22 розділу 3 Правил № 2496 міститься кореспондуючий вищезазначеному праву обов`язок побутового споживача укласти договір постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору припинити відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи. ТОВ «Рівнегаз збут» є постачальником природного газу зі спеціальними обов`язками відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою КМУ від 01.10.2015 року №758 та відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2017 року №187 та надає послуги з постачання природного газу побутовим споживачам. Згідно пункту 3 Правил № 2496, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил . Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2500 затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам. Відповідно до п.1.3. Типового договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання. Фактом укладення цього Договору є включення Постачальником Споживача до свого Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи на підставі заяви-приєднання, поданої Споживачем в установленому законодавством порядку. В попередній редакції цього п.1.3 типового договору було зазначено, що фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ. ОСОБА_1 приєдналася до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, і як споживач послуг з постачання природного газу до будинку за адресою: АДРЕСА_1 оплачувала ці послуги, що відповідно до пункту 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 30 вересня 2015 року № 2494, є фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу. Згідно п.1 ч.1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч.3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Разом із тим, відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань. Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Згідно розрахунку заборгованості наданого товариством, у ОСОБА_2 виникла заборгованість за спожитий природний газ у розмірі - 4396,65 грн. , 3% річних - 143,37 грн. та 110,93 грн. - інфляційні втрати. Разом з тим колегія суддів зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» як постачальник надає споживачам виключно послуги з постачання природного газу, тобто, забезпечує споживачів ресурсом природного газу, а інші послуги, зокрема, облік газу, своєчасне технічне обслуговування газопроводів, газових приладів і пристроїв, лічильників газу та технічні види робіт з підключення, обмеження, локалізації і ліквідації аварійних ситуацій тощо, здійснює оператор ГРМ АТ «Рівнегаз», до якого відповідач вимог щодо неправомірності обліку обсягу спожитого газу не заявляла. ТОВ «Рівнегаз Збут»» отримує дані щодо обсягів споживання побутовими споживачами природного газу від АТ «Рівнегаз», тому позивач як постачальник зобов`язаний здійснювати відповідне визначення вартості вказаного оператором ГРМ об`єму газу та зазначати його в рахунках на оплату. Щодо доводів апеляційної скарги про порушення представниками АТ «Рівнегаз» Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, то в матеріалах відсутні будь-які підтвердження проведення такого зняття з метою здійснення експертизи. Крім того показання лічильника газу зафіксовані в Акті перевірки стану пломб газового лічильника від 12.02.2019 року та Акті зняття лічильника від 23.05.2019 р. могли враховуватись АТ «Рівнегаз» при формуванні об`ємів спожитого природного газу за лютий 2019 та травень 2019 року як контрольні зняття показань лічильника. Крім того відповідно до постанови Верховного Суду від 08.08.2018 року у справі 3296/6536/17-ц, дії постачальника не можуть вважатися такими, що порушували права та інтереси споживачів, в частині неправильного обліку природного газу, до моменту поки не буде визнано протиправними відповідні дії оператора ГРМ, на якого законодавство в імперативному порядку покладено обов`язок здійснення обліку природного газу за об`єктами споживання побутових споживачів. Інші доводи наведені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів, яким надана належна оцінка судом першої інстанції. Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції були всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки оскаржене рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то відстрочений судовий збір за її подання покладається на особу, яка її подала. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 лютого 2021 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 3153 грн. судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий: Боймиструк С.В. Судді: Гордійчук С.О. Шимків С.С.