Постанова 4803 № 180/657/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8086/21 Справа № 180/657/21 Головуючий у першій інстанції: Хомченко С.І. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Петешенкової М.Ю., при секретарі Слуцькій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційним скаргам представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві, - ВСТАНОВИЛА: У березні 2021 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства «Марганецького гірничо-збагачувального комбінату» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є сином ОСОБА_4 , який помер від нещасного випадку на виробництві, що трапився з ним при виконанні трудових обов`язків на підприємстві відповідача 26.04.2013 року. Вказує, що моральна шкода полягає в тому, що у зв`язку із смертю батька змінилось його життя, він з малолітнього віку назавжди позбавлений турботи батька, постійно перебуває у напруженому психічному стані, адже думки про його смерть не залишають його до теперішнього часу. У зв`язку зі смертю батька він залишився сиротою. Крім того, смерть батька викликала в нього страх, розгубленість, невпевненість в майбутньому, відклала негативний відтінок на його психіку. З моменту загибелі батька він постійно відчуває неповноту своєї сім`ї, зрозумів усю невідворотність та суттєву втрату безцінного блага - життя разом з батьком та виховуватися у повній сім`ї. Також матеріальний стан різко погіршився, а це в свою чергу викликало невпевненість, відрізняло його від інших дітей. Обов`язки по дому, які виконував батько були взяті на маму, деякі обов`язки перейшли на нього. Тому, позивач просила стягнути з відповідача 454000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, без утримання податків, зборів та інших платежів. Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2021 року частково задоволено позовні вимоги; стягнуто з Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті батька на виробництві у розмірі 300000,00 грн, з утриманням податку та зборів; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" судовий збір на користь держави в розмірі 908,00 грн. В апеляційній скарзі АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення в частині визначеного розміру відшкодування моральної шкоди, шляхом зменшення до 100000,00 грн з утриманням податків та зборів. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення шляхом визначення присудженого на користь позивача розмір компенсації спричиненої немайнової шкоди без утримання податків, зборів та інших платежів. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області від 28.07.2010 року, актовий запис № 262 (а.с.10). ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , є його матір`ю, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області від 28.07.2010 року, актовий запис № 262 (а.с.10). ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на посаді підземного кріпильника, 3-го розряду, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 , заведеної 01 червня 2006 року на ім`я ОСОБА_4 (а.с. 28-30). Згідно акту про нещасний випадок, пов`язаного з виробництвом, що стався 26 квітня 2013 року року о 12 годині 15 хвилин в ПАТ "Марганецький ГЗК", форми Н-1 від 20 червня 2013 року, вбачається, що при виконанні трудових обов`язків з ОСОБА_4 стався нещасний випадок, в результаті якого він помер, що також підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Марганецького міського управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 12, 14-18). Причинами настання нещасного випадку встановлено: порушення технологічного процесу в частині послідовності встановлення постійного кріплення на сполученні 8-го західного штреку з 1-м південним конвеєрним штреком; невиконання посадових обов`язків в частині забезпечення безпечного ведення робіт на дільниці та відповідного контролю ведення технологічного процесу підлеглим персоналом дільниці та недооцінки гірничо-геологічних умов у районі сполучення 8-го західного штреку з 1-м південним конвеєрним штреком щодо своєчасного встановлення постійного кріплення (а.с. 16). Відповідно до акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, форми Н-5 від 20.06.2013, особами, які допустили порушення законодавства про охорону праці є: заступник начальника з внутрішнього шахтного транспорту дільниці очисного добутку марганцевої руди та гірничо-підготовчих робіт №2 шахти №9/10 ОСОБА_7 , який порушив статтю 14 ЗУ «Про охорону праці», параграф 16 «Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних та розсипних родовищ підземним способом», п.п. 3.7.13, 5.1 посадової інструкції заступника начальника дільниці з внутрішнього штатного транспорту та заступник начальника дільниці очисного видобутку марганцевої руди та гірничо-підготовчих робіт №2 шахти №9/10 ОСОБА_6 , який порушив статтю 14 ЗУ «Про охорону праці», параграф 16 «Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних та розсипних родовищ підземним способом», п.п. 3.7.1, 5.1 посадової інструкції начальника дільниці (а.с. 27). Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю. Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 , який помер від нещасного випадку на виробництві; приймаючи до уваги, що право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи членам його сім`ї; враховуючи завдану моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку із втратою близької людини - місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , стягнувши з відповідача на користь позивача моральну шкоду, яка спричинена втратою батька, у розмірі 300000,00 грн., оскільки саме такий розмір визначений з урахуванням вимог справедливості, співмірності та розумності. Доводи апеляційної скарги позивача, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що моральна шкода мала бути стягнута на користь позивача без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни до п.п.164.2.14 а статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23 травня 2020 року). До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених вказаним вище законом, включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України). Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи - платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що стягнута з відповідача на користь позивача сума моральної шкоди повинна бути стягнута з утриманням податків та зборів, згідно чинного законодавства України, оскільки станом на 01 січня 2021 року розмір мінімальної заробітної плати становить 6000,00 грн., а сума стягнутої моральної шкоди в розмірі 300000,00 грн. значно перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати (6000*4=24000,00 грн.). Доводи апеляційної скарги відповідача, що судом першої інстанції значно завищений розмір стягнутої моральної шкоди, колегія суддів не може прийняти до уваги, з огляду на те, що місцевим судом в повній мірі врахував тяжкі зміни в житті позивача у зв`язку зі смертю батька. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). Смерть рідної людини, це не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання. Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку із втратою батька, порушено його нормальний спосіб життя, що потребує докладання додаткових зусиль для організації життя і побуту. Твердження кожної із сторін про стягнення у аналогічних справах моральної шкоди у іншому розмірі не заслуговують на увагу, враховуючи, що місцевим судом при ухваленні оскаржуваного судового рішення належним чином встановлені фактичні обставини справи, надано належної правової оцінки представленим доказам, у їх сукупності. Отже, доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, колегія приходить до висновку про наявність підстав для залишення апеляційних скарг без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» - залишити без задоволення. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді О.В. Свистунова М.Ю. Петешенкова