Постанова 4857 № 460/9293/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 460/9293/20 пров. № А/857/13892/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., за участі секретаря судового засідання Кахнич Г.П., представник позивача: не з`явився представник відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі № 460/9293/20 за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Рівненській області до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, суддя в 1-й інстанції Зозуля Д.П., час ухвалення рішення 12 год 01 хв., місце ухвалення рішення м. Рівне, дата складання повного тексту рішення 14.05.2021,- В С Т А Н О В И В: Служба автомобільних доріг у Рівненській області (далі САД у Рівненській області, позивач) звернулася з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі Управління, відповідач) про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.11.2020 №РВ8358/2027/000030/НП-ФС. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем з порушенням встановленої процедури та за відсутності підстав. Позивач вважає, що діяв правомірно та на законних підставах відмовив у здійсненні інспекційного відвідування. Також вказує про те, що відповідач під час накладання штрафу не дотримався процедури розгляду матеріалів та порядку ухвалення постанов, як це передбачено Законом. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року позов задоволено. Визнано дій Управління Держпраці у Рівненській області щодо проведення позапланового заходу 08.10.2020 у Службі автомобільних доріг у Рівненській області, протиправними. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № РВ8358/2027/000030/НП-ФС від 19.11.2020. Стягнуто на користь Служби автомобільних доріг у Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області судові витрати на суму 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Держпраці у Рівненській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому суд не в повному обсязі з`ясував всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, що призвело до невірного застосування судом норм як матеріального так і процесуального права, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що Управління провело перевірку з додержанням законодавства з питань праці у межах повноважень, однак посадові особи Служби автомобільних доріг у Рівненській області відмовили інспектору праці Управління у проведення інспекційного відвідування, про що на відповідному направленні зроблено рукописний напис Також зазначає, що у разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, що мало місце у випадку інспекційного відвідування Служби автомобільних доріг у Рівненській області, підприємство, винне у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України). Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Служба автомобільних доріг у Рівненській області зареєстрована як юридична особа 16.10.2007 (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16081200000005443). Основним видом економічної діяльності підприємства за КВЕД є 84.13 Регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності. Наказом Управління Держпраці у Рівненській області від 02.10.2020 № 890 «Про проведення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у Службі автомобільних доріг у Рівненській області» наказано ОСОБА_1 , інспектору праці, головному державному інспектору відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів, провести у період з 05.10.2020 по 19.10.2020 інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у Службі автомобільних доріг у Рівненській області. Підставою видання наказу від 02.10.2020 № 890 зазначено наступне:

1. Лист Державної служби з питань праці від 12.08.2020 № 5541/2.1/12-20;

2. Службова записка начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Морозюка Ю.Г. від 02.10.2020;

3. Звернення ОСОБА_2 від 05.08.2020. На підставі наказу від 02.10.2020 № 890 Управлінням Держпраці у Рівненській області інспектору праці Миронюк Н.О. було видано направлення від 02.10.2020 № 724-71/09-27 на проведення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у Службі автомобільних доріг у Рівненській області. У направленні підстава для здійснення інспекційного відвідування вказано лист Державної служби з питань праці від 12.08.2020 № 5541/2.1/12-20. Крім того, зазначено термін дії направлення: з 05.10.2020 по 19.10.2020. 12 жовтня 2020 року інспектором праці Миронюк Н.О. складено акт №РВ8358/2027/НП про неможливість інспекційного відвідування Служби автомобільних доріг у Рівненській області у зв`язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці, шляхом ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень відвідування, в яких використовується наймана праця. На вказаному акті в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Рівненській області було вчинено запис: «До інспекційного відвідування не допускається з огляду на невідповідність направлення вимогам статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»». Листом від 21.10.2020 №17-11/6755 Управління Держпраці у Рівненській області повідомило САД у Рівненській області про те, що 19.11.2020 уповноваженими посадовими особами будуть розглянуті матеріали інспекційного відвідування та розглядатиметься питання щодо притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 265 КЗпП України. САД у Рівненській області було подано Управлінню Держпраці у Рівненській області заперечення від 18.11.2020, за змістом яких до інспекційного відвідування було не допущено посадову особу відповідача з огляду на невідповідність направлення на інспекційне відвідування вимогам статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». За наслідками розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 12.10.2020 №РВ8358/2027/НП першим заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19 листопада 2020 року №РВ8358/2027/000030/НП-ФС, якою на САД у Рівненській області накладено штраф у розмірі 15000 гривень. Вважаючи дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 19 листопада 2020 року №РВ8358/2027/000030/НП-ФС, суд першої інстанції зазначив, що підстави інспекційного відвідування передбаченого Порядком № 823 відповідачем у своєму наказі № 890 від 02.10.2020 не зазначено, направлення на інспекційне відвідування від 02 жовтня 2020 року № 724-71/09-27 складене з порушенням норм Закону №877-V та Порядку №823. Суд також вважав, що недопуск посадової особи відповідача було здійснено у зв`язку із законодавчо встановленими підставами не допускати до перевірки, проте незважаючи на це Управлінням Держпраці у Рівненській області було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 12.10.2020 № РВ8358/2027/НП, що свідчить про його неправомірність. Суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не мав права здійснювати інспекційне відвідування, проводити захід державного нагляду та складати акт інспекційного відвідування юридичної особи, у спосіб, який це було зроблено, то оскаржувана постанова про накладення штрафу № РВ8358/2027/000030/НП-ФС від 19.11.2020 є протиправною, оскільки її прийнято без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, а тому вона підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон №877-V, дія якого, відповідно до частини першої статті другої поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 (далі - Положення) встановлено, що Державна служба України з питань праці(Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Підпунктом 6 пункту 4 Положення встановлено, що Держпраці здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю»(далі - Порядок). З наведених норм права видно, що посадовими особами територіального органу Держпраці проводяться інспекційні відвідування відповідно до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає особливості державного контролю за додержанням законодавства про працю. Разом з тим, інспекційні відвідування проводяться посадовими особами територіального органу Держпраці із обов`язковим забезпеченням дотримання норм Закону №877-V. Згідно абзацу 2 пункту 1 Порядку, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог частин четвертої і п`ятої статті 2 Закону №877-V. Згідно ч.4 ст.2 Закону №877-V,заходи контролю здійснюються, в тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, які відповідно до частини п`ятої цієї статті зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону. Частиною першою статті 3 цього Закону передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання, гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання, а також здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом. Відповідно до абз.4 ч.1 ст.6 Закону №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом. Частинами 1-4 статті 7 Закону №877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Пунктами 8 та 9 Порядку встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності). Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів. Статтею 10 Закону №877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки, вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів, посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону, суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом, посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання), тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону, орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Матеріалами справи підтверджується, що 02.10.2020 Управлінням Держпраці у Рівненській області прийнято наказ № 890 «Про проведення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у Службі автомобільних доріг у Рівненській області», на підставі якого 02.10.2020 відповідачем видано направлення на проведення інспекційного відвідування № 724-71/09-27. На виконання вищевказаного направлення, 08.10.2020 за місцем провадження господарської діяльності САД у Рівненській області, інспектором праці Управління Держпраці у Рівненській області Миронюк Н.О. надано в.о. начальна служби Мельникову Д.О. направлення на проведення інспекційного відвідування та здійснено спробу проведення інспекційного відвідування, однак інспектору відмовлено у допуску до проведення інспекційного відвідування, в наслідок чого, інспектором складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування САД у Рівненській області №РВ8358/2027/НП від 12.10.2020. Підставою відмови у допуску до проведення інспекційного відвідування слугувала невідповідність направлення на проведення інспекційного відвідування № 724-71/09-27 від 02.10.2020 вимогам статті 7 Закону №877-V. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що підстави інспекційного відвідування передбаченого Порядком № 823 відповідачем у своєму наказі № 890 від 02.10.2020 не зазначено. Так, частиною третьою статті 7 Закону №877-V встановлено що, у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Підпунктом 1 пункту 5 Порядку № 823 визначено, що підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю. Зі змісту направлення на інспекційне відвідування від 02.10.2020 № 724-71/09-27 встановлюється, що вказане направлення не відповідає вказаним нормам Закону №877-V з огляду на відсутність у тексті направлення відомостей про підстави для здійснення заходу, дати початку та закінчення такого заходу. Зазначення у направленні терміну його дійсності, не є тотожним даті початку та закінчення заходу, оскільки Законом №877-V встановлено вимогу щодо зазначення у направленні саме дати початку та закінчення заходу. Крім того, суд першої інстанції звернув вірно увагу на те, що п. 5 Порядку № 823 та статтею 6 Закону № 877-V визначено вичерпний перелік підстав для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування. Однак, у направленні на інспекційне відвідування від 02.10.2020 № 724-71/09-27 відсутні відомості щодо підстави здійснення позапланового заходу визначеного вказаними нормами права. Фактичною підставою для проведення інспекційного відвідування САД у Рівненській області слугувало саме звернення ОСОБА_2 щодо порушення вимог законодавства про працю. При цьому, у вказаному направленні, в якості підстави на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання, зазначено лише лист Державної служби України з питань праці від 12.08.2020 № 5541/2.1/12-20. Крім того, суд звертає увагу, що у направленні жодним чином не зазначається, що цей лист виданий у зв`язку з наявністю звернення громадянина ОСОБА_2 щодо порушень вимог законодавства про працю. Вірним є висновок суду першої інстанції, що враховуючи невідповідність вимогам Закону № 877-V направлення на інспекційне відвідування від 02.10.2020 № 724-71/09-27, яке було надано уповноваженій особі позивача перед здійсненням інспекційного відвідування, недопуск уповноваженою особою позивача інспектора праці Управління Держпраці у Рівненській області до здійснення державного нагляду (контролю) з підстав невідповідності документів, наданих до перевірки, вимогам Закону №877-V є правомірним, а дії відповідача в цій частині протиправними. Відтак, оскільки недопуск посадової особи відповідача було здійснено у зв`язку із законодавчо встановленими підставами не допускати до перевірки, то відповідно відповідач не мав права на складання відповідного акту, що свідчить про його неправомірність. З огляду на вказане, недотримання порядку проведення перевірки тягне за собою скасування рішення, яке було прийнято за результатами її проведення. При цьому, колегія суддів наголошує, що будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу, зокрема, між інтересами особи правопорушника, публічними інтересами, які проявляються у забезпеченні дотриманні роботодавцями трудового законодавства та захисті інтересів працівників. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідач не мав права здійснювати інспекційне відвідування, проводити захід державного нагляду та складати акт інспекційного відвідування юридичної особи, у спосіб, який це було зроблено, тому оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є протиправною, оскільки прийнята без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, а тому вона підлягає скасуванню. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі № 460/9293/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 18 листопада 2021 року