Постанова 4855 № 580/1815/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1815/20 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Сорочка Є.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, В С Т А Н О В И В : Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило суд стягнути з відповідача податковий борг на користь бюджету в сумі 35367,18 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на підставі податкових повідомлень-рішень у відповідача виник узгоджений податковий борг, який у добровільному порядку не сплачений, з огляду на що, підлягає стягненню в судовому порядку. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг у сумі 35367,18 грн. (тридцять п`ять тисяч триста шістдесят сім гривень 18 копійок). Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 10.02.2021. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 оголошено по справі перерву до 03.03.2021. Витребувано у ОСОБА_1 докази оскарження та відкриття провадження у справі за позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.12.2018 № 0147811302 та від 19.12.2018 № 0147821302. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 зупинено провадження у справі № 580/1815/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 580/670/21. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2021 поновлено провадження у справі та призначено розгляд апеляційної скарги на 17.11.2021 у порядку письмового провадження. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі акта перевірки від 31.10.2018 № 535/23-0-13-0214/ НОМЕР_1 , податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 18.12.2018 № 0147811302, яким відповідачу визначене грошове зобов`язання на загальну суму 11062,58грн. (8850,06 грн. - основний платіж та 2212,52 грн. - штрафна санкція); від 19.12.2018 № 0147821302, яким відповідачу визначене грошове зобов`язання на загальну суму 5028,44грн. (4022,75 грн. - основний платіж та 1005,69 грн. - штрафна санкція). Оскільки у добровільному порядку вказана сума не була сплачена, позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення податкового боргу. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що зазначені ППР вважаються врученими відповідачу. Грошові зобов`язання, визначені вищевказаними ППР, є податковим боргом відповідача. З урахуванням викладеного, податковий борг відповідача становить 35367,18 грн., що підтверджується даними облікової картки відповідача. Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк, вказані податкові повідомлення-рішення не є узгодженими, оскільки вони позивачу не надсилалися та не вручалися. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п. 75.1 ст. 71 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України). Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції, було досліджено, що ППР від 18.12.2018 № 0147811302, яким відповідачу визначене грошове зобов`язання на загальну суму 11062,58грн. (8850,06 грн. - основний платіж та 2212,52 грн. - штрафна санкція) та від 19.12.2018 № 0147821302, яким відповідачу визначене грошове зобов`язання на загальну суму 5028,44грн. (4022,75 грн. - основний платіж та 1005,69 грн. - штрафна санкція), були направлені відповідачу рекомендованими листами за адресою: АДРЕСА_1 , за якою згідно з даними УДМС України в Черкаській області зареєстрований відповідач (а.с. 23), водночас, вказані рішення не вручені відповідачу та повернулись позивачу з довідками поштового відділення про причини невручення «за закінченням встановленого строку зберігання». (а.с. 10-12) За змістом норм п. 58.3. ст. 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Отже, зазначені ППР вважаються врученими відповідачу. Крім того, слід врахувати, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 витребувано у ОСОБА_1 докази оскарження та відкриття провадження у справі за позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Черкаській області від 18.12.2018 № 0147811302 та від 19.12.2018 № 0147821302. 02.03.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшли витребувані докази, до яких було додано копію ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 про відкриття провадження у справі № 580/670/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2018 № 0147811302 та від 19.12.2018 № 0147821302, податкової вимоги від 29.11.2019 № 8172-10. Однак, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 задоволено повністю заяву Головного управління ДПС у Черкаській області про залишення позову (№ 580/670/21) без розгляду, залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2018 № 0147811302 і від 19.12.2018 № 0147821302, а також податкової вимоги від 29.11.2019 № 8172-10. За змістом п. 56.1 ст. 56 ПК України, передбачено право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у т.ч. ППР) в адміністративному або судовому порядку. Так, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача податкового боргу, який виник на підставі рішень, що були предметом оскарження у справі № 580/670/21, у якій позовну заяву було залишено без розгляду, адже, звертаючись до суду позовною заявою 10.02.2021 (штамп відділення Укрпошти в м. Умань на конверті, в якому надійшов позов), позивач пропустив шестимісячний строк. Тож, колегія суддів зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення та вимога, на підставі яких виник податковий борг відповідача, є чинними та не скасовані у судовому порядку, а тому, правомірність їх прийняття не може перевірятись у межах розгляду даного спору про стягнення податкового боргу на підставі узгодженої суми грошового зобовязання. Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз.2 підп.56.17.5. п.56.17. ст.56 ПК України, вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків. Отже, наведене давало підстави суду першої інстанції для висновку про узгодженість визначених податковим органом грошових зобов`язань. За вимогами п. п.14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання визнається податковим боргом. Тому, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку, що грошові зобов`язання, визначені вищевказаними ППР, є податковим боргом відповідача, а також, з даних облікової картки відповідача, суд першої інстанції встановив, що відповідачу згідно з підп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України, на вищевказану суму заборгованості нарахована пеня в сумі 19276,16 грн. З урахуванням викладеного, згідно з підставами позову податковий борг відповідача становить 35367,18 грн., що підтверджується даними облікової картки відповідача. Відповідно до приписів п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У зв`язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання, позивач прийняв податкову вимогу форми "Ф" від 29.10.2019 № 8172-10 на суму 35367,18 грн., при цьому, що ОСОБА_1 вимога вручена 10.12.2019, що підтверджується даними копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 13). Остання, як вже зазначалось вище, є чинною та не скасована у встановленому порядку, а узгоджені зобов`язання залишились так і не сплаченими у повному обсязі. Відповідно до змісту п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. З даних зворотного боку облікової картки слідує, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Тому, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги. Так, пунктом 95.1. ст. 95 ПК України, передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Також, п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до п.95.4. ст.95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу відповідача в сумі 35367,18 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 р. - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Є.О. Сорочко