Постанова 4824 № 757/23024/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 листопада 2021 року м. Київ Унікальний номер справи № 757/23024/21-ц Апеляційне провадження 22-ц/824/15223/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача: Махлай Л.Д., суддів: Немировської О.В., Ящук Т.І. при секретарі: Гойденко Д.В. сторони позивач ОСОБА_1 відповідач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Литвинової І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним, в с т а н о в и в : у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк», в якому просив визнати кредитний договір № K4H0GK00000007 від 05.01.2006 недійсним. В обґрунтування позову зазначав, що відповідач грубо порушив імперативні вимоги діючого законодавства України та приписи НБУ, які визначені законом як істотні та є необхідні для даного виду договорів, а саме не виконав вимоги Закону щодо надання позичальнику об`єктивної, повної та достовірної інформації про умови кредиту під час укладення договору, та приховав фактичне значення реальної процентної ставки та загальної вартості кредиту, які суттєво відрізняються від тієї реальної процентної ставки за користування кредитом та, того розміру загальної вартості кредиту, які були узгоджені сторонами при підписанні кредитного договору. У діях банку є ознаки введення його в оману. Розрахунок реальної процентної ставки за користування кредитом, визначення загальної вартості кредиту, відповідач не здійснював, у письмовій формі не викладав, до його відома не доводив та з ним не узгоджував. Якщо б він знав, що ефективна ставка відсотків (реальна ставка відсотку) за спірним кредитним договором становить 15,78 % річних, що на 3,78 % більш ніж у зазначеному кредитному договорі, а загальна вартість кредиту складає 211 175, 20 доларів США, то він не погодився би на укладення кредитного договору на таких умовах. Відповідач навмисно приховав ці умови у порушення ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Вважає, що його було введено в оману щодо істотних умов договору, а саме реальної ставки відсотків та загальної вартості кредиту. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02.09.2021 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не врахував висновок експертного дослідження, виконаний спеціалістом відділу економічних досліджень Харківського НДЕКЦЕ МВС, яким встановлено, що за даними спірного кредитного договору процентна ставка становить 15,96 % річних, а розрахункова визначена ефективна ставка відсотків (реальна ставка відсотку) становить 20,30 % річних, що на 4,34 % більш ніж зазначено в кредитному договорі. Відповідно до економічного дослідження, ефективна ставка відсотків за спірним кредитним договором становить 15,78 %, що на 3,78 % більш ніж в зазначеному кредитному договорі, а загальна вартість кредиту складає 211 175,20 доларів США. Ці умови були відомі відповідачу, проте він умисно у порушення ст. 11 Закону України «Про захист прав споживача» не повідомив позичальника та фактично приховав фактичне значення кредиту. Вважає, що суд мав розглянути справу у загальному порядку та задовольнити його клопотання про допит експерта у судовому засіданні. Просить дослідити висновок експертного дослідження та допитати експерта при розгляді апеляційної скарги. У судовому засіданні представник відповідача Каракоця О.Р. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін посилаючись на його законність та обґрунтованість. Позивач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у його відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Вислухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 03.01.2006 ОСОБА_1 подав до ПАТ КБ «ПриватБанк» анкету-заяву про надання йому кредиту у доларах США у розмірі 147 679, доларів США, строком на 48 місяців, із сплатою за користування кредитними коштами 1,33 % на місяць, для ремонту квартири. У поданій анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердив, що вся вищеперерахована інформація є достовірною і відповідає дійсним фактам, що вся надана інформація є правильною, зобов`язався про про всі зміни даних в анкеті повідомляти банк. 04.01.2006 банком погоджено надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 147 679 доларів США, із сплатою за користування кредитними коштами 1,33 %, комісією 0,16 %, загальна прибутковість 19 %, заставна вартість майна 1 065 398 грн. Цього ж дня ОСОБА_1 уклав договір особистого страхування № K4H0000013LK з ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ», , згідно з яким страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачу (Приватбанк від імені та за дорученням страховика на підставі договору доручення на виконання страхових агентських послуг), а страхувальник зобов`язується вчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування. 05.01.2006 між сторонами укладено кредитний договір № K4H0GK00000007 від 05.01.2006, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позивачу кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок на строк до 04.01.2010 включно у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у розмірі 154 008,10 доларів США: на ремонт квартири - 147 679 доларів США і на оплату страхових платежів по особистому страхуванню у сумі 2 953, 58 доларів США, страхуванню нерухомості у розмірі 3 375,52 доларів США, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 1, 33 % у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, комісію у розмірі суми 0,5 % від суми виданого кредиту першочергово у момент надання кредиту плюс 0,16 % від суми виданого кредиту щомісячно, і суми розрахованої у відповідності до п. 3.11 даного договору. 24.02.2006 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору про зміни у пункті 1.1, згідно з яким банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи / або перерахування на рахунок на строк до 04.01.2010 включно у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у розмірі 154 008,10 доларів США: на ремонт квартири - 147 679 доларів США і на оплату страхових платежів по особистому страхуванню у сумі 2 953,58 доларів США, страхуванню нерухомості у розмірі 3 375,52 доларів США, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 1 % у місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, комісію у розмірі суми 0,5 % від суми виданого кредиту першочергово у момент надання кредиту плюс 0,3 % від суми виданого кредиту щомісячно, і суми розрахованої у відповідності до п. 3.11 даного договору. Погашення кредиту по цьому договору здійснюється наступним порядком: щомісячно у період сплати, за який приймається період з 01 по 05 число кожного місяця позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у розмірі 4 344, 09 доларів США для погашення заборгованості по кредитному договору, яка складається із заборгованості по кредиту, процентам, комісії. Також зміни внесено до пункту 3.2 кредитного договору. 14.05.2008 ОСОБА_1 подав до ПАТ КБ «ПриватБанк» анкету-заяву про надання йому кредиту у доларах США на суму у розмірі 170 000 доларів США, строком на 84 місяців, із сплатою за користування кредитними коштами 1,25 % на місяць, на споживчі цілі. У поданій анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердив, що вся вищеперерахована інформація є достовірною і відповідає дійсним фактам, що вся надана інформація є правильною, зобов`язався про всі зміни даних в анкеті повідомляти банк. Також ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився та згоден з умовами кредитування, які були надані мені у письмовій формі, своїм підписом підтвердив факт про надання йому повної інформації про умови кредитування у ПриватБанку, а саме: мета, для якої кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов`язаннями позичальника, тип процентної ставки, суму, на яку кредит може бути виданий, орієнтовну сукупну вартість кредиту і вартість послуги по оформленню договору (перелік всіх витрат, пов`язаних з отриманням кредиту, його обслуговуванням і поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, на страхування, юридичне оформлення і таке інше), строк, на який кредит може бути отриманий, варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту і об`єми, можливість дострокового погашення кредиту і його умови, необхідність здійснення оцінки майна, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється, податковий режим сплати процентів і про державні субсидії, на які позичальник має право, і відомості про те, від кого він може отримати більш детальну інформацію, переваги і недоліки запропонованих схем кредитування. 26.05.2008 за цією анкетою-заявою ОСОБА_1 погоджено банком надати кредитні кошти. 19.06.2008 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору про зміни у пункті 1.1, згідно з якими банк зобов`язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк до 04.01.2010 включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 67 000 доларів США на споживчі цілі, із сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0, 50 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця у період сплати у розмірі 0, 30 % від суми виданого кредиту, комісії за дострокове погашення кредиту, відповідно до п. 3.11 даного договору. Погашення кредиту по цьому договору здійснюється наступним порядком: щомісячно у період сплати, за який приймається період з 01 по 05 число кожного місяця позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у розмірі 4 344, 09 доларів США для погашення заборгованості по кредитному договору, яка складається із заборгованості по кредиту, процентам, комісії. Цього ж дня між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору про зміни у пункті 1.1, згідно з якими банк зобов`язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк до 04.01.2013 включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 156 002, 50 грн на наступні цілі: на ремонт квартири - 148 000 доларів США, а також у розмірі 8 002, 50 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3 даного кредитного договору, із сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,29 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 3 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 4, 8 % річних від суми зарезервованих ресурсів, комісії за дострокове погашення кредиту, відповідно до п. 3.11 даного договору. Періодом сплати вважати період з 01 по 05 число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується у момент надання кредиту) здійснюється у наступному порядку: щомісяця у період сплати позичальник сплачує відсотки, розраховані відповідно до п.п. 3.1, 3.3, винагороду, розраховану відповідно до п.п. 1.1 цього договору. Погашення кредиту провадиться у строки відповідно до графіка погашення кредиту (додаток № 1). Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору, забезпеченням виконання позичальником зобов`язань по даному договору виступає іпотека квартири АДРЕСА_1 , а також інші види застави, іпотеки, поручительства і таке інше, надані банку з метою забезпечення зобов`язань по даному договору. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України). Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», у редакції станом на час укладення кредитного договору, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), що забезпечує можливість їх свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції Закону від 01.12.2005 № 361-IV, який набрав чинності 13.01.2006, споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору. З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором. Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі. Відтак позичальник мав достатній строк для детального вивчення умов договору, можливих консультацій, врахування вигід та ризиків укладенням договору тощо. Разом з тим, позивач згоду на укладення договору не відкликав, кредитні кошти не повернув, що свідчить про розуміння ним умов договору та погодження з ними. Більше того позивач 14.05.2008 подав відповідачу анкету-заяву, відповідно до якої просив надати йому кредит у розмірі 170 000 доларів США, строком на 84 місяців, із сплатою за користування кредитними коштами 1,25 % на місяць, на споживчі цілі, у зв`язку з чим між сторонами 19.06.2008 укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору про зміни у пункті 1.1 та додаткову угоду № 3, відповідно до якої збільшено строк користування кредитом до 04.01.2013. На час укладення додаткових угод позичальник будь - яких заперечень щодо нерозуміння ним умов договору та порядку його виконання кредитору не висловлюв. Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції Закону від 01.12.2005 № 361-IV, удоговорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством. У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Відповідно до ч. 2 цієї статті перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами підприємницької діяльності на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта підприємницької діяльності; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін. Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Колегія судів звертає увагу на те, що кредитний договір укладено між сторонами 05.01.2006, тоді як Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції Закону від01.12.2005 № 361-IVнабрав чинності 13.01.2006. Відтак на час укладення кредитного договору ч. 2, 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції Закону від 01.12.2005 № 361-IV ще не була чинною, та кредитний договір містить усі умови, які передбачені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». У анкеті-заяві від 26.05.2008 при укладенні додаткових угод ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та згоден з умовами кредитування, які були йому надані у письмовій формі, та своїм підписом засвідчує факт надання повної інформації про умови кредитування. Відтак суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що кредитний договір відповідає вимогам законодавства, яке було чинне на час його укладення, а при внесенні змін до договору кредитором виконані вимоги ст. 11 Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції, чинній на час внесення таких змін. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позивачем заявлено даний позов як з підстав порушення відповідачем Закон України «Про захист прав споживачів», так і з підстав введення його в оману щодо дійсних умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину. Обман як підстава для визнання правочину недійсним відрізняється від помилки, що має істотне значення. Відмінності між цими правовими термінами полягають у наступному. Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. Помилка є результатом неправильного уявлення обставин правочину. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї із сторін, тоді як при помилці обидві сторони можуть невірно сприймати обставини правочину. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК. Будь - яких доказів наявності у діях відповідача обману позивач не надав, та таких обставин не встановлено судом при розгляді справи. Статтею 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Оскільки за наданими позивачем доказами не встановлено порушення відповідачем на час укладення договору вимог чинного законодавства, а також не встановлено застосування обману відносно позивача суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність позовних вимог. У договорі також відсутні положення, які зобов`язують позичальника сплатити непропорційну суму компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання зобов`язань за договором. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував висновок експертного дослідження № 8/5ДЕ-20 від 03.03.2021 та не задовольнив клопотання про допит експерта не спростовують висновків суду, оскільки суд надав оцінку висновку експерта у сукупності з іншими доказами. Сторони визначили розмір кредиту, процентну ставку за користування кредитом, строк кредитування та розмір щомісячного платежу. У разі, якщо банком нараховується заборгованість по умовам, які договором не передбачені це є підставою для зменшення розміру заборгованості, проте не є підставою для визнання договору недійсним. Як вказав представник відповідача, позивач має заборгованість по кредиту, проте ні у судовому, ні у позасудовому порядку така заборгованість з позичальника не стягувалася. Відповідно до висновку експертного дослідження від 03.03.2021, який виконаний спеціалістом відділу економічних досліджень Харківського НДЕКЦЕ МВС на замовлення адвоката Євглевського В.О., ефективна ставка відсотка (реальна процентна ставка) по кредитному договору від 05.01.2006 становить 20,30 % річних, загальна вартість кредиту - 211 175,20 доларів США. Ефективна ставка відсотка (реальна процентна ставка) по кредитному договору від 21.02.2006 становить 15,78 %, загальна вартість кредиту - 445 431,77 доларів США. Сам позивач протягом більше 15 років кредитний договір не оспорював та не звертався ні до банку, ні до спеціаліста з метою перевірки наявності чи відсутності заборгованості по договору, виходячи з умов договору. Саме по собі звернення позивача до спеціаліста для проведення економічного дослідження більше ніж через 15 років з часу укладення договору та 8 років після закінчення строку договору не є підставою для визнання договору недійсним. До того ж експерт не витребовував від банку будь - які фінансові чи інші документи та послався на кредитний договір від 21.02.2006, незважаючи на те, що між сторонами укладено лише один кредитний договір 05.01.2006, та всі доповнення та зміни вносилися у рамках цього договору. Відтак доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував вищезазначений висновок експерта та не провів допит експерта не спростовують висновків суду. За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з пістав, визначених у ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови виготовлений 16.11.2021. Головуючий Л. Д. Махлай Судді О. В. Немировська Т. І. Ящук