Постанова 4804 № 265/6868/20

22-ц/804/2617/21 265/6868/20 П О С Т А Н О В А Іменем України Єдиний унікальний номер 265/6868/20 Номер провадження 22-ц/804/2617/21 16 листопада 2021 року місто Маріуполь Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Лопатіної М.Ю. суддів Биліни Т.І., Зайцевої С.А. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідачка ОСОБА_2 розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 серпня 2021 року, постановлену у складі судді Костромітіної О.О.,- В С Т А Н О В И В: Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, які він сплачує на користь останньої на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя 22 травня 2018 року. 11 червня 2021 року ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, які він сплачує на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 серпня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів повернуто, з тих підстав, що строк на подання зустрічної позовної заяви, передбачений вимогами ч. 1 ст. 193 ЦПК України, ОСОБА_2 пропущено та поважних причин його пропущення останньою не зазначено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та зобов`язати суд першої інстанції прийняти до розгляду її зустрічний позов. Скарга мотивована тим, що місцевий суд не врахував те, що відповідачкою було отримано письмові пояснення від позивача в червні 2020 року, тому виявивши в них порушення прав своєї дитини, вона була змушена звернутись до суду з клопотанням про поновлення строків на подачу відзиву на позовну заяву, у відповідності до ст. 127 ЦПК України. Таким чином, місцевий суд не розглянув клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку та не постановив відповідну ухвалу. Доводи і заперечення інших учасників справи. У відзиві на апеляційну скаргу позивач, через свого представника - адвоката Царьову О.С., посилаючись на відповідність оскаржуваної ухвали суду вимогам законності та обґрунтованості, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядається без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Цією ж ухвалою відповідачці надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Крім того, згідно зазначеної ухвали суду, судове засідання по даній справі було призначене на 26 листопада 2020 року, роз`яснено, що відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України, у строк для подання відзиву на позовну заяву, відповідачка має право пред`явити зустрічний позов (т.1 а.с.63). Згідно телефонограми від 20 листопада 2020 року, відповідачка була повідомлена судом першої інстанції про розгляд справи 26 листопада 2020 року о 10-00 год (т. 1 а.с.64) 26 листопада 2020 року на адресу суду надійшло клопотання відповідачки ОСОБА_2 , в якому вона просила надати їй час для підготовки відзиву та перенести судове засідання, з огляду на те, що вона отримала позовну заяву ОСОБА_1 лише 24 листопада 2020 року (т.1 а.с.89). 23 грудня 2020 року відповідачка ОСОБА_2 подала до суду першої інстанції відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (т.1 а.с. 93-121). При цьому, клопотання про поновлення строку на подання відзиву ОСОБА_2 було подане до суду тільки 11 червня 2021 року. З даним клопотанням відповідачка подала зустрічний позов до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів (т.1 а.с. 164-165, 166-168). Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Строк для подання відзиву встановлюється в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 191 ЦПК України). Згідно ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Встановлено, що відповідачка звернулась з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів з порушенням строку для його пред`явлення та клопотання про його поновлення не заявляла. Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Відповідно до частин першої, другої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасниками справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Таким чином, оскільки зустрічну позовну заяву відповідачкою подано через шість місяців після подання відзиву на позовну заяву, тобто поза межами строку, встановленого частиною першою статті 193 ЦПК України, при цьому питання про його поновлення останньою не порушувалось, місцевий суд дійшов правильного висновку про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги на обґрунтовані висновки суду першої інстанції не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вищевказаних обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374,375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня її прийняття. Судді: Повний текст постанови складено 16 листопада 2021 року. Суддя: