Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/14939/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/14939/20 Суддя першої інстанції: Аракелян М.М. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 31.03.2021р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 24.12.2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії за результатами перерахунку 13.04.2018р. пенсії з 01.01.2016р. в зв`язку з протиправним застосуванням вимог ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та неврахуванням всіх складових грошового забезпечення, відповідно до довідки №18935 про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294; зобов`язання перерахувати та виплатити йому без обмеження максимальним розміром пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб», з 01.01.2016р., з урахуванням проведених раніше виплат; визнання протиправною бездіяльність щодо врахування при перерахунку його пенсії: надбавки за ОРД (50%), надбавки за виконання особливо важливих завдань (84%), надбавки за УБОЗ (50%), премії (86,30%); зобов`язання перерахувати та виплатити йому без обмеження максимальним розміром пенсію включаючи надбавку за ОРД (50 %), надбавку за виконання особливо важливих завдань (84 %), надбавку за УБОЗ (50%), премію (86,30%), починаючи з 01.01.2016р., з урахуванням проведених раніше виплат; визнання протиправною бездіяльність щодо врахування надбавки за вислугу років (40%) при перерахунку його пенсії 13.04.2018р.; зобов`язання перерахувати та виплатити йому без обмеження максимальним розміром пенсію, включаючи надбавку за вислугу років (40%); зобов`язання виплачувати йому 100% суми підвищення пенсії починаючи з 01.01.2016р., з урахуванням проведених раніше виплат; зобов`язання у встановлений судом строк, подати звіт про виконання рішення суду. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у квітні 2018р. відповідачем проведено перерахунок його пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 з 01.01.2016р., однак при розрахунку пенсії до складу грошового забезпечення, з якого визначається розмір пенсії за віком, не було включено додаткові види грошового забезпечення: надбавка за ОРД (50 %), надбавка за виконання особливо важливих завдань (84 %), надбавка за УБОЗ (50%), премія (86,30%), які він отримував до під час служби. Більше того, виплата пенсії здійснювалась із застосуванням обмеження максимальним розміром. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2021р. позов задоволений частково; визнано противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні перерахунку пенсії 13.04.2018р. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103, з 01.01.2016р.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату перерахованого розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016р. у розмірі 16216,58грн. без застосування обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум пенсії; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що питання врахування у складі грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення може бути предметом спору про визнання протиправними дій ГУ МВС України щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення без врахування додаткових видів грошового забезпечення, та не може бути розглянуто в рамках цієї справи. Крім того, ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/201. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що посилання суду першої інстанції на Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/201 є безпідставним, оскільки судом визнано такими, що не відповідають ст.17 Конституції України положення першого речення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» саме в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», однак редакція Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» залишилась діючою. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ (надалі Закону України - №2262-ХІІ). Згідно перерахунку пенсії від 13.04.2018р., здійсненого на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103, з 01.01.2018р. пенсія позивача складає 16216,58грн. Основний розмір пенсії вираховувався із 80% грошового забезпечення, а грошове забезпечення для визначення розміру перерахованої пенсії визначалось з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 35% та премії 86,21%. При цьому, фактичній виплаті підлягала пенсія у сумі 13730 грн. у зв`язку із застосуванням обмеження максимальним розміром. /а.с.34/ 12.10.2020р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про надання інформації щодо перерахунку пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103. /а.с.21/ Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.10.2020р. №10113-9915/Я-02/8-1500/20 повідомлено позивача про те, що перерахунок пенсії проведено вірно, а підстави для нового перерахунку пенсії відсутні. /а.с.22/ Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо перерахунку пенсії та обмеженню її максимальним розміром, позивач звернувся з даним позовом до суду. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки відповідачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, судом апеляційної інстанції не здійснюється перегляд рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до наступних висновків. Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Рішенням від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 (пункт 5) Конституційний Суд України вказав, що згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на соціальне забезпечення відповідно до структури та ресурсів держави. Тому види і розміри соціальних послуг та виплат встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей. У Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 (пункт 2.1) Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, гарантоване статтею 48 Конституції України. Конституційний Суд України в рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 визначив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян зокрема керуються принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, у тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України (пункт 4 мотивувальної частини). Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості (п. 1 резолютивної частини). Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно ч.ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, є, зокрема, Закон України №2262-ХІІ. Стаття 43 Закону України №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно ч.ч.1, 2 та 4 ст.63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Згідно ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому, згідно п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (01.10.2011р.). При цьому, ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/201. Отже, обмеження пенсії максимальним розміром, як зазначено вище, не застосовується до пенсій, які були призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.10.2011р. Як вбачається з матеріалів справи, пенсія по інвалідності призначена позивачу з 13.08.2008р. згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 80 відсотків грошового забезпечення. /а.с.32/ Таким чином, пенсія ОСОБА_1 призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а тому не підлягає обмеженню максимальним розміром. З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні перерахунку пенсії 13.04.2018р. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 з 01.01.2016р., а тому і необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату перерахованого розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016р. у розмірі 16216,58грн. без застосування обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум пенсії. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.