Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/3342/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/3342/21 (суддя Серьогіна О.В., м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року про повернення позовної заяви у справі №160/3342/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 05 березня 2021 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області згідно з яким, просить: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ КБ «Приватбанк»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ КБ «Приватбанк». Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 позовну заяву повернуто позивачу. Ухвала суду мотивовано тим, що 26.07.2021 року позивач отримав копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року, однак станом на 03.09.2021 року вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 19.07.2021 року, не виконані, недоліки позову позивачем не усунені. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, оскаржив її до апеляційного суду. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року є безпідставними, оскільки позивачем зрозумілою, державною мовою викладені позовні вимоги, які не потребують додаткового роз`яснення або уточнення та не перешкоджають розгляду справи по суті. Позивач зазначає про те, що висновок суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження повноважень представника суперечать матеріалам справи, оскільки при формуванні позову в системі «Електронний суд» додано оригінал довіреності підтверджений цифровим підписом, оригінал довіреності містить апостиль проставлений на окремому аркуші та скріплений з довіреністю. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк, з дня вручення ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме для надання до суду першої інстанції: - позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви уточненого змісту позовних вимог з урахуванням висновків суду; - доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву від імені позивача (оригінал апостилю, належним чином посвідчену довіреність на представництво інтересів в суді) (а.с.51-53). Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що у вказаних позовних вимогах не конкретизовано з якої дати або в якому періоді відповідачем вчинено оскаржувану бездіяльність та не зазначено з якої дати суд має зобов`язати пенсійний орган здійснювати позивачу виплату пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок. Також, суд першої інстанції зауважив, що додана до адміністративного позову копія довіреності на підтвердження повноважень Акермана О.М. діяти від імені позивача містить фотокопію апостилю на окремому аркуші, у той час як пунктом 13 Правил чітко визначено, що не дозволяється розмноження та копіювання (фотокопіювання) апостиля, кількість скріплених аркушів довіреності з апостелем не підтверджена підписом посадової особи, яка проставляла апостиль, та не містить печатку компетентного органу так, щоб одна її частина була на аркуші з апостилем, а інша на останній сторінці документа, а тому з фотокопії апостилю та безпосередньо з її змісту неможливо встановити документ, на якому він був проставлений або якого він стосується. Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року представником позивача отримано 26 липня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи (а.с.55). В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, представником позивача у встановлений судом десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви будь-яких документів, клопотань подано не було. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 свого рішення Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain № 11681/85). Тобто, не надання представником позивача у встановлений судом строк документів на підтвердження своїх повноважень та обґрунтувань своєї позиції щодо уточненого змісту позовних вимог з урахуванням висновків суду першої інстанції зазначених в ухвалі суду від 19.07.2021 року є суто суб`єктивним та свідчать виключно про неналежні дії/бездіяльність такої особи щодо готовності брати участь на всіх етапах вирішення цієї справи. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі "Смірнова проти України" зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи те, що представником позивача не було вчинено жодних дій на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року, суд першої інстанції виконуючи вимоги пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України не мав іншої правової поведінки ніж постановити ухвалу про повернення такої позовної заяви. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач не вчинив жодних дій у встановлений судом строк на усунення недоліків позовної заяви, в тому числі не надав і обгрунтувань його позиції щодо уточненого змісту позовних вимог, як наслідок судом першої інстанції такі доводи не враховувалися та їм не надавалася оцінка, намагається в апеляційному порядку домогтися скасування ухвали суду першої інстанції постановленої на виконання вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України. У справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив наступне: «…Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті домогтися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду… Враховуючи не надання позивачем у встановлений судом строк будь-яких документів, суд першої інстанції мав усі встановлені законом підстави для постановлення ухвали про повернення позовної заяви виконуючи вимоги пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, а тому підстав для скасування такої ухвали не має. Щодо інших доводів апеляційної скарги в частині незгоди з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. У відповідності до положень статті 12 КАС України, зазначена справа є справою незначної складності, та у відповідності до пункту 8 частини 3 статті 2 КАС України повинна бути розглянута в розумний строк, тобто без невиправданих зволікань, при цьому відповідно до положень КАС України вона може бути вирішена в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а при цьому здійснення перевірки повноважень особи, яка звернулася з позовною заявою під час розгляду такої справи в порядку письмового провадження є неможливим. Разом з цим, слід зазначити, що суд позбавлений можливості перевірити повноваження представника позивача і під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні у разі небажання його явки до суду про що ним було зазначено у позовній заяві. Враховуючи наявність підстав для розгляду цієї справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, суд першої інстанції, враховуючи те, що для розгляду цієї справи є пріоритетним її швидке вирішення, довів до відома представника позивача інформації щодо недоліків позовної заяви, які унеможливлюють вирішення такої справи у встановлений строк після відкриття провадження. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року про повернення позовної заяви у справі №160/3342/21 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 16 листопада 2021 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.В. Сафронова суддя С.М. Іванов