Ухвала КЦС ВС № 755/16831/19

УХВАЛА 15 листопада 2021 року м. Київ справа № 755/16831/19 провадження № 61-17567ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп С» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення боргу, ВСТАНОВИВ: 28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслало на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року. Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав. Касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 392 ЦПК України, оскільки скаржником не було зазначено підстави касаційного оскарження. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Касаційна скарга відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України містить посилання на пункти 2, 3 частини другої статті 392 ЦПК України. Відповідно до пунктів 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках · якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; · якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Вищевказані норми передбачають, що зазначаючи підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно крім іншого зазначати також норму(и) права, з застосуванням яких скаржник не погоджується. Відповідно до вимог абзацу другого пункту 5 частини другої статті 389 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Так скаржник в касаційній скарзі прямо посилається на необхідність відступу від правового висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Зі змісту касаційної скарги чітко не вбачається, від якого правового висновку Верховного Суду та щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах бажає відступити скаржник, а також нормативно-правового обґрунтування такої підстави касаційного оскарження. Також скаржник не зазначає норму права, щодо застосування якої відсутній правовий висновок Верховного Суду, а також нормативно-правове обґрунтування такої підстави. Крім того, за подання касаційної скарги не сплачений судовий збір. За правилами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За правилами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 200% ставки, що підлягала сплат при поданні позовної заяви, скарги. Так позивач з позовною вимогою майнового характеру звернувся до суду у 2019 році. Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5% від ціни позову, але е менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так у справі заявлена ціна позову у розмірі 2 500 000 грн. Таким чином. за подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 37 500,00 грн, відповідно за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 75 000,00 грн. Разом зі скаргою ОСОБА_1 подано клопотання про зменшення суми судового збору, в обґрунтування якого остання посилається на те, щ не має можливості сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі, оскільки в період з 2016 року до 2020 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною та не отримувала дохід. На підставі вищенаведеного просить зменшити суму судового збору. Вивчивши подане клопотання, суд дійшов висновку про його задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. На підтвердження свого майнового стану ОСОБА_1 надала до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників, сформовану за допомогою відповідного електронного сервісу, з якої вбачається, що за період з першого кварталу 2020 року до першого кварталу 2021 року у ОСОБА_1 не отримувала доходи. За таких обставин суд, враховуючи відсутність доходів у скаржника за попередній календарний рік, а також принцип доступу до правосуддя, дійшов висновку про обґрунтованість клопотання про зменшення судового збору та про доцільність зменшення суми судового збору до 1 000 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд,055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та на підставі вимог статей 185, 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд УХВАЛИВ : Заяву ОСОБА_1 про зменшення судового збору задовольнити та зменшити суму судового збору до 1 000,00 грн. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш