Постанова Полтавський апеляційний суд № 539/3697/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 539/3697/20 Номер провадження 33/814/140/21Головуючий у 1-й інстанції Алтухова О. С. Доповідач ап. інст. Захожай О. І. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2021 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І., при секретарі Радько О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 грудня 2020, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено адміністративне стягнення штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. Згідно з постановою судді, 30.10.2020 року о 19 год 05 хв ОСОБА_1 в м. Лубни по просп. Володимирський керував автомобілем ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, що виразилося у різкому запаху алкоголю з порожнини рота, нестійкій ході, млявій мові. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03.12.2020, а провадження по справі закрити. Вказує, що у зв`язку з набранням чинності з 01.07.2020 ЗУ № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, який скасував адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані сп`яніння та з причин того, що станом як на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і на час розгляду справи не існує закону про таку відповідальність, тобто в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції станом на час розгляду справи. Крім того, зазначає, що поліцейські чітко не повідомили причину зупинки його транспортного засобу, а причина яку повідомили, була надуманою та такою, що не відповідає дійсності, що також підтверджується відеозаписом з боді-камери. У зв`язку з чим, просив закрити провадження по справі. Також, подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, вказавши, що строк на оскарження ним був пропущений з поважних причин, оскільки він при розгляді справи не був присутнім, а копію постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03.12.2020 отримав 08.12.2020. Щодо поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження вказаної постанови, вважаю за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положень ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Як вбачається з матеріалів справи, вона розглянута 03.12.2020 без участі ОСОБА_1 , а тому, оскільки про судове рішення, яке може бути оскаржено в апеляційному порядку стало відомо поза межами строку на апеляційне оскарження і при подачі апеляції заявлено клопотання про поновлення цього строку - таке клопотання підлягає до задоволення. ОСОБА_1 та захисник - адвокат Вінніченко В.А., в судове засідання не з`явились будучи належним чином повідомлені про день та час розгляду апеляційної скарги. ОСОБА_1 направив на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відрядженні за межами Полтавської області. Суд критично ставиться до заяви ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням, оскільки ОСОБА_1 не надав жодного підтверджуючого документу про перебування у відрядженні. Крім того справа неодноразово призначалась до розгляду (8 разів), але розгляд її відкладався, в зв`язку з неявкою в судове засідання ОСОБА_1 та захисника - адвоката Вінніченка В.А., явка яких судом була визнана обов`язковою, в тому числі і у зв`язку з відрядженням ОСОБА_1 , підтвердження якому, також не надано, що свідчить про зловживання своїми процесуальними правами ОСОБА_1 та захисником - адвокатом Вінніченком В.А. Перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням п.2.5 ПДР України. Вказана обставина є кваліфікуючою ознакою ч.1 ст.130 КУпАП та на переконання апеляційного суду з дотриманням вимог ст.256 КУпАП була зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення та належно встановлена постановою суду першої інстанції за результатами судового розгляду. Апеляційний суд вважає, що юридична оцінка дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП є правильною. Суд першої інстанції, вирішуючи справу дотримався вимог ст.ст. 9, 245, 251, 278, 280, 283 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 30 жовтня 2020 року, о 19 год 05 хв ОСОБА_1 в м. Лубни по просп. Володимирський керував автомобілем ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, що виразилося у різкому запаху алкоголю з порожнини рота, нестійкій ході, млявій мові. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків ( а.с. 2). Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст.255 КпАП України, та відповідає вимогам ст.256 цього Кодексу. Апеляційним судом не встановлено допущених під час складання протоколу порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 085426 від 30.10.2020, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 30.10.2020, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського від 30.10.2020. Доводи апелянта, про те, що його безпідставно зупинили поліцейські, спростовується відеозаписам, відповідно до якого після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейський повідомив, що автомобіль зупинено у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху України. Всупереч доводам апеляційної скарги, судом першої інстанції з`ясовані всі фактичні обставини справи, передбачені ст. 280 КУпАП, які мають істотне значення для правильного її вирішення, тому посилання скаржника на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставним. Правильно, на переконання апеляційного суду, судом першої інстанції розглянуто протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції, яка діяла до 01 липня 2020 року. Так, ст. 130 КУпАП дійсно з 01 липня 2020 року згідно Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року зазнала змін та передбачала відповідальність за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими або маломірними суднами. В той же час, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-IX від 17 червня 2020 року, відповідні положення з Закону України № 2617-VII від 22 листопада 2018 року були виключені. Вказаний закон набрав законної сили 03 липня 2020 року. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-IX від 17 червня 2020 року, набрав законної сили у визначеному законом порядку, положення цього Закону такими, що не відповідають Конституції України не визнавалися, після 03 липня 2020 року будь-які інші зміни до ст. 130 КУпАП не вносилися. Крім того, згідно роз`яснень від 20 липня 2020 року Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, з 03 липня 2020 року ст. 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 30.10.2020 року о року о 19 год 05 хв ОСОБА_1 в м. Лубни по просп. Володимирський керував автомобілем ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, що виразилося у різкому запаху алкоголю з порожнини рота, нестійкій ході, млявій мові. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до ч. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Виходячи з викладеного ОСОБА_1 , як особа, яка вчинила правопорушення після 03 липня 2020 року, підлягає притягненню до відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння за правилами КУпАП в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII. Апеляційний суд вважає, що судовий розгляд проведено з дотриманням вимог законодавства, відповідно до положень статті 245 КУпАП, з своєчасним, всебічним, повним і об`єктивним з`ясуванням кожних обставин. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про доведеність провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП належним чином обґрунтований сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, об`єктивність яких сумнівів не викликає. Накладаючи адміністративне стягнення, суд також дотримався вимог ст.ст.30, 33 КУпАП, призначив його в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП. та обґрунтованого дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 , штрафу та позбавлення його права керування транспортними засобами. Враховуючи вищенаведене, вважаю, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни постанови суду не вбачається. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 грудня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 грудня 2020 щодо нього, - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.