Постанова 4875 № 922/2376/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2021 року м. Харків Справа № 922/2376/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В.О. розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу відповідача -Приватного акціонерного товариства "Промислово-страхова компанія", м. Харків (вх.№ 2841 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2021, ухвалене суддею Жиляєвим Є.М. в приміщенні господарського суду Харківської області (повне рішення складено 20.08.2021) у справі № 922/2376/21 за позовом Приватного підприємства "Охорона і захист", м. Харків, до Приватного акціонерного товариства "Промислово-страхова компанія", м. Харків, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Буревісник", м. Харків про стягнення 79362,50 грн. ВСТАНОВИВ: Позивач, Приватне підприємство "Охорона і захист" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Промислово-страхова компанія", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки, спричинені неналежним виконанням договору страхування відповідальності перед третіми особами від 30.09.2019 № 20109 у сумі 79362,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання Приватним акціонерним товариством "Промислово-страхова компанія" п. 5.6.3. укладеного з позивачем договору страхування відповідальності перед третіми особами від 30.09.2019 № 20109 щодо здійснення дій з виплати у встановлений строк страхового відшкодування позивач зазнав збитків у вигляді стягнутих з нього в межах виконавчого провадження з виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 922/1725/20 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Буревісник" 66040,00 грн. збитків за порушення договору про охорону за допомогою пульту централізованого спостереження від 01.03.2017 № 130/17/П, 2102,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 3153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, а також винагороди приватного виконавця у розмірі 10% від стягнутої вказаним судовим рішенням суми - 7129,50 грн. та витрат виконавчого провадження в сумі 938,00 грн. Рішенням господарського суду Харківській області від 20.08.2021 у справі № 922/2376/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Промислово-страхова компанія" на користь Приватного підприємства "Охорона і захист" - 79362,50 грн. збитків та 2270,00 грн. судового збору. В обґрунтування висновку про задоволення позову суд послався на те, що позивачем доведено у встановленому порядку наявність, а відповідачем не спростовано відсутність, повного складу цивільного правопорушення, який є підставою для відповідальності у вигляді стягнення спірної суми збитків Зокрема, суд зазначив, що матеріалами справи підтверджується те, що відповідачем неналежно виконане зобов`язання, передбачене п. 5.6.3 (п.п.5.6.3.1.-5.6.3.3) договору страхування відповідальності перед третіми особами від 30.09.2019 №20109, внаслідок чого з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Буревісник" в межах виконавчого провадження з виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 922/1725/20 стягнуто 66040,00 грн. збитків за порушення договору про охорону за допомогою пульту централізованого спостереження від 01.03.2017 № 130/17/П, 2102,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 3153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, а також винагороди приватного виконавця у розмірі 10% від стягнутої вказаним судовим рішенням суми - 7129,50 грн. та витрати виконавчого провадження в сумі 938,00 грн. Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Промислово-страхова компанія" подало на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить вказане рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі. Судові витрати просить покласти на позивача. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрема, на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача щодо встановлених постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 922/1725/20 преюдиціальних фактів стосовно протиправної поведінки позивача, яка полягала у неналежному виконанні зобов`язань за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Буревісник" договором про охорону за допомогою пульту централізованого спостереження від 01.03.2017 № 130/17/П , з яких вбачається факт подання позивачем відповідачу свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку за договором страхування відповідальності перед третіми особами від 30.09.2019 №20109, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування» є підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 922/2376/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Приватного акціонерного товариства "Промислово-страхова компанія", м. Харків (вх.№ 2841 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2021 у справі № 922/2376/21 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи. Позивач не скористався передбаченим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, зважаючи на таке. З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2019 між ПП "Охорона і захист" (Позивач) та приватним акціонерним товариством "Промислово-Страхова Компанія" (Відповідач) укладено договір страхування відповідальності перед третіми особами № 20109 (Договір страхування) (а.с. 11-16), предметом якого є страхування відповідальності Страхувальника стосовно об`єктів, які знаходяться під охоронним захистом у відповідності з Правилами Добровільного страхування відповідальності перед третіми особами. Згідно з п. 1 вищевказаного Договору, предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди майновим інтересам третіх осіб при здійсненні Страхувальником своєї професійної діяльності. Під професійною діяльністю Страхувальника (надалі - „професійна діяльність") розуміється професійна діяльність з охорони об`єктів, яка полягає в організації та практичному виконанні охорони об`єктів. Відповідно до п. 2.1. Договору страхування, страхова сума становить 1000000,00 грн. Згідно з п. 2.5. Договору страхування, ліміт відповідальності за одним страховим випадком становить до 200000,00 грн. Відповідно до п. 1.3. Договору страхування, вигодонабувачами згідно цього договору є фізичні та юридичні особи, які уклали зі Страхувальником з письмовій формі договори на проведення охорони об`єктів щодо діяльності господарюючого суб`єкта, та майновим інтересам яких була заподіяна шкода в результаті діяльності Страхувальника при здійсненні ним в період дії цього Договору своєї професійної діяльності згідно наданих ліцензій. Як правильно встановлено судом першої інстанції, Позивач-ПП "Охорона і захист" свої зобов`язання за договором виконував своєчасно та у повному обсязі, страхові платежі сплачувались у встановлені Договором строки ( п.2, п.5.3.1. Договору страхування). Водночас між Позивачем та ТОВ "ПФ "Буревісник" 01.03.2017 року укладено договір про охорону за допомогою пульта централізованого спостереження № 130/17/П (Договір охорони). Відповідно до п. 2.1. Договору охорони, за цим Договором Виконавець здійснює в інтересах Замовника спостереження за станом та технічне обслуговування охоронно-тривожної сигналізації, що встановлена на об`єктах Замовника, перелік та адреси яких зазначені у Дислокації (Додаток № 1). Відповідно до Додатку № 1 від 01.03.2017 року Дислокація об`єкту це кв. 144 по вулиці Старицького б. 13, в місті Харкові. Згідно з п. 4.1. Договору охорони, Виконавець зобов`язаний: здійснювати спостереження за станом сигналізації, встановленої па Об`єкті у визначений Договором період, у тому числі здійснювати припинення протиправних дій щодо Об`єктів охорони з дотриманням вимог ЗУ "Про охоронну діяльність", здійснювати заходи щодо затримання осіб, які посягають на Об`єкті, у т.ч. застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в особливих випадках (якщо інші заходи не привели до припинення посягання або до виконання особою законної вимоги). У разі виявлення ознак кримінального правопорушення здійснювати виклик правоохоронних органів, а до прибуття працівників правоохоронних органів вжити всіх можливих заходів для охорони місця події та збереження слідів кримінального правопорушення, виявлення очевидців та фіксації їхніх персональних даних. У разі надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації забезпечити негайне прибуття ГР для встановлення причин її спрацювання та здійснення дій, визначених цим Договором. Відповідно до п. 6.1.2. Договору, "Виконавець" несе повну майнову відповідальність за збереження майна, яке, знаходиться на об`єктах, обладнаних охоронною сигналізацією, що знаходяться під спостереженням та відшкодовує шкоду, завдану через неналежне виконання своїх зобов`язань, відповідно до норм чинного законодавства. Із обставин справи вбачається, що 03.04.2020 в 03:42:34 на ПЦС ПП "Охорона і захист" надійшов сигнал тривоги з охороняємого об`єкта (квартира за адресою: АДРЕСА_1 ). За місцем спрацювання сигналізації було направлено групу реагування. Наряд прибув через 3 хвилини. Обстеживши прилеглу територію, слідів проникнення до квартири не встановлено. О 3.54 год був здійснений телефонний дзвінок Курмаєву Р.Н. однак останній не взяв трубку. Потім був здійснений телефонний дзвінок ОСОБА_1 (оскільки вказана особа є альтернативним зв`язковим), який виїжджати на об`єкт відмовився. 03.04.2020 в 06:52:28 на ПЦС ПП "Охорона і захист" повторно надійшов сигнал тривоги з охороняємого об`єкта (квартира за адресою: АДРЕСА_1 ). За місцем спрацювання сигналізації було направлено групу реагування. Наряд прибув через 5 хвилин. Обстеживши прилеглу територію, слідів проникнення до квартири не встановлено. Про спрацювання сигналізації також було повідомлено Замовника. 03.04.2020 приблизно о 08:30 год. надійшло повідомлення від уповноваженої особи замовника про те, що на об`єкті відбулась крадіжка. 06.04.2020 Приватне підприємство "Охорона і захист" отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Буревісник" вимогу про відшкодування 66040,00 грн. збитків, завданих внаслідок неналежного виконання Позивачем своїх зобов`язань за договором про охорону за допомогою пульту централізованого спостереження від 01.03.2017 № 130/17/П . Копію вказаної претензії разом з додатками, заявою про виплату страхового відшкодування Позивач нарочно передав Відповідачу 08.04.2020 року відповідно до умов Договору страхування. Листом від 09.04.2020 Відповідач запитав у Позивача додаткові документи та пояснення щодо страхової події. Вказані пояснення разом із документами були надані листом від 22.04.2020 року. Листом №56 від 29.04.2020 Відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що Позивачем виконані зобов`язання за Договором №130/17/П про охорону за допомогою пульту централізованого спостереження від 01.03.2017, збитків Замовнику не завдано, а майно, яке було викрадене, не є об`єктом охорони. Відповідно до п. 5.4.7., 5.4.8. Договору страхування, після настання страхового випадку Страхувальник зобов`язаний: 5.4.7. Не визнавати частково або цілком вимоги, які пред`являються йому в зв`язку з страховим випадком, а також не приймати на себе будь-яких прямих або непрямих зобов`язань по врегулюванню таких вимог без згоди Страховика, в тому числі не підписувати будь-які документи, які тягнуть за собою матеріальну відповідальність Страхувальника, без згоди на те Страховика; 5.4.8. Утримуватись від будь-яких дій, які прямо можуть зашкодити інтересам Страховика. На виконання вищевказаних положень Договору позивач відмовив ТОВ "Приватна фірма "Буревісник" у задоволенні вимоги про відшкодування 66040,00 грн. збитків,завданих внаслідок неналежного виконання Позивачем своїх зобов`язань за договором про охорону за допомогою пульту централізованого спостереження від 01.03.2017 № 130/17/П . ТОВ "Приватна фірма "Буревісник" не погоджуючись із відмовою Позивача від відшкодування збитків звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ПП "Охорона і захист" про стягнення збитків в сумі 66040,00 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором про охорону за допомогою пульта централізованого спостереження від 01.03.2017 № 130/17/П . Про отримання позовної заяви ПП "Охорона і захист" належним чином повідомило ПРАТ "Промислово-страхова компанія". Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2020 у справі 922/1725/20 ПРАТ "Промислово-страхова компанія" залучено до участі у справі у якості третьої особи. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.09.2020 у справі 922/1725/20 у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ "Приватна фірма "Буревісник" подало на нього до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої постановою від 25.01.2021 у справі 922/1725/20 рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2020 у справі 922/1725/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено повністю та стягнуто з Приватного підприємства "Охорона і захист" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Буревісник" 66040,00 грн. збитків за договором № 130/17/П про охорону за допомогою пульту централізованого спостереження від 01.03.2017 та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3153 грн. В обгрунутвання висновку про задоволення позовних вимог у вказаній постанові зазначено,зокрема, те, що ПП "Охорона і захист" не було надано доказів належного інформування замовника про факт повторного спрацювання сигналізації, а тому виконавець не може бути звільнений від відповідальності на підставі п. 6.2.3 договору про охорону за допомогою пульта централізованого спостереження від 01.03.2017№ 130/17/П. Інші підстави для звільнення виконавця від відповідальності (п.п.6.2.1, 6.2.2 Договору) також відсутні. При цьому суд зазначив., що невиявлення ознак правопорушень на об`єкті та несповіщення про це правоохоронні органи згідно з умовами 4.1.1. договору про охорону за допомогою пульта централізованого спостереження від 01.03.2017№ 130/17/П свідчить про неналежне виконання ПП "Охорона і захист" зобов`язань, прийнятих на себе за умовами Договору та зазначив про доведеність наявності в діях останнього складу правопорушення, який є підставою для відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням Договору, а саме:шкоди та її розміру (66040,00 грн.), протиправної поведінки у вигляді неналежного виконання договірних зобов`язань, вини та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, оскільки у зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх обов`язків за договором останніми не було затримано осіб, причетних до проникнення на об`єкт охорони, чим не зупинено таке протиправне діяння. Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що під час розгляду вищезгаданої господарської справи № 922/1725/20 відповідач жодного разу не направив в судове засідання по справі свого представника, міркувань щодо позову та апеляційної скарги не надавав, тобто, фактично участі у розгляді справи не приймав. Так, після отримання виконавчого документу ТОВ "Приватна фірма "Буревісник" звернулося до приватного виконавця Шинделя В.А., яким 26.02.2021 відкрито виконавче провадження ВП №64653179 (а.с. 69-74). У позові позивачем наголошено про те, що після того, як ПП "Охорона і захист" дізналося про зміст постанови суду та факт відкриття виконавчого провадження, на адресу ПРАТ "Промислово-страхова компанія" було направлено повторну вимогу про сплату страхового відшкодування (а.с. 78-80). Вказану вимогу Відповідач отримав 04.03.2021 року, втім відповіді на вимогу не надав, страхове відшкодування не сплатив. В межах виконавчого провадження з ПП "Охорона і захист" було в примусовому порядку стягнуто 66040,00 грн. збитків, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2102,00 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3153,00 грн., винагороди приватного виконавця у розмірі 10% від суми - 7129,50 грн. та витрати виконавчого провадження у сумі 938,00 грн. Усього було стягнуто коштів на загальну суму 79362,50 грн. Про вказане свідчить належним чином засвідчена копія меморіального ордеру від 02.04.2021 на суму 79362,50 грн. (а.с. 77). Як зазначено вище, позовні вимоги у даній справі обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання Приватним акціонерним товариством "Промислово-страхова компанія" п. 5.6.3. укладеного з позивачем договору страхування відповідальності перед третіми особами від 30.09.2019 № 20109 щодо здійснення дій з виплати у встановлений строк страхового відшкодування, позивач зазнав збитків у вигляді стягнутих з нього в межах виконавчого провадження з виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 922/1725/20 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Буревісник" 66040,00 грн. збитків за порушення договору про охорону за допомогою пульту централізованого спостереження від 01.03.2017 № 130/17/П, 2102,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 3153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, а також винагороди приватного виконавця у розмірі 10% від стягнутої вказаним судовим рішенням суми - 7129,50 грн. та витрат виконавчого провадження в сумі 938,00 грн.Зазначені суми позивач просить стягнути з відповідача в якості збитків, завданих порушенням відповідачем зобов`язань за укладеним з позивачем договором страхування відповідальності перед третіми особами від 30.09.2019 № 20109, а саме в частині п.п.5.6.3.1.-5.6.3.3 Договору, згідно з умовами яких, після отримання заяви або повідомлення страхувальника про страховий випадок, страховик зобов`язаний з`ясувати обставини страхового випадку, визначити розмір своєї відповідальності та скласти страховий акт; зробити розрахунок суми страхового відшкодування; здійснити виплату страхового відшкодування в 20-денний термін (не враховуючи вихідних та святкових днів), з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, шляхом укладання акту про страхове відшкодування. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з наступних підстав. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ч. 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Частиною 2 цієї статті передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до ч. 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Таким чином, в розумінні чинного господарського законодавства збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. При цьому зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов`язань наступає об`єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання (неналежного виконання)зобов`язань. Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Виходячи з наведених норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, завданих порушенням договірного зобов`язання потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода та її розмір); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника. Неправомірною є поведінка(дії, бездіяльність), яка полягає у порушенні зобов`язання. Під збитками слід розуміти зменшення майнової сфери потерпілого у вартісному вираженні. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком протиправної поведінки заподіювача.При цьому причина (протиправна поведінка відповідача) повинна не тільки передувати збиткам (вибуттю майна із майнової сфери позивача), але й з необхідністю породжувати такий наслідок, тобто повинен бути не опосередкований, а безпосередній причинний зв''язок, при якому протиправна поведінка прямо (безпосередньо) породжує наслідок. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у вигляді відшкодування збитків. При цьому, враховуючи положення статей 13,74 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та положення статті 614 Цивільного кодексу України, яка встановлює презумпцію вини порушника зобов`язання, позивач повинен довести наявність протиправної поведінки, шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою, а відповідач- відсутність своєї вини у заподіянні збитків. Господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з матеріалів справи вбачається наявність всіх елементів цивільного правопорушення, які є підставою для стягнення з відповідача спірної суми збитків. Так, відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарськізобов`язання таорганізаційно-господарські зобов`язання. Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські договори. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексуУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Статтею 980 Цивільного кодексу України передбачено, що Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Частиною 2 статті 8 Закону України «Про страхування» визначено , що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Згідно зі статтею 9 Закону України «Про страхування» Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Відповідно до п. 4.1. Договору страхування, страховими випадками визнаються події: пред`явлення Страхувальнику третьою особою, яка зазнала шкоди, обґрунтованої майнової претензії або рішення суду за позовом третіх осіб на їх користь, з яким настає обов`язок Страхувальника відшкодувати збитки третій особі за невиконання Страхувальником своїх обов`язків згідно до договорів охорони між ним та клієнтом, якщо ці події відбулися в період дії договору страхування. У відповідності до положень п. 5.4 п.п. 5.4.4. та 5.4.6 Договору страхування, після пред`явлення обґрунтованої претензії, яка має ознаки страхової події, через кілька або не пізніше трьох робочих діб Страхувальник повинний повідомити письмово Страховика про всі вимоги, які пред`являються йому в зв`язку з страховим випадком і представити всі документи і відомості, які відносяться до таких претензій і позовів. При цьому, страхувальник зобов`язаний надати страховику, всю доступну страхувальнику інформацію та документацію, яка дозволить страховику зробити висновок щодо причин та наслідків страхового випадку, про характер та розмір заподіяної шкоди. Як правомірно встановлено господарським судом першої інстанції, Позивач у строки, передбачені Договором страхування повідомив Відповідача про настання страхової події-пред`явлення йому обґрунтованої майнової претензії, обгрунтованість якої підтверджена постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 922/1725/20, надав відповідачу всю наявну в нього інформацію щодо страхової події, сприяв Відповідачу у захисті його інтересів, своєчасно повідомляв про зміну обставин, пов`язаних із страховою подією. Тобто, свої обов`язки за договором страхування Позивач виконав у повному обсязі. Відповідно до ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов`язаний: 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; 3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Відповідно до умов п.п.5.6.3.1.-5.6.3.3 Договору страхування, після отримання заяви або повідомлення Страхувальника про страховий випадок, Страховик зобов`язаний з`ясувати обставини страхового випадку, визначити розмір своєї відповідальності та скласти страховий акт; зробити розрахунок суми страхового відшкодування; здійснити виплату страхового відшкодування в 20-денний термін (не враховуючи вихідних та святкових днів), з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, шляхом укладання акту про страхове відшкодування. Страховиком -відповідачем вказані дії виконані не були. За таких обставин, позивачем правомірно в позовній заяві вказано про неналежне виконання Відповідачем умов п. 5.6.3 (п.п.5.6.3.1.-5.6.3.3) договору страхування відповідальності перед третіми особами №20109 від 30.09.2019. Невиконання відповідачем зазначених зобов`язань призвело до стягнення з позивача в межах виконавчого провадження з виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 922/1725/20 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Буревісник" 66040,00 грн. збитків за порушення договору про охорону за допомогою пульту централізованого спостереження від 01.03.2017 № 130/17/П, 2102,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 3153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, а також винагороди приватного виконавця у розмірі 10% від стягнутої вказаним судовим рішенням суми - 7129,50 грн. та витрат виконавчого провадження в сумі 938,00 грн., оскільки за умови виконання відповідачем вказаних договірних обов`язків у встановлений Договором страхування строк вигодонабувач за цим Договором - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна фірма "Буревісник" отримав би Страхове відшкодування, у зв`язку з чим і не мав би підстав для стягнення зазначеної суми збитків з позивача в судовому порядку, й відповідно не відбулося б і стягнення з позивача сум судового збору та винагороди виконавця, які він заявив у складі спірної суми збитків. Відповідач не довів відсутність своєї вини у порушенні зазначених договірних зобов`язань Разом з тим, відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, стверджує, що відповідно до п. 3.8.6. Правил страхування, що встановлюються страховиком самостійно згідно вимог Закону України "Про страхування", не вважаються страховим випадком, якщо інше не передбачено договором страхування, події що пов`язані з протиправними діями Страхувальника або третьої особи. За твердженням відповідача, виходячи з встановлених постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 922/1725/20 обставин, доведеним є факт подання Позивачем свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку, зазначених ним у письмових поясненнях від 22.04.2020, де Позивач зазначив про те, що після спрацювання сигналізації о 06:52.28 03.04.2020 він повідомив замовника про спрацювання сигналізації факт повторного повідомлення замовника про спрацювання сигналізації. Відповідач вважає, що Позивач свідомо надав Страховику неправдиві відомості про факт настання страхового випадку з метою отримання страхового відшкодування. Господарський суд першої інстанції правомірно відхилив зазначені доводи, з огляду на наступне. Згідно зі ст. 991 Цивільного кодексу України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

3. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про страхування", підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Пунктом 5.6 Договору страхування встановлено вичерпний перелік обставин, внаслідок яких Відповідач звільняється від сплати страхового відшкодування, а саме: - навмисних дій Страхувальника, направлених на настання страхового випадку; - якщо Страхувальник покрив нанесені збитки третім особам, знаючи, що збиток не підлягає відшкодуванню; - громадянських хвилювань, страйків, заколоту, локаутів, бунту, путчу, введення надзвичайного або особливого стану, державного перевороту, змови, повстання, революції; - ядерного вибуху, впливу радіації або радіоактивного забруднення; - всякого роду військових дій або військових заходів та їх наслідків, якщо інше не передбачено договором страхування; - конфіскації, націоналізації та інших подібних заходів політичного характеру, здійснених за наказом військової або цивільної влади. - несвоєчасного повідомлення Страхувальником Страховику про настання страхового випадку без поважних на то причин, або складання перешкод Страховику в розслідуванні обставин настання страхових подій. - подій, які настали до укладання договору страхування; - надання Страховику заздалегідь неправдивих даних про об`єкт страхування та умови здійснення договірних послуг Страхувальником; - якщо Страхувальник укладає договірні відносини з клієнтам на умовах, що заздалегідь не можуть бути виконані. Як правильно встановлено судом першої інстанції, у даному випадку доказів наявності вище перелічених обставин відповідачем до суду не надано та у матеріалах справи такі відсутні. Як зазначено вище, п.4.1 Договору страхування відповідальності перед третіми особами № 20109 від 30.09.2019 передабчено, що страховими випадками за цим Договором визнаються події: пред`явлення Страхувальнику третьою особою, яка зазнала шкоди, обґрунтованої майнової претензії або рішення суду за позовом третіх осіб на їх користь, з яким настає обов`язок Страхувальника відшкодувати збитки третій особі за невиконання Страхувальником своїх обов`язків згідно до договорів охорони між ним та клієнтом, якщо ці події відбулися в період дії договору страхування. Матеріалами справи підтверджено, що в заяві про виплату страхового відшкодування Позивач надав вичерпну та достовірну інформацію про факт настання страхового випадку, а саме про пред`явлення до нього претензії яка має ознаки страхової події-претензії ТОВ «ПФ «Буревісник» про відшкодування збитків в сумі 66040 грн., завданих неналежним виконанням договору про охорону за допомогою пульта централізованого спостереження від 01.03.2017 № 130/17/П, обгрунтованість якої в подальшому підтверджена постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 922/1725/20, надав копію вказаної претензії та доданих до неї документів, а також надав усю наявну у нього інформацію щодо обставин, які передували настанню страхової події. При цьому, суд правомірно відхилив посилання Відповідача на постанову Східного апеляційного господарського суду у справі №922/1725/20 від 25.01.2021 як необгрунтовані, оскільки відповідно до вказаної постанови ПП "Охорона і захист" в рамках розгляду зазначеної справи не було надано доказів належного інформування замовника про факт повторного спрацювання сигналізації. Втім, ненадання в межах певного судового провадження належних та допустимих доказів події не свідчить про встановлення судовим рішенням відсутності самої події. Факт телефонної розмови між оператором ПЦС та представником замовника 03.04.2020 року о 07:00 год. не заперечується самим Замовником та, зокрема замовник сам про це зазначає у своїй позовній заяві (а.с. 47-51). Щодо доводів відповідача про настання страхової події внаслідок протиправної поведінки Позивача, що у свою чергу звільняє відповідача від виконання своїх зобов`язань за договором на підставі п. 3.8.6. Правил добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачене пунктами 12-14 статті 6 Закону України "Про страхування"), відповідно до якого не вважаються страховим випадком, якщо інше не передбачено договором страхування, події, що пов`язані з противоправними діями Страхувальника або третьої особи, слід зазначити наступне. Відповідно до постанови Східного апеляційного господарського суду у справі №922/1725/20 від 25.01.2021 протиправна поведінка відповідача полягала в неналежному виконанні відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору про охорону за допомогою пульта централізованого спостереження від 01.03.2017 № 130/17/П. Пунктом 3.8.6. Правил добровільного страхування відповідальності перед третіми особами(іншої, ніж передбачене пунктами 12-14 статті 6 Закону України "Про страхування"), які є невід`ємною частиною Договору страхування передбачено, що не вважаються страховим випадком,якщо інше не передбачено договором, події, що пов`язані з протиправними дями Страхувальника або третьої особи. Разом з тим, положеннями п.4.1 договору страхування відповідальності перед третіми особами від 30.09.2019№ 20109, страховими випадками за цим Договором визнаються події: пред`явлення Страхувальнику третьою особою, яка зазнала шкоди, обґрунтованої майнової претензії або рішення суду за позовом третіх осіб на їх користь, з яким настає обов`язок Страхувальника відшкодувати збитки третій особі за невиконання Страхувальником своїх обов`язків згідно з договорами охорони між ним та клієнтом, якщо ці події відбулися в період дії договору страхування. З наведеного пункту Договору вбачається, що страховими випадками за цим Договором сторони узгодили події, що пов`язані саме з протиправними діями Страхувальника, оскільки невиконання Страхувальником своїх обов`язків за договорами охорони між ним та клієнтом є порушенням зобов`язань(ст. 610 ЦК України), й відповідно, протиправною поведінкою, яка є одним з елементів складу цивільного правопорушення, як підстави для притягнення до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків, майнові інтереси позивача з відшкодування яких і є предметом Договору страхування. Крім цього, статтею 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства визначено,зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, на яких згідно з ч. 3 статті 509 Цивільного кодексу України має грунтуватись зобов`язання, а тому відсилка у Договорі страхування до положень пункту 3.8.6. Правил, з урахуванням зазначених засад, не може трактуватись таким чином, що передбачені договором страхові випадки відноситься до подій, пов`язаних з тими протиправними діями Страхувальника, які не вважаються страховими випадками за вказаним пунктом Правил,оскільки протилежне свідчило б про домовленість сторін щодо визначення одних і тих самих подій одночасно страховими випадками та подіями, які до таких випадків не відносяться. З наведенного вбачається безпідставність доводів скаржника щодо ненадання судом першої інстанції належної оцінки його доводам щодо наявності підстав для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування. Отже, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга-без задоволення. Витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись статтями 129, статтею 269, пунктом 1 статті 275, статтею 276, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача -Приватного акціонерного товариства "Промислово-страхова компанія" залишити без задоволення. Рішення господарського суду Харківській області від 20.08.2021 у справі № 922/2376/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя І.В. Тарасова Суддя О.А. Пуль Суддя В.О. Фоміна