Постанова 4811 № 442/5375/19

Справа № 442/5375/19 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І. Провадження № 22-ц/811/2356/21 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М. Категорія:68 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Копняк С.М., суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В., секретар - Юзефович Ю.І., з участю представника апелянта адвоката Попів-Кішко Р.Й., представника відповідача адвоката Вілінської Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Попів-Кішко Роксолани Йосипівни на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 червня 2021 року, постановлену в складі головуючого судді Гарасимків Л.І., у справі за заявою ОСОБА_2 про поворот виконання рішення суду, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_2 звернувся в Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області із заявою про поворот виконання рішення суду. Заява мотивована тим, що 20.05.2020 року Дрогобицьким міськрайонний судом Львівської області ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Попів-Кішко Роксолана Йосипівна, до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, задоволено частково. Визнано Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 (одну четверту) частину квартири АДРЕСА_1 . В решті позовних вимог відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 08.02.2021року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.05.2020 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про розподіл майна подруджжя. Оскільки апеляційним судом не вирішувалось питання щодо скасування реєстрації права власності за ОСОБА_1 , відтак просив суд в порядку повороту виконання рішення суду, зобов`язати органи державної реєстрації у Львівській області скасувати запис про реєстрацію права спільної часткової власності за ОСОБА_1 на 1/4 ( одну четверту) частину кварти АДРЕСА_1 - номер запису про право в державному реєстрі прав - 37279596, дата державної реєстрації 09.07.2020 та відновити право власності ОСОБА_2 на 1/2 ( одну другу ) частину кварти АДРЕСА_1 , визначивши об"єкт майна його власністю на підставі договору купівлі-продажу від 24.08.2011 року. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 червня 2021 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Допущено поворот виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 травня 2020року у справі № 442/5375/19, провадження №2/442/139/2020 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Попів-Кішко Роксолана Йосипівна, до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя. Зобов`язано органи державної реєстрації у Львівській області скасувати запис про реєстрацію права спільної часткової власності за ОСОБА_1 на 1/4 (одну четверту) частину кварти АДРЕСА_1 - номер запису про право в державному реєстрі прав - 37279596, дата державної реєстрації 09.07.2020 та відновити право власності ОСОБА_2 на 1/2 (одну другу) частину кварти АДРЕСА_1 , визначивши об`єкт майна його власністю на підставі договору купівлі - продажу від 24.08.2011 року. Ухвалу суду оскаржила представник ОСОБА_1 - адвокат Попів-Кішко Роксолана Йосипівна. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки рішення суду на підставі якого здійснено державну реєстрацію прав власності за позивачем скасовано, державна реєстрація такого права власності підлягає скасуванню в силу вимог закону. Оскільки підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру було рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 травня 2020 року, яке скасовано, правова підстава для реєстрації за позивачкою права власності на спірне нерухоме майно відпала. Враховуючи, що внесення запису про скасування державної реєстрації прав здійснюється у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав, тобто на підставі рішення суду, саме по собі рішення апеляційного суду та його пред`явлення державному реєстратору є підставою для вчинення ним дій щодо скасування державної реєстрації прав. В матеріалах справи відсутні дані про те, що заявник ОСОБА_2 звертався з вимогою до державного реєстратора про вчинення відповідних дій, та про те, що у вчиненні таких йому відмовлено. Просить ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 червня 2021 року скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поворот виконання рішення суду відмовити. В жовтні 2021 року ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що апеляційна скарга є безпідставною, необґрунтованою, покликання на те, що саме по собі рішення апеляційного суду у даній справі, та його пред`явлення держреєстратору є підставою для вчинення ним дій щодо скасування державної реєстрації прав, є неспроможними, так як не ґрунтуються на законі, відтак не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також вимог заяви про поворот виконання рішення суду, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 травня 2020 року позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Попів-Кішко Роксолана Йосипівна до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, задоволено частково. Визнано Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 (одну четверту) частину квартири АДРЕСА_1 . В решті позовних вимог відмовлено. На підставі даного рішення ОСОБА_1 оформила право власності на вказане вище майно та здійснила державну реєстрацію таких прав, що підтверджується витягом з ДРРПНМ про реєстрацію права власності, сформованим 13 липня 2020 року. Постановою Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 травня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про розподіл майна подружжя. Як убачається з матеріалів справи, під час прийняття постанови судом апеляційної інстанції питання про поворот виконання рішення суду першої інстанції, не вирішувалось. Відповідно до частини першої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. За змістом частин першої-третьої статті 444 ЦПК України поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 указаного Закону). Оскільки на виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 травня 2020 року за ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію речових прав на ј частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , однак таке рішення скасовано апеляційним судом з ухваленням нового про відмову в задоволенні її позову, правильним є висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про поворот виконання вказаного рішення суду першої інстанції. Однак, при обранні способу повороту виконання рішення суду, місцевим судом не враховано положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, яка діє на час вирішення цього процесуального питання. Відповідно до статті 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. У частині другій статті 26 Закону (у редакції, чинній до 16 січня 2020 року, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується. Однак згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону викладено у новій редакції. Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення судом апеляційної інстанції оскарженої постанови у справі), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Викладене свідчить, що з 16 січня 2020 року, тобто на час ухвалення судових рішень у даній справі, так і на час постановлення оскаржуваної ухвали, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачав, тому суд першої інстанції помилково констатував про необхідність скасування запису про державну реєстрацію, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати відповідачеві відновлення порушеного права, а отже неспроможний надати особі ефективний захист її прав. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у справі наявні підстави для повороту виконання рішення суду першої інстанції, однак такий поворот слід здійснити у спосіб, передбачений Законом, а саме шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за позивачкою на спірну частку в квартирі. Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За приписами частини другої статті 376 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до невірного вирішення питання про поворот виконання рішення суду, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з постановленням нової про часткове задоволення заяви ОСОБА_2 . Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попів-Кішко Роксолани Йосипівни задовольнити частково. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 червня 2021 року скасувати, та постановити нову, якою заяву ОСОБА_2 про поворот виконання рішення суду задовольнити частково. В поряду повороту виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 травня 2020року скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із відкриттям розділу, індексний номер 53085569 від 13.07.2020 року, державного реєстратора Яніва Романа Петровича (Підбузька селищна рада Дрогобицького району, Львівської області) про державну реєстрацію за ОСОБА_1 ј частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності /довірчої власності: 37279596, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2120900546106. У задоволенні решти вимог заяви - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 12 листопада 2021 року. Головуючий С.М. Копняк Судді: С.М. Бойко А.В. Ніткевич