Постанова Донецький апеляційний суд № 265/1896/21

22-ц/804/2013/21 265/1896/21 Головуючий в І інстанції Козлов Д. О. Єдиний унікальний номер 265/1896/21 Номер провадження 22-ц/804/2013/20 Доповідач: Барков В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 року м. Маріуполь Донецький апеляційний суд в складі: головуючого судді Баркова В. М., суддів Биліни Т. І., Лопатіної М. Ю., секретар Вороніна М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Маріуполі апеляційні скарги заінтересованих осіб приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ТАС», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 березня 2021 року у цивільній справі за заявою адвоката Пітецького Віталія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи у певний час, заінтересована особа: Лівобережний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків), ВСТАНОВИВ: В березні 2021 року із заявою до суду першої інстанції звернувся адвокат Пітецький В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якій просив встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьку в віці 40 років. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_1 є братом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк, причина смерті - набряк головного мозку, закрита черепно-мозкова травма, крововилив під оболонкою головного мозку. Оскільки факт смерті відбувся на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а будь-який акт, виданий таким органом, не породжує правових наслідків, заявник не може отримати свідоцтво про смерть брата, яке видано державним органом України, просив встановити факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово непідконтрольній території України. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 березня 2021 року заяву адвоката Пітецького В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи у певний час задоволено. Встановлено факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Донецьк, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 40 років; місце смерті - місто Донецьк; причина смерті - набряк головного мозку, закрита черепно-мозкова травма, крововилив під оболонкою головного мозку. Зобов`язано Лівобережний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зареєструвати смерть ОСОБА_2 на підставі даного рішення. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулась заінтересована особа приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ТАС» (далі - АТ «СК «ТАС») в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість зазначеного рішення, на грубе порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухвалені, просила рішення від 25 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційної скарги голова правління АТ «СК «ТАС» ОСОБА_3 зазначає, що 02 червня 2021 року від адвоката Гостевої К. М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на адресу товариства надійшла заява на здійснення страхової виплати у розмірі 2 000 000 грн. за Договором страхування життя, який був укладений між ОСОБА_2 та АТ «СК «ТАС» 19 грудня 2020 року. Зауважує, що суд ухвалив рішення за відсутності належних та допустимих доказів смерті ОСОБА_2 на території м. Донецька у певний час. Крім того, не вважає, що було підтверджено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вважає, що документ, на підставі якого було ухвалене оскаржуване рішення виданий з порушенням Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма 106/о), а саме документ виданий неуповноваженою на це особою. Також не погодилась з рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 березня 2021 року заінтересована особа приватне акціонерне товариство СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПЗУ Україна СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ» (ПрАТ СК «ПЗУ Україна СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ») яка в своїй апеляційній скарзі посилалася на те, що судом першої інстанції ухвалене оскаржуване рішення з порушенням норм чинного законодавства, оскільки не надано належної правової оцінки обставинам по справі та наданим заявником доказам. Зокрема зазначає, що між ПрАТ СК «ПЗУ Україна СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ» та ОСОБА_2 17 грудня 2020 року було укладено договір добровільного страхування життя № 100.8005342. 01 червня 2021 року від адвоката Гостевої К. М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на адресу товариства надійшла заява на здійснення страхової виплати у розмірі 450 000 грн. Враховуючи те, що страхова компанія участі у розгляді заяви ОСОБА_1 не приймала та з урахуванням відсутності належних та допустимих доказів смерті ОСОБА_2 , представник товариства вважає рішення незаконним. З апеляційною скаргою в серпні 2021 року в інтересах заінтересованої особи приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (далі - АТ «СК «АРКС») звернувся адвокат Шишлов О. Є. в якій, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та на ненадання належної правової оцінки доказам, наданим заявником, просив рішення від 25 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зазначене рішення порушує права АТ «СК «АРКС», оскільки про існування заяви ОСОБА_1 про визнання факту смерті ОСОБА_2 страховій компанії не було відомо. Враховуючи той факт, що 01 лютого 2021 року між ОСОБА_2 та АТ «СК «АРКС» було укладено договір страхування життя та звернення адвоката ОСОБА_1 із заявою про здійснення страхової виплати у разі смерті ОСОБА_2 на суму 250 000 грн., рішення суду від 25 березня 2021 року прямо впливає на захист прав страхової компанії. Крім того вважає, що судом не належним чином досліджено наявні в матеріалах справи докази та надано невірну правову оцінку усім обставинам справи. Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного повідомлення (т. 2 а.с. 23), тому суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України розглянув справу без його участі Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ТАС» Бобровник Т. В., приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» адвоката Авраменка Д. О. та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» адвоката Шишлова О. Є., які просили апеляційні скарги задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, рішення суду скасувати та заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інші. Судом встановлено, що за паспортними даними ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Донецьк (т.1, а.с.5) З копії лікарського свідоцтва про смерть № 48 від 17 березня 201 року, яке видано установою, розташованою на території, що входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р. вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; причина смерті - набряк головного мозку, закрита черепно-мозкова травма, крововилив під оболонкою головного мозку (т.1, а.с.8). Зі свідоцтва про народження ОСОБА_1 від 10 червня 1994 року за НОМЕР_1 та свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 26 листопада 1980 року НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є двоюрідними братами (т.1, а.с.11-12). Частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою. Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом Міністерством охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №

545. Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-який акт (рішення, документ), видані органами та/або особами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, є недійним і не створює правових наслідків У той же час відповідно до статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» передбачено, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи. Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо смерті людини, з метою захисту прав громадян України, ніяким чином не легітимізує таку владу. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави. У відповідності до статті 5 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» для забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях органи державної влади та їх посадові особи, діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України вживають заходів для захисту прав і свобод цивільного населення. Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частина перша статті 315 ЦПК України). Для розгляду заяв про встановлення фактів народження або смерті на тимчасово окупованій території України законодавством визначено спеціальний порядок, урегульований статтею 317 ЦПК України. Частиною першою статті 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Встановлення факту народження або смерті особи має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням документів, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України. Разом з тим, ч. 6 ст. 294 ЦПК України передбачено, що у разі, коли під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянти посилалися на те, що померлим ОСОБА_2 були укладені договори добровільного страхування на випадок його смерті вигодонабувачем за якими є заявник ОСОБА_1 та на підтвердження цього надали копії відповідних договорів (т. 1 а.с. 51-54, 99-103, 144-147). Отже, враховуючи встановлені апеляційним судом обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що між заявником та приватними акціонерними товариствами «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ТАС», «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» та «Страхова компанія «АРКС» виник спір про право на отримання страхової виплати, який має вирішуватися в порядку позовного провадження. Враховуючи викладене, рішення суду, відповідно до положень ч. 6 ст. 294 ЦПК необхідно скасувати повністю, а заяву про встановлення факту смерті особи залишити без розгляду. Керуючись ст. 315, 374, 367, 377, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ТАС», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - задовольнити частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 березня 2021 року - скасувати. Заяву адвоката Пітецького Віталія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті особи у певний час - залишити без розгляду, роз`яснивши право на звернення до суду в порядку позовного провадження. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 15 листопада 2021 року. Судді В. М. Барков Т. І. Биліна М. Ю. Лопатіна