Постанова Миколаївський апеляційний суд № 473/3501/21

15.11.21 33/812/352/21 Миколаївський апеляційний суд Справа № 33/812/352/21 Головуючий суду І інстанції Категорія: ч. 3 ст. 41 КУпАП суддя Домарєва Н.В. Суддя апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2021 року м. Миколаїв Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В., за участю секретаря Сімірзіної П.М., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисник Лукіянчин П.П. розглянула апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2021 року якою ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, мешкає в АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8 500 грн. За постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № МК3735/304/АВ/П/ПТ від 09.09.2021 р., інспектором праці управління Держпраці у Миколаївській області Добровольською І.О., під час проведення з 02.09.2021 р. по 09.09.2021 р. інспекційного відвідування ТОВ «Дінар» за адресою: вул. Київська № 182 в м. Вознесенську Миколаївської області, виявлено порушення законодавства про працю виконуючою обов`язки директора ТОВ «Дінар» ОСОБА_1 , а саме встановлено порушення останньою вимог ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» № 413 від 17.06.2015 р. В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. На думку апелянта, при дослідженні доказів суддя не взяв до уваги її пояснення щодо часу, місця, способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, та безпосередньої її ролі в їх настанні, а також пояснення ОСОБА_2 , які підтверджені копією договору оренди обладнання заправки, копією трудової книжки ОСОБА_2 та довідкою. Окрім наведеного, відзначає, що протокол на місці не складався, а наданий інспектором Управління держпраці лише через 7 днів 09.09.2021 р. Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та її захисника, на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить наступного. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи. За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні. До таких даних відносять: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також інші документи. Диспозицією ч. 3 ст. 41 КУпАП передбачено відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» № 413 від 17.06.2015 р., повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами. Під час розгляду справи в місцевому суді та під час апеляційного перегляду ОСОБА_1 заперечувала наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП. В той же час, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення № МК3735/304/АВ/П/ПТ від 09.09.2021 р., копіями акту № МК3735/304/АВ від 09.09.2021 р., наказу № 1 від 04.01.2021 р., виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також фотознімками, наявними в матеріалах провадження. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № МК3735/304/АВ/П/ПТ від 09.09.2021 р., інспектором праці управління Держпраці у Миколаївській області Добровольською І.О., під час проведення з 02.09.2021 р. по 09.09.2021 р. інспекційного відвідування ТОВ «Дінар» за адресою: вул. Київська № 182 в м. Вознесенську Миколаївської області, виявлено порушення законодавства про працю виконуючою обов`язки директора ТОВ «Дінар» ОСОБА_1 , а саме встановлено порушення останньою вимог ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» № 413 від 17.06.2015 р. За змістом акту № МК 3735/304/АВ від 09.09.2021 р., в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці ТОВ «Дінар», на території автомобільної газонаповнювальної компресорної станції зафіксовано факт перебування однієї особи, яка назвалась ОСОБА_2 . ОСОБА_2 обслуговував транспортні засоби, які купували пальне у товариства, що зафіксовано засобами фототехніки. Від надання письмових пояснень ОСОБА_2 відмовився, але усно пояснив, що не перебуває у трудових правовідносинах чи у будь-яких інших договірних відносинах з ТОВ «Дінар», а лише допомагає здійснювати заправку транспортних засобів, які прибувають до товариства з метою придбання пального. У присутності інспектора праці ОСОБА_2 продовжував обслуговувати транспортні засоби, які прибували на територію ТОВ «Дінар». В.о. директора ТОВ «Дінар» ОСОБА_1 від надання письмових чи усних пояснень щодо виконання ОСОБА_2 роботи на користь товариства відмовилась. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, робота фізичної особи ОСОБА_2 виконувалась для здійснення основного виду діяльності ТОВ «Дінар» роздрібна торгівля пальним. Документів, які підтверджують оформлення трудових чи будь-яких інших договірних відносини з ОСОБА_2 в ході інспекційного відвідування інспектору праці не надано. Таким чином, ОСОБА_2 фактично був допущений до роботи ТОВ «Дінар» без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Вказані обставини підтверджуються фотознімками, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що ОСОБА_2 , будучи одягненим у спецодяг, здійснює обслуговування транспортних засобів на автомобільній газонаповнювальній компресорній станції. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Дінар» є роздрібна торгівля пальним (основний). Згідно з наказом ТОВ «Дінар» № 1 від 04.01.2021 р. ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючої обов`язки директора. Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, яке виразилося у фактичному допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених в них обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає. Натомість, твердження апелянта про перебування у стані крайньої необхідності є непереконливими і такими, що направлені на уникнення відповідальності за скоєне, оскільки ремонт обладнання автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, у разі його проведення, на чому наголошується апелянтом, не пов`язаний із суттю вчиненого правопорушення, на відміну від подальшого допуску ОСОБА_2 до роботи (заправки транспортних засобів) без оформлення трудового договору вже після усунення відповідних несправностей. Отже, вказаний висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Складання протоколу про адміністративне правопорушення саме 09.09.2021 р. не свідчить про порушення ст. 254 КУпАП, якою передбачено складання протоколу з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, тобто коли у посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність чи відсутність в діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій. В той же час, направлення копії протоколу поштою в цілому не суперечить вимогам КУпАП, адже, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до відповідальності, не була присутня, то за відсутності законодавчо визначених механізмів, які б забезпечували можливість вручення примірнику протоколу такій особі в іншій спосіб, найбільш сприятливим, для забезпечення можливості ознайомлення особи з його змістом, є направлення його поштою, що в даному випадку і було здійснено інспектором праці Управління Держпраці у Миколаївській області. При цьому, ОСОБА_1 в повному обсязі отримала можливість реалізувати надані їй права, передбачені ст. 268 КУпАП, подавши апеляційну скаргу на судове рішення, проте будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, під час апеляційного розгляду стороною захисту не надано. Істотних порушень суддею місцевого суду норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі норм КУпАП, які б були безумовною підставою для скасування постанови судді місцевого суду, при апеляційному перегляді не встановлено. Отже, з урахуванням наведеного, рішення судді є законним, обґрунтованим та належним чином мотивованим, і підстав для зміни або скасування постанови судді, як того просить апелянт, не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2021 року якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8 500 грн., залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.В. Чебанова-Губарєва