Ухвала КАС ВС № 320/4092/19

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 15 листопада 2021 року м. Київ справа №320/4092/19 провадження №К/9901/34638/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №320/4092/19 за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та скасування рішень, у с т а н о в и в: ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області, у якому просив: - визнати протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, що виявились у порушенні порядку проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю щодо дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, оформленого актом №24062019/2 від 24.06.2019; - визнати протиправним та скасувати Припис № С-2406/2 від 24.06.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт; - визнати протиправним та скасувати наказ № 126 від 25.06.2019 про скасування реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Зблокований житловий будинок», КС061191351243 від 15.05.2019; - зобов`язати Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області поновити реєстрацію Повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС061191351243 від 15.05.2019; - визнати протиправним та скасувати наказ №127 від 02.07.2019 Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області про скасування будівельного паспорту №123 від 16.04.2019 на будівництво зблокованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 наданий ОСОБА_2 . Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого: - визнано протиправним та скасовано Припис № С-2406/2 від 24 червня 2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, що винесений Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області; - визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області № 126 від 25 червня 2019 року про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт; - зобов`язано Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області поновити реєстрацію Повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС061191351243 від 15 травня 2019 року; - визнано протиправним та скасовано наказ Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області № 127 від 02 липня 2019 року про скасування будівельного паспорту №123 від 16 квітня 2019 року; - у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури - задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 - скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та скасування рішень - відмовлено повністю. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 320/4092/19 за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, Відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та скасування рішень. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції у справі № 320/4092/19. Ухвалою Верховного Суду від 06.10.2021 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржниці строк на усунення недоліку касаційної скарги, а саме: - подати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення. 22.10.2021 від ОСОБА_1 надійшло клопотання із відповідними обґрунтуваннями, які вказують на поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції. Отже, недоліки касаційної скарги усунуто у встановлений Судом строк. Відповідно до ч. 1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Водночас ч. 2 ст. 329 КАС України передбачає, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. ОСОБА_1 пропустила строк на касаційне оскарження, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 03.03.2021 (повний текст постанови складено 04.03.2021), а касаційна скарга подана 16.09.2021 безпосередньо до суду касаційної інстанції. Своєю чергою у тексті касаційної скарги та клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, яке було подане до Верховного Суду на виконання вимог ухвали від 06.10.2021, заявниця зазначає, що участі у справі в суді апеляційної інстанції не приймала, касаційна скарга у цій справі подається нею без жодних безпідставних зволікань після того, як їй стало відомо безпосередньо від ОСОБА_2 про те, що оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні його позову та про те, що ухвалою Верховного Суду від 25.06.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою. За таких обставин та беручи до уваги наведені в клопотанні обґрунтування, Верховний Суд визнає поважними причини пропуску заявницею строку на касаційне оскарження та вважає за можливе поновити ОСОБА_1 відповідний процесуальний строк. Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Положення пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Колегією суддів встановлено те, що касаційну скаргу в даній справі подано суб`єктом, який не є учасником справи, судове рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою скаржника не переглядалося в апеляційному порядку, однак ОСОБА_1 вважає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 320/4092/19 вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Відповідно до частини 6 статті 328 КАС України, особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи. На обґрунтування своєї позиції скаржницею зазначено наступне: «У випадку, якщо залишатиметься в силі оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в цій справі, то залишатимуться примарними і будь-які сподівання ОСОБА_1 на повне поновлення її порушених прав та законних інтересів, навіть, у випадку задоволення її касаційної скарги у справі № 320/3739/19. Адже, продовження будівництва ОСОБА_1 свого індивідуального житлового будинку, саме в якості зблокованого з сусіднім індивідуальним житловим будинком ОСОБА_2 залишатиметься неможливим. Таке становище, серед іншого, об`єктивно спричинятиме збільшення фінансових витрат на облаштування зміцненої та додатково утепленої зовнішньої стіни, яка повинна була бути спільною, на прокладення виключно за свій рахунок інженерних комунікацій, а в подальшому підвищення фінансових витрат вимагатиме утримання будинку, особливо, опалення зі збільшеними тепловими втратами через зовнішні стіни будинку». Приписи частини четвертої статті 328 КАС України встановлюють, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Колегією суддів встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України. Відповідно до частини 5 статті 328 КАС України, одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з`ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Скаржниця, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також наявні підстави касаційного оскарження, наведені у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Одночасно заявниця наводить й інші факти неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначені аргументи потребують перевірки, яку не можна виконати на стадії відкриття провадження у справі. Колегія суддів зазначає про те, що оцінка доводам ОСОБА_1 щодо наявності в останньої порушених прав та інтересів, внаслідок прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом оскаржуваної постанови, буде надана Судом після відкриття провадження у даній справі. За вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Аналіз наведених вище аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв`язку з висвітленими в оскаржуваному судовому рішенні обставинами справи вказує на наявність у цій ситуації підстав для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Керуючись положеннями пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 320/4092/19.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №320/4092/19.

3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб