Постанова 4857 № 300/510/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 300/510/21 пров. № А/857/13785/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Матковської З.М. при секретарі судового засідання Пославському Д.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року (суддя Чуприна О.В., ухвалене в м.Івано-Франківськ) у справі № 300/510/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA209250/2020/00338 від 04.09.2020 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/100084/1 від 04.09.2020, - В С Т А Н О В И В: 16.02.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA209250/2020/00338 від 04.09.2020 і рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/100084/1 від 04.09.2020. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Державної митної служби України №UA209250/2020/00338. Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів Галицької митниці Державної митної служби України №UA209000/2020/100084/1 від 04.09.2020. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що під час митного оформлення ТЗ позивачем не був представлений повний перелік документів, який визначений статтею 53 Митного кодексу України, в тому числі належні докази сплати коштів (чек) чи їх внесення через фінансову установу за автомобіль згідно заявленої митної вартості. Зокрема, в акті огляду товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу у графі "наявні пошкодження" внесено запис: "Наявні ознаки того, що автомобіль потрапив у ДТП внаслідок чого пошкоджено передню частину автомобіля (передні фари, передній бампер, капот, три радіатори, лобове скло, в салоні спрацьовані подушки безпеки, передні крила, ліва передня дверка". В той же час, в звіті про оцінку КТЗ від 02.09.2020 за №В-556-1 експертом не дотримано вимоги норм наказу Міністерства юстиції України від 24.11.2003 (зі змінами) №142/5/2092 "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", а саме: відповідно до підпункту 7.53.9 пункту 7.53. - відсутня фотофіксації елементів транспортного засобу, що потребують заміни. Митними органом встановлено відсутність документального підтвердження числових значень митної вартості та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-третій статті 53 Митного кодексу України, зокрема, відсутні касові або товарні чеки, банківські платіжні документи. Ці обставини в сукупності поставили під сумнів заявлену митну вартість. При цьому, джерелом інформації для коригування митної вартості використано експертний висновок про вартість автомобіля №В-556-1 від 02.09.2020 без врахування понижуючого коефіцієнту Дз-11% та вартості деяких елементів (запчастин) відновлювального ремонту (панелі приладів - 1 464,36 EUR, облицювання даху - 999,51 EUR). Сума донарахованих митних платежів становить 74 406,37 гривень. За таких обставинах, вважає, що Митницею вірно прийнято Картку та Рішення від 04.09.2020. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. 28.08.2020 позивачем придбано в нерезидента "G.D.M. AUTO SRL" на території Республіки Італія (Via Fabbrega, 4, 36033 Isola vicentina VI, Italia) транспортний засіб - легковий автомобіль марки AUDI, модель Q7, номер кузова НОМЕР_1 , робочий об`єм циліндрів двигуна 2967 см 3, тип двигуна дизель, 2018 календарного року виготовлення, який був у використанні (після ДТП). Вартість придбання автомобіля становила 21 000,00 EUR. Вказана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи рахунком-фактурою (fattura n.) №200/001 від 28.08.2020. Даний автомобіль імпортований з Республіки Італія, про що свідчить оформлена митна декларація країни відправлення (супровідний експортний документ) MRN №20ITQTG010005126E0 від 28.08.2020. Декларантом Драпак Я.І. в інтересах ОСОБА_1 , як одержувача товару, подано 03.09.2020 до Галицької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію UA209250/2020/017053, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий, марки AUDI, модель Q7, номер кузова НОМЕР_1 , робочий об`єм циліндрів двигуна 2967 см 3, тип двигуна дизель, 2018 календарного року виготовлення, колісна формула 4*4. В графі "42" (ціна товару) декларації визначено 21 000,00 EUR. А в графах "45" (коригування) і "46" (статистична вартість) зазначено 695 679,52 гривень, яка із урахуванням графи "23" (курс валюти) 32.79960000 становить 21 210,00 EUR. Митну вартість товару визначено за шостим (6) методом, тобто за резервним, на підтвердження чого заповнено графу "43" митної декларації. Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено рахунок-фактуру №200/001 від 28.08.2020, декларацію про походження товару від 02.09.2020 №б/н; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за №UA209250/2020/00338 від 01.09.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13.03.2018 за № НОМЕР_2 (а.с.133-134), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 02.09.2020 за №В-556-1 та митну декларації країни відправлення №20ITQTG010005126Е0 від 28.08.2020. 03.09.2020 митним органом розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Галицька митниця Держмитслужби, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації від 03.09.2020 та доданих до неї документів, в тому числі рахунку-фактури (fattura n.) №200/001 від 28.08.2020 і висновку про вартісні характеристики товару від 02.09.2020 за №В-556-1, відмовила у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до Картки №UA209250/2020/00338. Згідно даних Картки, "митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з наданням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України (висновку про вартість підготовленого спеціалізованою експертною організацією). Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності у підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, в експертному висновку вартість автомобіля не розрахована на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, та не зазначено в акті про проведення митного огляду цього товару, а саме враховано понижуючий коефіцієнт Дз-11%, вартість панелі приладів - 1 464,36 євро, вартість облицювання даху - 999,54 євро. Проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та методу 2б (статті 60 Митного кодексу України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в (статті 62 Митного кодексу України) та методу 2г (статті 63 Митного кодексу України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугував Експертний висновок про вартість автомобіля №В-556-1 від 02.09.2020, де шляхом обчислення числового значення вартості без врахування понижуючого коефіцієнту Дз-11%, вартості панелі приладів 1 464,36 євро, вартості облицювання даху - 999,54 євро, вартість товару становить 28 103,77 євро. Галицькою митницею Держмитслужби прийнято Рішення №UA209000/2020/100084/1 від 04.09.2020, в графі 33 якого в розділі "обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначені ті ж причини що й в Картці відмови. При цьому, Галицькою митницею Держмитслужби за резервним методом скориговано задекларовану митну вартість товару (21 210,00 EUR) і визначено її в розмірі 28 103,77 EUR. Позивач на підставі оскаржуваного Рішення 04.09.2020 подав другу декларацію №UA209250/2020/017235, в графі 43 якої метод визначення митної вартості позначив "6/6", однак згідно пояснень позивача, така була відкликана у зв`язку із неможливістю оформлення її програмно-інформаційним комплексом "Автоматизована система митного оформлення товарів та інших предметів", "Інспектор-2006". Таким чином позивач подав декларацію №UA209250/2020/017260, в графі 43 якої метод визначення митної вартості позначив "1/6", при цьому в графі 47 нарахування платежів визначив із скоригованих відповідачем показників. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини на яких ґрунтуються його заперечення. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (МК України, Кодекс). Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 Кодексу розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України). Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Як визначено частинами 4 і 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. Із наведених положень слідує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Колегія суддів зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів. Апелянт вказує, що до митного оформлення не було подано повний перелік документів, а саме документи на підтвердження ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за даний товар. Щодо цього апеляційний суд зазначає наступне. У спірних відносинах мало місце придбання товару на підставі рахунку-фактури №200/001 від 28.08.2020, який подано при митному оформленні. Як свідчать дані графи 44 митної декларації від 03.09.2020 такий документ класифіковано за кодом 0380 як рахунок-фактура (інвойс). У даних правовідносинах придбання автомобіля мало місце на підставі рахунку-фактури (інвойсу), а тому очевидним є дотримання декларантом пункту 3 частини 2 статті 53 Кодексу, і відсутність підстав для виконання пункту 2 частини 2 статті 53 МК України. Перелік документів, визначених в пункті 7 частини 2 статті 53 МК України (ліцензія на імпорт товару) не стосуються спірних правовідносин взагалі, а щодо документів із пунктів 6 і 8 частини 2 статті 53 Кодексу (транспортні і страхові документи), то як свідчать встановлені судом обставини окремих документів на транспортування (перевезення товару за допомогою іншого транспорту) із залученням відповідного суб`єкта господарювання (оплати таких послуг) і страхування самого товару не мало місце. З приводу документів, визначених пунктом 4 і 5 частини 2 статті 53 МК України (банківські платіжні документи, інші платіжні документи про оплату рахунку), необхідність подання яких при процедурі консультації із декларантом вимагав відповідач, колегія суддів вважає їх витребування необґрунтованим, так як ОСОБА_1 здійснював митні процедури за першим методом - ціною договору/контракту (вартістю операції). Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що "рахунок-фактура (fattura n.) №200/001 від 28.08.2020, яка оформлена "G.D.M. AUTO SRL", не є розрахунковим документом встановленої форми (платіжним дорученням, розрахунковим чеком, касовим чеком, розрахунковою квитанцією, випискою з карткового рахунку, квитанцією до прибуткового касового ордеру), який мав би засвідчувати факт купівлі товару". Так, вказані доводи відповідачем мотивовані тим, що оформлений "G.D.M. AUTO SRL" рахунок-фактура від 28.08.2020 не відповідає положенням абзацу 2 частини 11 статті 8 Закону України "Про захист прав спроживачів", статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Вказані доводи митного органу мотивовані тим, що оформлений "G.D.M. AUTO SRL" рахунок-фактура від 28.08.2020 не відповідає положенням абзацу 2 частини 11 статті 8 Закону України "Про захист прав спроживачів", статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Однак, суд апеляційної інстанції вважає некоректним посилання апелянта на норми чинного законодавства України щодо порядку оформлення бухгалтерських документів чи документів, які засвідчують розрахункову операцію за фактом внесення коштів, до господарської операції, яка мала місце за межами митного кордону України із нерезидентом. Митний орган не навів жодної норми національного законодавства Республіки Італія, які порушені при оформлені "G.D.M. AUTO SRL" рахунку-фактури від 28.08.2020, в тому числі не наведені дані про невідповідність такого рахунку обов`язковими вимогам законодавству країни, в якій здійснено його видачу декларанту. Водночас, колегія суддів не погоджується із доводами митного органу з приводу визначення позивачем митної вартості автомобіля у розмірі 695 679,52 гривень, що еквівалентно становить 21 000,00 євро за курсом НБУ на день подання такої декларації, оскільки як свідчить графа "45" (коригування) і "46" (статистична вартість) декларації зазначено вартість у значенні 695 679,52 гривень, яка із урахуванням графи "23" (курс валюти) 32.79960000 становить саме 21 210,00 EUR. Основною причиною для відмови у прийнятті митної декларації відповідач зазначив те, що в експертному висновку вартість автомобіля не розрахована на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню, та не зазначено в акті про проведення митного огляду цього товару, а саме враховано понижуючий коефіцієнт Дз-11%, вартість панелі приладів - 1 464,36 євро, вартість облицювання даху - 999,54 євро. Як слідує із змісту оскаржуваного рішення джерелом інформації для коригування митної вартості слугував Експертний висновок про вартість автомобіля №В-556-1 від 02.09.2020, де шляхом обчислення числового значення вартості без врахування понижуючого коефіцієнту Дз-11%, вартості панелі приладів 1 464,36 євро, вартості облицювання даху - 999,54 євро, вартість товару митним органом визначено у розмірі 28 103,77 євро. Разом з тим, виходячи із змісту звіту про оцінку КТЗ №В-556-1 від 02.09.2020 експертом проведено дослідження щодо визначення вартості автомобіля марки AUDI, модель Q7, 2018 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , що ввозиться на митну територію України по рівню цін в країні придбання, станом на момент його ввезення, в ході якого використано відповідну нормативно-правову базу. Так, Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду держаного майна України 24.11.2003 за №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 за №1335/5/1159), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395 (Методика), встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Відповідно до пункту 1.3 Методики її вимоги є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин. Підпунктом "з" пункту 1.4 Методики визначено, що вона застосовується з метою визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України. Згідно з пунктом 7.53 Методики вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах без врахування витрат на навантаження, вивантаження, перевантаження КТЗ (його складників), вартості транспортування; страхових сум; комісійних та брокерських винагород, інших витрат. Провідними країнами - експортерами КТЗ є Німеччина - для КТЗ європейських і японських виробників (підпункт 7.53.1 пункту 7.53 Методики). Підставою для зниження вартості КТЗ унаслідок його аварійних пошкоджень або розукомплектування за правилами підпункту 7.53.9 пункту 7.53 Методики є обов`язкове підтвердження цього факту в супровідних документах на момент перетину митного кордону України (в декларації, документах на придбання КТЗ або в довідці поліції про дорожньо-транспортну пригоду під час переміщення КТЗ до митного кордону України) та в акті про проведення митного огляду. Якщо проводиться експертне дослідження (експертиза) пошкодженого КТЗ, наявність фотографій обов`язкова. З наданого до митного оформлення висновку експерта №В-556-1 від 02.09.2020, який представлений і суду, вбачається, що при розрахунку вартості використано відомості Інтернет каталогу "Schwacke" у провідній країні-автоекспортері Європи - Німеччині та при визначенні рівня вартості транспортного засобу експертом взято середню ціну продажу як того вимагає пункт 7.53 Методики. З приводу цього висновок експерта містить такі обґрунтування: "На підставі проведених досліджень, при визначених Сд1 = 47 200,00 Є (Євро) та К1@1; Сср1-середня ціна автомобілів 2018 року випуску в середньостатистичному нормальному технічному, експлуатаційному і укомплектованому стані, без пошкоджень і суттєвих дефектів з нормативним пробігом (при якій визначалось «Сд1») по рівню цін в провідній для нього країні-експортері Німеччині станом на момент його ввезення на митну територію України становить: Сср1 = 47 200,00 Є (Євро) * 1,00 = 47 200,00 Є (Євро)". Вартість транспортного засобу марки AUDI, модель Q7, 2018 року випуску, заявленого до декларування у спірному випадку, була зменшена експертом до суми 20 447,90 євро через наявність аварійних пошкоджень. Відповідно до пункту 7.2 Методики, основним підходом, який використовується для оцінки КТЗ, є порівняльний підхід. Згідно з ним визначення вартості КТЗ на території України проводиться на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках. Зазначені ціни є статистично усередненими ціновими даними КТЗ, які були відчужені в Україні згідно з умовами, що відповідають змісту і поняттю «ринкова вартість». Згідно з пункту 7.3 Методики, коригування ринкової вартості КТЗ, отриманої із застосуванням порівняльного підходу, здійснюється за загальною формулою: С = Сср х (1 + (Гк/100) + (Дз/100)) + Сдод. де: С - ринкова вартість, грн.; Сср - середня ринкова ціна КТЗ, грн.; Гк - коефіцієнт коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу, %; Дз - процент додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ, який визначається відповідно до таблиці 4.1 додатка 4 та залежить від умов догляду, зберігання, експлуатації тощо, %; Сдод - додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників, грн. Подальше коригування вартості КТЗ залежно від технічного стану, комплектності, укомплектованості, відновлення й оновлення складових частин тощо здійснюється за формулами (9), (10), (11), а також з врахуванням процента Дз додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації та процента додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами. Вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах без врахування витрат на навантаження, вивантаження, перевантаження КТЗ (його складників), вартості транспортування; страхових сум; комісійних та брокерських винагород, інших витрат (пункт 7.53. Методики). За правовим регулюванням підпункту 7.53.3. пункту 7.53 Методики вартість КТЗ, що ввозяться на митну територію України (С1), визначається за формулою С1 = Сср1 (1+ Гк / 100 + Дз / 100) + Сдод. Додаток 4 до вказаної Методики містить перелік факторів, що впливають на збільшення вартості КТЗ та на процент зменшення вартості КТЗ, а також проценти додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами. При цьому, відповідно до приміток до вказаного додатка за наявності декількох факторів експлуатації КТЗ, які впливають на зменшення його вартості та які обумовлені у пункту 4 таблиці, у розрахунку вартості КТЗ використовується одне з цих значень. Найбільше значення процента додаткового зменшення вартості КТЗ за факторами, що наведені в таблиці 4.2, не повинно перевищувати 30%. Допустимі значення зниження вартості Дз у частині пошкодження оббивки кузова, дефектів лакофарбового покриття, пошкодження хромованих деталей, скла, деформацій елементів кузова не залежать від кількості пошкоджених елементів. Як слідує із звіту про оцінку КТЗ №В-556-1 від 02.09.2020, експертом визначено процент додаткового зменшення ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації всього 11%, а саме: деформація без пошкодження лакофарбового покриття - 5%; оббивка салону (даху, стояків, боковин, полиць, дверей) - 1%; оббивка сидінь - 2%; пофарбування кузова - 3%. Також експертом при визначенні митної вартості пошкодженого автомобіля (21 560,00 євро) враховано: вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для відновлення автомобіля відповідно до ремонтної калькуляції №В-Q7 у програмному комплексі AUDATEX, що становить 1 793,29 євро; кількість та вартість матеріалів для ремонту (лакофарбових та супутніх матеріалів, кріпильних деталей тощо), що становить 671,34 євро; вартість нових складових-запчастин для заміни при проведенні відновлювального ремонту досліджуваного пошкодженого автомобіля по рівню цін у провідній країні - експортері станом на 02.09.2020, що становить 19 095,47 євро. Отож, експертом на підставі проведених розрахунків і визначених величини: середня ціна автомобіля AUDI, модель Q7, 2018 року випуску в провідній країні-експортері Німеччині, Сср1- = 47 200,00 Є (Євро); процент коригування вартості оцінюваного автомобіля за величиною його фактичного пробігу Гк = 0%; процент додаткового зменшення/збільшення ринкової вартості транспортного засобу, в залежності від умов його догляду, зберігання, використання тощо - Дз = - 11%; додаткового зменшення ринкової вартості КТЗ, виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників Сдод = 21 560,10 (Євро), вартість досліджуваного легкового автомобіля визначено за формулою: С1 = 47 200,00 (Євро) * (1-(0/100) - (11,00/100)) - 21 560,10 = 20 447,90 (Євро). Митним органом, в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/100084/1 від 04.09.2020, наведено власну формулу визначення митної вартості автомобіля - 47 200 EUR * 0,11 + (1 464,36 EUR + 999,51 EUR) + 20 447,90 EUR = 28 103,77 EUR. Коригуючи митну вартість автомобіля та визначаючи її у розмірі 28 103,77 євро відповідач не взяв до уваги необхідність заміни у пошкодженому автомобілі панелі приладів на суму 1 464,36 євро і облицювання даху на суму 999,54 євро, а також застосування понижуючого коефіцієнту Дз-11%, посилаючись на те, що в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу відсутні такі пошкодження, а також вказуючи про відсутність в експертному звіті, фотофіксації елементів транспортного засобу, що потребують заміни, чим порушено вимоги підпункту 7.53.9 пункту 7.53 Методики. Колегія суддів вважає такі доводи митного органу не обґрунтованими та безпідставними, виходячи із наступного. Підставою для зниження вартості КТЗ унаслідок його аварійних пошкоджень як то визначено в підпункті 7.53.9 пункту 7.53 Методики є обов`язкове підтвердження цього факту в супровідних документах на момент перетину митного кордону України (в декларації, документах на придбання КТЗ або в довідці поліції про дорожньо-транспортну пригоду під час переміщення КТЗ до митного кордону України) та в акті про проведення митного огляду. Досліджуючи акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 01.09.2020 за №305060/2020/108122 разом з додатком до нього, копія яких наявна у матеріалах справи, судом встановлено, що легковий автомобіль марки AUDI, модель Q7, 2018 року випуску, який був у використанні та потрапив у ДТП, містить наступні пошкодження та ознаки експлуатації: пошкоджено передню частину автомобіля (передні фари, передній бампер, капот, три радіатори, лобове скло, в салоні спрацьовані подушки безпеки, передні крила, ліві передні дверцята). Водночас, наведені у висновку експертного автотоварознавчого дослідження пошкодження, які потребують заміни складових-запчастин автомобіля, таких як панель приладів на суму 1 464,36 євро і облицювання даху на суму 999,54 євро в повній мірі відповідають пошкодженням зафіксованим у акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 01.09.2020 за №305060/2020/108122. Це стосується наявності в акті відомостей про спрацювання в салоні автомобіля подушок безпеки, на що звернув увагу митний орган при перетині кордону транспортним засобом. Наявні в матеріалах справи копії фотокарток за номерами 7, 8, 11 і 15 як складова частина звіту про оцінку КТЗ №В-556-1 від 02.09.2020 (у відповідності до вимог підпункту 7.53.9 пункту 7.53 Методики) свідчать про візуальне сприйняття зображення частини салону автомобіля, зокрема, в частині спрацювання подушок безпеки, внаслідок чого наявні розриви і пошкодження матеріалу облицювання панелі приладів, рульового колеса (керма) і облицювання даху. Із вказаного вище слідує, що декларантом позивача та позивачем подано до митного органу і до суду докази пошкодження панелі приладів і даху транспортного засобу марки AUDI, модель Q7, 2018 року випуску, придбаного ОСОБА_1 , у зв`язку із спрацюванням подушок безпеки і такі ушкодження зазначені в акті про проведення митного огляду. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта про відсутність в експертному висновку фотофіксації елементів транспортного засобу, які потребують заміни, а саме: фара права в зборі - 1 054,00 євро; крило праве - 455,00 євро; пас безпеки передній правий - 295,00 євро; пас безпеки передній лівий - 295,00 євро; звукоізоляція передня - 175,63 євро; прилад управління АКБ - 238,26 євро, як підставу для коригування митної вартості автомобіля, оскільки такі порушення відсутні як підстава і мотиви для прийняття оскаржуваних рішень. Попри вказане митним органом не надано жодного пояснення і доказів з приводу неможливості застосування у спірному випадку додаткового зменшення ринкової вартості КТЗ на 11% у зв`язку із дефектами кузова і кабіни, незважаючи на те, що такі дефекти автомобіля мають місце, про що свідчать фототаблиці, наявні в матеріалах справи та які були подані декларантом до митного органу. Крім того, митний орган жодним чином не навів підстави неможливості застосування експертом при визначенні ринкової вартості автомобіля формули №17 (вартість КТЗ, що ввозяться на митну територію України С1 = Сср1 (1+ Гк / 100 + Дз / 100) + Сдод.), яка передбачена підпунктом 7.53.3. пункту 7.53. Методики, і яка передбачає при визначення вартості КТЗ застосування додаткового зменшення ринкової вартості КТЗ. Колегія суддів звертає увагу, на те, що за заявою позивача саме оцінювачем, експертом Івано-Франківської торгово-промислової палати Винником Ігорем Івановичем , який діяв на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ №51 від 20.04.2019, проведено автотоварознавче дослідження, висновок якого долучено до матеріалів справи та надано при митному оформленні автомобіля. Таким чином обчислення митним органом числового значення вартості автомобіля без врахування понижуючого коефіцієнту Дз-11%, вартості панелі приладів 1 464,36 євро і вартості облицювання даху - 999,54 євро, не відповідає механізму оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, затверджених Методикою, яка повинна застосовуватись при визначення вартості колісних транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України. Самостійне виключення посадовими особами Митниці із звіту частини висновків про оцінку КТЗ у спосіб, що здійснений при прийнятті оскаржуваних рішень, без проведення додаткової чи повторної оцінки транспортного засобу із залученням відповідних кваліфікованих оцінщики - суб`єктів оцінювання, суд вважає таким, що не ґрунтується на нормах матеріального права. При цьому, слід наголосити, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю (іншим обраним законним методою) та, як наслідок, коригування митної вартості таких товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. Апеляційний суд зазначає, що за умови отримання відповідачем від компетентних органів Республіки Італія (митних органів інших держав, через які товар перевозився/транспортувався транзитом) відомостей щодо непідтвердження обставини відчуження позивачу продавцем-нерезидентом "G.D.M. AUTO SRL" транспортного засобу марки AUDI, модель Q7, номер кузова НОМЕР_1 , робочий об`єм циліндрів двигуна 2967 см 3, тип двигуна дизель, 2018 календарного року виготовлення, на підставі рахунку-фактури №200/001 від 28.08.2020, а також не отримання (не перерахування) від позивача коштів саме в сумі 21 000,00 EUR та/або отримання іншої (в тому числі більшої) суми за відчужений вказаний транспортний засіб, Галицька митниця Держмитслужби та відповідні територіальний орган ДПС України не позбавлені права визначити ОСОБА_1 належний розмір митної вартості та дорахувати у зв`язку із цим обов`язкові платежі, що підлягають сплаті до бюджету. З урахуванням вказаного, на переконання суду апеляційної інстанції, позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за резервним методом. Правильність визначення митної вартості позивачем апелянтом не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості митницею не доведена. Отже, митниця, приймаючи Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення і Рішення про коригування митної вартості товарів, діяла не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Картка і Рішення від 04.09.2020, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року у справі № 300/510/21 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко З. М. Матковська Повне судове рішення складено 15.11.2021