Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 441/82/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції: Малахова-Онуфер А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 441/82/21 пров. № А/857/10214/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання: Герман О.В. позивача: ОСОБА_1 представника позивача: Голубець Н.Й. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення Городоцького районного суду Львівської області від 30 березня 2021 року у справі № 441/82/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Желіби Сергія Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: 15.01.2021р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Желіби С.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ЕГА № 130293 від 30.12.2020р. Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 26.03.2021р. позов задоволено. Додатковим рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 30.03.2021р. стягнуто з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 5250 грн. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, додаткове рішення Городоцького районного суду Львівської області від 30.03.2021р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Позивач ОСОБА_1 та його представник позивача Голубець Н.Й. в судовому засіданні просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін. 03.11.2021р. представник апелянта Хрущ Т.І подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції не може забезпечити, явку уповноваженого представника, у зв`язку з перебування на лікарняному Доскоч К.Р. та залучення решти працівників в інших судових засіданнях. Колегія суддів вважає що клопотання не підлягає до задоволення, оскільки відсутні жодні докази, які свідчать про ці обставини. ч.2 ст.313 КАС України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Отже, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, а їх участь у судовому засіданні не визнана обов`язковою. ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав. Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач ОСОБА_1 надав суду: квитанцію прибуткового касового ордера № 0014 від 22.02.2021р., рахунок-фактуру № 00023 від 22.02.2021р., додаток №1 до договору № б/н від 29.12.2020р. №47 від 22.02.2020р. «Розрахунок суми гонорару за надав правничу допомогу» З матеріалів справи видно, що професійну правову допомогу ОСОБА_1 надавав адвокат Голубець Н.Й., що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.05.2018р. серія ЛВ № 000997, ордером серії ВС № 1061119 на надання правничої (правової) допомоги. Вид наданих позивачу послуг професійної правничої допомоги, їх тривалість та вартість підтверджується розрахунком суми гонорару за надану правничу допомогу. - зустріч з клієнтом і надання консультації - 1 год/ 1000грн.; -юридична допомога клієнту по ознайомленню з матеріалами адміністративної справи - 1 год/3000 грн.; - юридична допомога клієнту в одному судовому засіданні 2021р. - 1 год/1500 грн.; - юридична допомога по складанню процесуальних документів - 2 год/1500 грн.; - складання та направлення адвокатських запитів - 2 год/1000грн. З виписки з квитанції до прибуткового касового ордеру №0014 від 22.02.2021р. видно, що ОСОБА_1 здійснив оплату за договором про надання професійної правничої допомоги в розмірі 10 500 грн. Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. ст.134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, відповідно до змісту наведеної статті склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). В п.п. 1, 2, 6 ч.1 та ч.2 ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видно, що до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає суму яку стягнув суд першої інстанції за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в розмірі 5 250 грн. на професійну правничу допомогу є неспівмірною з наданим адвокатом обсягом послуг, складністю справи, затраченим часом на надання таких послуг та враховує критерій розумності та реальності їхнього розміру виходячи з наступних підстав. Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18), від 30 квітня 2020 року (справа №826/4466/18). Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Крім того, слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат. В матеріалах даної справи наявні належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката. Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених ч. 5 ст.134 КАС України. Так, проаналізувавши вищевказані документи щодо наданих адвокатом послуг щодо представництва інтересів позивача та врахувавши те, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, оскільки є неспівмірною зі складності справи, виконаними роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом, колегія суддів вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в розмірі - 2500 грн. замість - 5250грн. як стягнув суд першої інстанції. Разом з цим, колегія суддів враховує, що стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. ч.2 ст.6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Із змісту ч.4.ст.317 КАС України видно, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового стягнення судових витрат однак, неповно з`ясував обставини, що мають значення у справі що відповідно до ч.4 ст.317 КАС України є підставою для зміни судового рішення. Керуючись ст.ст.229,243,310,315,317,321,322,325 КАС України, суд- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції задовольнити частково. Додаткове рішення Городоцького районного суду Львівської області від 30 березня 2021 року у справі № 441/82/21 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі - 2500 гривень (дві тисячі п`ятсот гривень). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді З. М. Матковська С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 15.11.2021р.