Постанова 4857 № 300/891/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року ЛьвівСправа № 300/891/20 пров. № А/857/11392/21 Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М., за участю секретаря Герман О.В., представника відповідача Шукайло О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року (ухвалене головуючим суддею Остап`юк о 12 год. 18 хв. у м. Івано-Франківськ, повне судове рішення складено 27 травня 2021 року) у справі № 300/891/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України третя особо, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку, ВСТАНОВИВ: У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувала справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі № 300/891/20. 12.10.2021 за результатами апеляційного розгляду справи апеляційну скаргу задоволено, а рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. 21.10.2021 позивачем до суду подано клопотання про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яким стягнути з відповідача на його користь 25973 грн 33 коп. В свою чергу відповідач скористався своїм правом та подав відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якому просить відмовити в задоволенні такої заяви. В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти задоволення заяви та надала пояснення, просить заяву про ухвалення додаткового рішення у справі залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке. Загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Частина 1 ст. 132 КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат. Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4, 5. 7 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України). Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. За змістом ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Як зазначалось вище, заявник просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 25975 грн 33 коп. за надання правничої допомоги в суді першої та апеляційної інстанціях. Як слідує з матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи в судах, позивачем надано: копію договору про правову допомогу від 25.03.2020 №б/н; копію Довідки про надання послуги від 15.10.2021; копії квитанцій про поштові відправлення; копія квитків на проїзд. З матеріалами справи, слідує що 25.03.2020 між ОСОБА_1 (замовник) та адвокатом Феденчуком І.М. укладено договір про правову допомогу № б/н. Зі змісту п. 1.1 вказаного договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати йому правову допомогу. Відповідно до п. 2.1 цього договору, замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі і в часі по домовленості (однак не пізніше 15 днів з часу укладення договору). Так відповідно до Довідки від 15.10.2021 адвокатом були надані наступні послуги: написання позовної заяви (20.04.2020) 5000 грн; написання заперечення на відзив (21.01.2021) 2500 грн; написання додаткового роз`яснення (10.01.2021) 1500 грн; написання апеляційної скарги (10.06.2021) 9000 грн; написання заперечення на відзив (02.09.2021) 3500 грн; написання доавідки про розрахунок середнього заробітку (09.01.2021) 1500 грн; надано 5 юридичних консультацій 04.10.2020, 14.12.2020, 15.05.2020, 15.09.2021, 11.10.2021 2500 грн. Разом з цим на переконання суду, розрахунок правничої допомоги дещо завищений у співвідношенні до складності справи та обсягу наданих позивачу послуг, оскільки ця справа є незначної складності, і позивач в суді апеляційної інстанції сам представляв свої інтереси без залучення адвоката. Також слід зазначити, що відсутній розрахунок/вартість кожної наданої послуги відповідно до затраченого часу, що в свою чергу не дає можливості в повній мірі встановити вартість наданих послуг. Відповідно до ст.17 Закону України № 3477- IV від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V). У пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями). Як відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім цього, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Враховуючи зазначені обставини справи та перелік, наданих адвокатським об`єднанням для позивача послуг, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн, що відповідає складності справи та обсягу наданих позивачу послуг. Щодо доводів представника відповідача про пропуск позивачем п`ятиденного строку звернення із заявою до суду про ухвалення додаткового рішення в частині понесених судових витрат на правничу допомогу, а саме 18.10.2021, то колегія суддів вважає такі помилковими з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята 12.10.2021 то відповідно до вимог ч. 1 ст. 120 КАС України останнім днем для подачі заяви до суду про ухвалення додаткового рішення в частині понесених судових витрат на правничу допомогу буде 18.10.2021. Відтак позивачем дотримано строки звернення до суду із заявою до суду про ухвалення додаткового рішення в частині понесених судових витрат на правничу допомогу. Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 3, корпус 2, код ЄДРПОУ - 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) 5000 (п`ять тисяч) гривень понесених судових витрат на правничу допомогу. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 15 листопада 2021 року